Добрый вечер моё утишение. Моя отдушина, мой причал. Моё созвездие в тёмном небе, Мой свет, что я искал…
Daily Archives: 26.10.2020
17 posts
Співаче, натягуй струни, Нудьгу годувать не варт! Я кидав сьогодні руни, Вони обіцяли фарт. На захід, за морем сірим, Де дзвони гудуть церков, Гуляти моїй сокирі І пити удосталь кров! Там золота, кажуть, гори! Там повно всіляких втіх, Повітря лікує хворих, І безліч дівок струнких! І всі, до холери, юні, […]
«Тисячею фраз» Напевне тебе важко розлюбити За посмішку твою і простоту. За очі, що весною вщент налиті І долю ту пропащу, не просту… Напевне тебе просто розпізнати Із тисячі загублених облич. Готовий я за все тебе прощати Як тільки знадоблюсь лише поклич Напевне тебе […]
З тобою поруч тихо помовчу, Лиш погляд видасть бурю всіх емоцій. З тобою помовчу я, досхочу, Та мовчки розповім про все, що схочеш. З тобою промовчу про головне, Що душу рве, терзає, серце ранить. Я голосно мовчу коли болить, Бо всеодно до тебе мене манить. Мовчатиму й коли […]
….Не судіть…. Ви не судіть когось за лихе слово, За біль причинений в пориві злості. Це інколи-броня від всього, Тож не кидайтеся,мов пси на кості… Ви не судіть…бо в кожного свій шлях, СвоЇ турботи про які не знаєм. У кожного є свій початок і свій крах І кожен в […]
Я пригадую прадавнє місто сонця – Львів, Де фасади будівель – романтичні декорації, А за ними готичних і барокових диво- храмів Ви зустрінете кам’яні у просторі століть овації … Переплетіння архітектурних історичних стилів І надзвичайних естетичних смаків містичний політ І «чорної кам’яниці» небесно – зоряний вирій, Де воскресає зодчий […]
Для мене найкращі вчителі є –діти. Вони уміють безкомпромісно все любити. В них є важлива особливість, Фантазії свої модулювать в можливість. Їм притаманне легкість до життя, В них саме щире до неї відчуття. Малята мчать до нас з небес, Щоб познайомити з різноманітністю чу-дес. Та нам здається, що повчаємо, ми […]
КРИТИКАНИ –Ти не туди ідеш, чекай, Вогні на іншій стороні. –Мені все рівно, не лякай, Я миттю запаллю свої. –Стривай. Це заборонено. От срам. Доросла дівка, життя мов тарарам! –Тобто, по твоєму, життя Потрібно кинуть до сміття? –От не вгамована, це ж потрібно… Та ти смішна. Ти жалюгідна! Ти думаєш, […]
Каблуки. 1 Ця історія звичайна. Може трохи і повчальна, Є юнак і є дівчина І розбіжності причина. Приспів: Вірша дівчині писав він Про що мріяв розписав в нім Її ж мрії – каблуки гостренькі, Щоб любили хлопці височенькі. 2 Він людина поетична І душею романтична Чорнобровий, синьоокий Хоча зростом не […]
( ФРАГМЕНТ З МАЙБУТНЬОЇ КНИГИ. Частина 2 ) В житті людей є багато років, які плинуть, немов тихі води річки, але є роки, які нагадують галасливі шуми моря з плескотінням бурхливих та пінистих гребенів хвиль, які розлючено кидаються на срібні камені, вимиваючи береги золотого піску… Таким пам’ятним для […]
О, Господи! Я дякую Тобі, Що Ти – в мені, що Ти – завжди зі мною Що янголи бувають на землі І зігрівають нам серця любов’ю.
Грудневий вітер нещадно куйовдить верхівки вже голих дерев, обдаючи їх крижаним подихом безнадії. Лише поодинокі сухі листки на деревах нагадують, що зовсім недавно усе жило, буяло, пахло… Навколість, наче, переходить в інший вимір існування, в іншу густоту біологічного ритму життя – сповільнену, відчужену, налаштовану на неминучість. Інстинктивно дивлюся на сіре, […]
Дві години ночі! За вікном дощ і прозорі краплі падають на землю, яка і так вдосталь напоїлась дощем. Сон залишив, але це не безсоння, ні! Просто я обожнюю таку погоду! Для мене вона – затишок, вона – пауза від стрімкого часу, вона – відпочинок! Хтось спить і пропустив цю красу […]
Грає на скрипочці вітер-маестро, Осінь запрошує на карнавал. А на душі так привітно і тепло Від дивовижних звуків та барв. Краплі дощу – намистинки прозорі Падають-котяться десь у траву, Сріблом виблискують там, наче зорі. Красу відчуваю, а значить – живу. 2015 р.
О, веснонько моя, прийди, прийди!.. І то нічого, що настала осінь. Не побоюсь ні горя, ні біди, Я побіжу у світ простоволоса! Я розпущу заплетену косу – Хай буйний вітер грається волоссям! Твою, весняну, ніжність і красу Відчую в сонці! І в дощах! І в росах.
Вона сидить у спустошеному парку, поринувши в роздуми. Між вітками дерев запустив свої холодні пальці пан Вітер. Ніби розчісує дбайливо кожну із них! Королева Осінь поважно розгулює і теребить її золотаве волосся. А їй ніби всерівно! Заховавши в теплий шарф половину обличчя, лише розчаровані очі виблискують скрізь скельця. “Як думаєш?” […]
. . ЛЮДИ! ЗДОРОВ”Я БЕРЕЖІТЬ! . .Світило сонце яснеє угорі, . .Була чудова восени погода, . .Цвіли квіти дивограєм у дворі, – . .Здавалося, раділа вся Природа. . .Та раптом сердитий вітер налетів, . .А темні хмари небо заступили, . .Гроза прийшла з […]