Так тепло й сонячно надворі У день погожий весняний. Берізоньки дві білокорі Зелені стрічки заплели У кучеряві коси довгі, В горошок чорний сукні білі Їм личать, бо такі чудові, Як в наречених на весіллі. 2016 р.
Monthly Archives: Травень 2025
23 posts
Голуб – це миру птах, Сорока – велика пліткарка, Соловейко чудовий співак, Ворона-хижачка все карка. Лелека приносить дітей, А лебідь це красень вірний І сірий хвалько-горобець Розповіда, що орлу подібний. Ластівка – ніжність сама, Шуліку усі бояться, В чуже гніздо крадькома Зозуля кладе свої яйця. І думає як захистить Від […]
Літо-літечко ласкаве, Ти вже на порозі. Та чомусь ще зимно зараз, А тепло в дорозі. Вранці встанеш – трава біла І роса холодна Та рвучкий холодний вітер, Що змерзнути можна. Літечко, тебе ми просим, Дай мирного неба І тепла усім нам й сонця, Більшого не треба. 2025 р.
Я сьогодні зайшов до знайомого хайдзіна, що пише під поетичним псевдонімом Хару-но Канашімі (春の悲しみ). За вікном лив нескінченний травневий дощ, довгий як погляд ченця, що вдягнений в чорне. Після чайної церемонії садо (茶道) ми сіли віршувати. Вишні давно відцвіли, навіть квіти айви загубили свої пелюстки в безодні минулого. Кінець весни […]
Рушники, рушники, рушники Вишивані вкраїнські крилаті, Вони були і є в всі віки В кожнім домі і маленькій хаті. Проводжала матуся синів У похід чи далеку дорогу, Дарувала отой оберіг І щоденно молилася Богу, Щоби квіти на тім рушнику Пелюстками серденька торкались І від зла та біди на віку Діточок […]
Травневий дивак дощ – Це мовчазний пророк, Що кидає землю гостинну І мандрує на досвітку У пошуках свідків Вічного існування Бородатого музики Часу: Він теж грає на струнах Банджо, що звуть Порожнечею, Що замість серця Має очкастого метелика. Травневий дивак дощ Розчиняється в озері Спокою, Де живуть лускаті русалки – […]
Стікали краплі по листках зелених, Спрагу вгамовували матінці-землі. Це дощ її бажання вчув напевне Й рясний-рясний пустився по ріллі. Повеселіли в полі всі посіви І квітоньки водиці напились, Та й трави щиро дощику раділи, А краплі усе падали униз. І миттю їх земля вбирала в себе, Волога життєдайна рятівна В […]
Я вам пишу, хоч вас не знаю,Та ніби ми знайомі вже давно,Тож випили, мабуть, нектару,Той солод відчуваючи єством. Вітрець порушить дивний шепіт,Й лукавість всю духмяного бузку,Лиш тільки вечір, знову Всесвіт,Готує подарунки зі спокус. Я вам пишу, хоч вас не знаю,Душею все купаюсь у хмелю,Чому не відкриваюся бажанню?Боюся закохатися…табу….
Я букет жоржин приніс в дарунок. У своїх зізнався почуттях. Ти ж мовчала, тільки усміхнулась, Плечі кутала у теплу сіру шаль. Сподівався на взаємність, мріяв, Як в моїх обіймах втонеш ти. Та розбились на друзки надії, Коли тихо мовила: ” Іди”. Я ж не зміг, не вистачило сили І пішла […]
Не та Європа, ох не та Європа!Коли побачиш кинув хтось сміття,Змішались жовті, чорні, бо ця квочка,Зібрала в купу ді́ток для взірця. Усюди за́пах східного парфуму,Чомусь уже солодкістю гнітить,І раптом чую мову… і нервую,Він ріже матом… тільки ти, німий. Навіщо хижі о́брази я бачу,Лишіть мене прискіпливі думки…Нараз одну розв’язую задачу,В людських […]
На крилах вітру у далекі далі,Лечу до тебе дорога сестра,Туди де безліку поля тюльпанів,Завжди омріяна, моя весна.Примчуся щоби обійняти міцно,Вітання щирі ти скоріш прийми,Сьогодні разом як тоді, раніше,Ось тільки вдома, гіркота війни.Тобі повсюди глянь, розквітли квіти,І промінь сонця розігнав печаль,Я вірю пройдемо життя ми іспит,Гуртом збереться за столом сім’я.Нехай посиплються […]
Біжить кудись струмочок серед лісу, Студена і смачна у нім вода, Мов те люстерко прозора і чиста, Тече-впадає у плесо ставка. Тут навесні, немов у тім раю: Дарує пісню соловей свою. Вночі можна почути спів води, Манить-зове вона мене сюди. 2017 р.
Каштанова свіча Яскраво так горіла, Торкнутися плеча Твого я так хотіла. У вальсі закружлять, Поринути у казку, Кохать. кохать, кохать І дарувати ласку. Та з радості співать Щоби душа хотіла Від щастя раз у раз Моє серденько мліло. З тобою ми удвох, Сп”янілі від любові Сховатись під крило Її були […]
Вишиванки-обереги, Обереги-вишиванки, Їх для мене і для тебе Вишивали наші мами. Вечорами клали хрестик Стібок до стібочка, Виходила так майстерно Вишита сорочка. Рушники та скатертини, Килими й серветки. І усе то для родини Тії обереги. Щоби лихо не йшло в хату Та біда минала, То бабусенька і мати Шили-вишивали. 2025 […]
А білий цвіт акації Медами вже запах, Добром, любов”ю й радістю Наповнює серця. Горить свіча каштанова, Теплом нас зігріва. Шепочеш мені лагідно Освідчення слова. 2015 р.
Якось у п’ятницю я розкрив Коран і прочитав суру «Люди». Прочитав і мені написалось ось таке: Люди – це вусики таргана Всесвіту, Що біжить порожнечею і шукає мету Свого буття-існування. Серед пітьми, Серед нескінченного невідання. Люди – це фіолетові незабудьки На клумбі кам’яних астероїдів* Нашої дірявої свити-свідомості – Марнотрати тутешніх […]
Заспівай, матусю, заспівай, Як було тоді колись в дитинстві, Сизая голубонько моя. Хто поверне дні оті чудесні, Коли пісня й усмішка твоя Й руки працьовиті душу гріли? Образ твій як сонечко сія,Ти ж, мов ангел, моя рідна й мила. Бо застерігаєш скрізь від зла Та від вчинків необдуманих спиняєш. Хоч […]