Стежечка вузесенька Вгору поповзла, А по ній ранесенько Дівчинонька йшла. Із повних відеречок Вода хлюп та хлюп, А гаряче серденько Усе стук та стук. І тріпоче радісно Як мале пташа. Дівча закохалося. Бо весна прийшла. Веснонько квітучая, Віночки плети, Доленько дівочая Будь щаслива ти. 2017 р.
Monthly Archives: Червень 2025
18 posts
На Івана. на Купала Дощ рясний пустився І хмаринка пропливала Та розправив крила Вітер й полетів назустріч Тим, хто край ставочка Збирав квіти й плів віночки І пускав на воду. Їх і вітерець підгонив, Щоб пливли швиденько, Наче човники маленькі І дістались тому, З ким усе життя прожити Дівчатонька прагнуть, […]
Трамвай запашного літа Стукотить по чужій вулиці Янголів В самотині – рікою буття – в самотині Порожній, наче руїна крику волошок, Бо це місто – притулок позичений Заблукалої Еврідіки-невдахи, Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо, Бо слова загубилися, а туніка на шмати, Бо на полі Еагра лишились одні […]
Їхали коні Та й притомились. Стали вороні, Води напились. В лузі широкім Всю ніч паслися, Спочити трохи Та й подалися. Скакали полем І мчали лісом, Линула болем Тужлива пісня. Це України Плач за синами, Котрі все гинуть Заради мами. Ой, мчіте, мчіте Все далі й далі, Зло розтопчіте Ви копитами. […]
Туманом сизим сни лягли рожеві На кучеряві коси і чоло, Життєва осінь кличе вже до себе, А молодості – як і не було. І де літа поділись мої юні? Кудись помчали щастя доганять. Співають про кохання серця струни Так ніжно-ніжно на мажорний лад. Бо недарма на світі ряст я топчу, […]
Маленьке плесо невеличкого ставочка Гусей купає вдень, а вночі зорі, Хлюпочуть хвилі, бавляться в пісочку І гомонять тихенько з осокою. Розхвилювались, розшумілись верби, Як в пісні тій співається народній, В кінці високої крутої дуже греблі. Чого б це раптом, може чують горе? А, може просто вітер-розбишака Як прилетить – розтріпує […]
Один дивак, Що майстрував собі крила (на яких так і не зміг полетіти, Краще б літав він на вітрилах мрій) Пояснив мені, що меч це дзеркало, В якому відображається душа Едіпа, А тіло людське – це музика, Яку грає старий кіфаред – автор апокрифу: Незнаного, як драхма кіклопа, Яку він […]
Таточку, татусю, Я тебе вітаю, Нині ти від “руських” Землю захищаєш Українську нашу І мене, і маму, Щоби злая раша До нас не дісталась. Здоров”я міцного, Витримки і сили,Удачі у всьому Тобі й побратимам. За тебе, рідненький Молимося Богу. Україні-неньці Даруй ПЕРЕМОГУ. 2024 Р.
Біля хати деревце маленьке, Це його іще садила ненька, Бо любила горобину чорну. -Помічна – казала, – від хвороби. Вже багато літ немає мами, Горобина ж тими ягідками Пригощає всіх, хто тут буває, А мені матусю нагадає. 2017 р.
Нічна варта* ступає Стежею кентаврів. Присмерк травневий У Небі майструє містраль**. Мій друг Телемах Шукає зело для медового трунку, Віщує: примарна дорога для всіх: Не тільки для еллінів – В той, незбагненний Тартар. Друже, то стежка самотніх – Оспівуй сади невідомі, Де ті людоконі Пили нектар і гнівили богів***. Ні, […]
Горобинонька червона Достигає край воріт, Свої кетяги додолу Нахиляє від ваги. Сонцем лагідним зігріті Багряніють ягідки, Теплим дощиком умиті, Ой, чудовії які! Я зроблю із них намисто Та й на свято одягну, Воно сяє променисто І веселу, не сумну Гарну пісню заспіваю Так, щоб чули люди всі. Нехай лине рідним […]
У золочених відерцях Барвистеє літечко На коромислі веселки Носить воду з річечки. Її сіє-поливає Крізь сонячне ситечко, Квіти й трави напуває І зеленим віничком Підмітає пух сріблястий Стрункої тополі. Хай же всім приносить щастя І добра доволі. 2016 р.
Вже запахло в хаті татар-зіллям, На столі рум”яні пироги. Це прийшла у гості свята Трійця: Бог Отець, Бог Син, Бог Дух святий. Кропить всіх свяченою водою, Що хвороби віджене і зло. То ж помолимося щиро із тобою Та подякуєм за все, що нам дано: І за те, що живемо на […]
А півонія рожева Розквітає під вікном, Світить сонечко із неба, Позолоту сипле знов. Приспів: Рожева, рожева, рожева Півонія пахощі шле Весь день і для мене й для тебе, Серця у полон забере. На пелюсточках чудових Намистинками роса. Хай же квітне вона довго Ніжна квітонька-краса. Приспів: 2025 р.
А веснонька у літо переходить, Буяють трави, вже й косить пора, Ромашка жовтоока наворожить Хай українцям миру і добра. Зозуля накує хай довгих років В любові й злагоді та спокої прожить. То ж хай скоріше прийде ПЕРЕМОГА, Буде щасливою для українців кожна мить. 2024 р.
Засріблилась, засріблилась, затуманилась Колись русява довгая коса, Та молодим ще серденько зосталося Й моя лірична творчая душа. Хоча , коханий вже й тобі на скроні Сипнули снігу сивини літа, Але воно і досі у полоні Любові, ніжності й душевного тепла. Ми не впускаємо в серця свої ні холоду, Байдужості та […]