Поверни в моє серце весну. Поверни все добро, що ти вкрав. Я тебе, за весь біль не прощу. Не прощу за те, що життя моє зламав. Поверни в моє серце тепло, Щоб воно знову зігрітись змогло. Щоб зібрало по шматочкам своє розбите скло. І зернятко віри в ньому знову проросло. […]
Без категорії
2046 posts
Медленно я увядаю, Опадают мои лепестки. Я не боюсь! Я вас уверяю, Не разлетится мое сердце на куски. Медленно лепестки опадают, А потом гниют на холодной земле. Розы тоже страдают, Когда почивают они во мгле. Сейчас я с вами прощаюсь, Уже не буду радовать своей красотой. Знайте, что я улыбаюсь, […]
Біль провокує рани І серце від нього щемить. Терпіння відкручую крани. На щастя залишилась мить. Я тебе не тримала. Ти сам залишитись схотів. С тобою щастя не спіймала, А крик душі, від болю, сам зомлів. Я тебе колись так довго чекала, А ти, навіть мене не бажав. С тобою ще […]
Через колючий сніг, Через пекучий холод. Ішла сумна, не учувши ніг, З очима сірими, як голод. Навкруг лиш сніг, лиш біла пуща, І більш нічого. І шкірить ікла смерті паща, Поруч нікого. Замучена та сильна йде, І бореться зі снігом напролом. Вона все вірить, вірить, що знайде, Хоч хижку теплу, […]
Війна. За вікнами зриваються гранати, І чути постріли, стріляють автомати. Бомблять будинки, школи, дитсадки, Дитина плачить – батько без руки. Везуть до матері порожню домовину, А вона думає, що то хова дитину. Чекає жінка чоловіка вдома, Він зниклий безвісті і доля невідома. Сестра ридає, брат її в полоні, Ще молода […]
Не ангел я й далеко не свята, Я грішна жінка, грішна і безсила. Не один раз була людьми розп’ята, Та милості ніколи не просила. Тріумф, падіння, злети і фіаско, Кинджали в спину,камені під ноги. Ніхто не знає як бувало важко, Та я не збилась з власної дороги. Я бачила як […]
И создан я из тысячи клинков, Твой мир, твоей души зеркальный. Сколько же было несбыточных снов До этих слов прощальных. И создан я из тысячи клинков, Что бы быть надеждой и опорой. В войне, к которой я всегда готов И идти готов всегда своей дорогой. Я тень в твоей душе, […]
Сьогодні знов Наснилась мені мама. Усміхнене обличчя, очі голубі І руки ніжні, лагідні її… Вона мене так ніжно обіймала. Дитиною я почувалася ві сні… І так мені спокійно стало. Від щастя я раділа – Так хороше із мамою було. ,,Як справи, доню?”- в мене запитала. ,, Як зараз там живе […]
“Вона, не я” Ти будеш нас порівнювати з нею, По кольору очей, по довжині волосся. У мене темне в неї , як колосся, Та я не буду більше вже твоєю. Ми з нею не похожі, навіть трішки, Ні поглядом, ні сміхом, ні думками. А вона ловить рибу черв’яками? Засмучених доводить […]
«Вона писала…» Вона писала повідомлення, стирала знов, Хотіла розповісти про свою любов. Стільки думок, не вистачало слів, Він не дізнається , як серце її грів. Вона не написала, не розповість, Хай із середини це її мучить. їсть. Кохає іншу дівчинку, нею живе, А вона сильна все переживе. […]
«Я Вам пишу…» Я Вам пишу, дорогі читачі, Пишу про те, що хочеться сказати. Про сонця літній промінь на плечі, Про вишні, що почали достигати. Про запах трав покошених уранці, Про свіжий смак парного молока. Про Сонечко заплутане в фіранці, Про дивну пісеньку шпака. Я Вам пишу […]
“Леді” Вона любила темні кольори Бо світлі їй разили очі Не закривала двері на замки Коли гуляти йшла посерд ночі. Мереживо та атлас, а з каміння Їй онікс був найбільше до вподоби Садила свої лілії з насіння Та їла з висівками здоби. Лиш класика їй милувала вуха Читала лиш […]
Ти любов всього мого життя, Хай тобі про це я не казала, Що так віддано, до самозабуття Я нікого в світі не кохала. Ти єдиний, хто в моій душі, Не мить тебе не забувала, І для тебе я своі вірші Не пером, а серцем написала. Тільки доля склалася у нас, […]
У нас спокійно, мир неначе… Кружляють в небі голуби… Чому ж душа болить і плаче І рветься серце від журби? Хто розпочав ділить кордони І наші прапори зривав, Та ворога привів додому, Невже про наслідки не знав? В нас кожен день – як мінне поле, Що нас чекає через мить? […]
В житті є дати невеселі, Що не забудуться повік, Вмирали украінські села В голодний тридцять третій рік… Те, що рабами не ставали, Долали свій тернистий шлях, Морили голодом, вбивали В страшних сибірських таборах. Все відбирали до зернини, Спинити владу не могли Ні плач голодноі дитини, Ні сльози матері-вдови… А люди, […]
Де б я не була, не забуваю, Пам’ятаю батьківський поріг, Матінко, ріднесенька, я знаю, Ти мене чекаєш із доріг… Мамо, моя матінко єдина, Лиш владнаю справи я своі, Я до тебе здалеку прилину, Поцілую рученьки твоі. Нече у дитинстві пригорнуся І відчую мамине тепло. Не сумуй, не плач, моя матуся, […]
Вчителі украінськоі мови – Ця професія гідна митця, Щиру правду і праведне слово Ви вкладаєте в юні серця. Кожен з вас задушевно читає, Зачаровано слухає клас, Оживає історія краю І віщує безсмертний Тарас. Щоб з дитинства ми всі пам’ятали, Той тернистий, знедолений шлях, Як боролися, як прославляли Свою волю в […]
Наче вишита хустина, З візерунками хатина, Білосніжна, у вишневому вінку. Ясним сонечком зігріта, Теплим дощиком умита, Всього бачила на довгому віку. Повертають, мов лелеки, В хату батьківську здалека Діти, внуки ненадовго у село. Зустрічають батько й мати І запрошують до хати, У якій панує затишок й тепло. У […]