Daily Archives: 21.12.2020
9 posts
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/krasa-osinnya-v-prostoti-budennij/ Синіє небо над ланами, над селами і над містами, церквицю видно вдалині, світу небесного хмари. Коричневіє світ поволі, такими стали ліс і поле, гаї, сади і переліски, городи, навіть хати трішки. Так осінь відтіняє їх, зима розв’яже скоро міх і стане снігом засівати, засипле легко всі […]
А це було ще восени: Змінивши кожушину, Маленький зайчик бачив сни Про тридцять три морквини, Про сад на березі ріки, Про запахи медвяні, І не водилися вовки У тому сні морквянім.
Моє життя висить на кінчику пера. Не ручки, а чорнила на папері. Із цим складним шляхом справляюся сама. Сама собі відкрию ці закриті двері. Сама до себе в душу тихо стук, стук, стук; Сама і відповім і запитаю. І не потрібний мемуарів моїх друк, А просто жити. Жити я […]
. . ДЕ Ж ТИ, ЗИМОНЬКО, БІЛА – БІЛОСНІЖНА? . .Мандрує по Землі Зимонька – Зима . .Та й за природним своїм календарем, . .Як жаль, що і снігу білого нема – . .Природа – мати її перебере. . .По кілька днів знов звіваються вітри, […]
Я не заплАчу, я тобі клянусь. Зі мною Бог і чисте тихе небо. Піду всерйоз. І вже не повернусь: Раз ти такий, мені тебе не треба.
Про маму безліч слів і тисячі віршів, Про теплі руки і недоспані ночі, Про застереження її пророчі. Для тата ж завжди нам бракує слів. Ти, тату, був надійним, наче скеля, Від всього світу нас оберігав Ти нами жив, нічим не докоряв. І молодим пішов, лишив в душі пустелю. […]
У судьбы книг жизни много. Судьба нити прядет, каждому нить в руку дает. Нити нескончаемы, каждую ниточку бережно прядет, в разные цвета окрашивает, иногда сама в руку путнику дает, а иногда и выбор клубочка ниток по цвету делать разрешает. Нить подавая, совет оставляет. Слышит ли путник нить в руку беря, […]
Щастя, буває чекаєш Багато-багато років, Тут воно ж, за кілька кроків, А ти його не помічаєш. Доленька ходить поруч, Лиш придивіться уважно І може ви зовсім скоро Своє зустрінете щастя. 2016 р.