Барвистеє літечко Обніма крилом,Клечана Неділенька Йде до нас з добром. Стелить на долівоньку З липових гілок Та із татар-зіллячка Зелен-килимок. І м”ятою дикою Горнеться до ніг. Зі святою Трійцею Привітаю всіх. 2021 р.
Monthly Archives: Травень 2026
22 posts
Стерв’ятники кружляли, та здалеку лякали,І чулося собаче, незвичне завивання…Стискалося повітря у просторі, мов грати,Душа переживала бентежне хвилювання. У зо́лоті божниці, як величчю вражали,За розкішшю незримо диявол посміхався,Таке богослужіння, воло́дарство рабами,Віднині убивати, є дозвіл патріарха. Наїлися удосталь, брехні та пропаганди,Воюйте ж, піхотинці, тепер ви всі убивці,Червоного терору, безжалісні нащадки,Отак і залиши́ли […]
Я про такого мріяла як ти, Але мені чомусь траплялись То ледарі, а то ще пияки, Які лиш жить нормально заважали. Але коли нас доленька звела І ти мені зізнався у коханні, То серце, сповнене любові і тепла Пташам забилось, завмерло в чеканні Чогось такого, щоби я могла Щасливою нарешті […]
У селі сталася новина. Про неї говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять йому требу щороку – великого рогатого оленя, лишаючи його […]
Зізнатися хочу тобі у любові, Моя Україно, матусе моя. І як підібрати те правильне слово, Щоб висловити свої всі почуття? Тобі я поклястися хочу на вірність,Бо віддане серце єдиній лишень, Яка найдорожча, миліша, найближча,Присвячувать вірші, співати пісень. Для тебе, рідненька я не пошкодую Ні сил, ні здоров”я, а ні життя, […]
Плакуча верба-вербиченька Схилила віти над річкою. -Ой, вербо, вербо плакучая, Що тобі сниться, подруженько Ночами довгими-довгими Осінніми та зимовими? Веснонька-красная мариться З своїми дивними чарами, В сні бачу я ще і літечко Та солов”я чую пісеньку Гарну, чарівну, чудесную, Що звеселя моє серденько. Вода тепленька-теплесенька Ніжки лоскоче легесенько. Чекаю вже, […]
У розпалу весна пригожа,Розквітла, мов краса жіноча,Духмяний аромат зухвало,Розсіював бузок бульваром. Пташине незвичайне соло,Як ніжності звабливий доторк,Не дивно… в унісон природі,Прийшла метаморфоза плоті. На лавці край куща п’янкого,Старенький споглядав довкола,Згадалися роки юнацькі,А перед ним… неслась сучасність. Щасливий був тоді я, правда,Красивий, молодий… дівчата,Поділось де, усе з роками?В минуле понесло вітрами. […]
Зірвався вітер, вітер-забіяка, Вербичкам кучері щосили розплітав, Берізоньку він змусив також плакать, З неї зелені бантики зривав. Та кидав у траву таку високу, Яку пригнув щосили до землі. І ягідки, що налилися соком, Хотів не залишити на гіллі Черешні, що росла собі в садочку, Але вона за себе постоять Зуміла […]
Опісля дощику рясного,На вечір свіжо і спокійно,Думками зараз як філософ,Зустрінуть хочу ніч неспішно. Циганське сонце усміхнулось,Хмарки пропали напівсонні,Не думай тільки про все людство,Пітьма шепоче у любові. Послухай душу без ускладнень,Блукає серце у серпанку,Сузір’я виткало орнамент,Щоб устелити шлях коханню… Враз ніжна пісня солов’їнаМене розчулила зненацька,Нічна веселка, от потіха!Все підказала, та й […]
«Позбавившись тягаряСтанеш прямим і рівним.Ставши прямим і рівнимРазом з іншими оновишся.Оновившись,Станеш близьким до Шляху…» (Чжуан Цзи) Люди запилених перехрестьЗамовили в ковалів залізних снівТрохи гострих апострофів.Вони ще не знали,Що сухий ясен торішньогоВтопився в прозорому Озері Сліз*,А на поверхні того спокійного ставу,Яку не може збуритиНавіть білобородий Борей**Відобразились (як у свічаді)Посмішка Махатми ГандіІ […]
Розмовляє тихесенько вітер з осокорами, Все на світі знає він, всюди ж побував, Лугами широкими й високими горами, Лісами дрімучими подорожував. Мандрував далеко так аж за океанами, Повернувся все ж таки до країв своїх. Осокори слухають оповідки гарнії, Багато цікавого дізнаються з них. 2016 р.
«Де та душа, що, мов зоря яскрава,Висока й гідна владарського права,Небесну нам осяяла блакить?» (Франческо Петрарка) Ми граємоНа бусурманській лютні дощу,Ми танцюємоБожевільні танці пролісків,Що цвітуть лише у вигадкахЇжаків маленького лісуВчора.Ми креслимоЗнаки хреста і трояндиНа сторінкахЦвяхованих кулями книг,Кожна сторінка якихАпокриф тутешнього,Писана чорниломБузинових ночей Кріпто.Ми сідлаємо вороних конейЛипких войдів безодень,Де ніколи не […]
Кольору сонця очі в ромашки, Вона підморгнула лукаво йому. І переповнена квітонька щастям, Всміхалась замріяно. Може тому Усе їй здавалось казковим і світлим, Що радісно було серденьку її, Бо ніжилась в купелі теплого літа Під супровід пісні малих солов”їв. 2021 р.
Вітер-вітрисько шмагає дощем, Як батогом по обличчю І нахиляє гілки дерев Аж до землі низько-низько. Одна за одною хмари густі Збіглись докупи, мов гуси, Розрізала вже блискавиця навпіл Небо. немов хліба кусень. Стоїть довкола, наче стіна Дощова темна завіса Та обзивається грому луна Уже далеченько за лісом. Значить недовго триватимуть […]
Заколисує дощ монотоним звучанням, Все іде та іде, йому спинку нема. Як на небі з”явилася зіронька рання, Вітер хмар табуни вже тоді розігнав. Доганяти побіг дощик їх на світанку, Лиш сліди босих ніг на траві залишив І привітно всміхнулося сонечко ясне, Побажало погожої днини усім. 2016 р.
Вранішня зійшла зоря І світанок розбудила, Прокидатися ж пора, Розправляти дужі крила, Полетіти аж на луг,Де гніді пасуться коні, Озирнутися навкруг, Вмити у росі долоні, Привітатися скоріш Чемно так із ранком-братом, Щоби той не забаривсь Красне сонце зустрічати, Яке гордо виплива Із-за обрію поволі, Ніби за селом у полі Жовтий […]
Порожньо в батьківськім домі, Не живе ніхто давно в нім, Простір травам й споришам. Лиш ступлю я на подвір”я, Чую голос, ненько твій я І щемить моя душа. Чорнобривці, рута-м”ята І барвіночок хрещатий Тут росли – дитинства квіти. Ніжний запах матіоли Не забудеться ніколи, Скільки на цім світі жити. 2015 […]
Гриби збирали ми після дощу, Це називається ще полюванням тихим, У кошику вже є боровичок Та підберезовик, а ще – руда лисичка. І не забули із собою взять Ми підосичники, рожеву сироїжку, Грибів багато, хоч втомились трішки,Вдалося полювання, що й казать. Не зачепили мухомора лиш І ще отруйну блідую поганку, […]