Розквітла яблуня в саду – Травнева ніжна наречена. Тебе на зустріч з нею жду… Нам дасть вона благословення. П’янить весняний цвіт ранет Пелюсткам білим усміхаюсь… Повсюди бджі́лковий сонет… В його мелодію вслухаюсь. Душа співа з ним в унісон, Акорди щастя линуть в серці… Пейзаж довкола, наче сон… В думках – […]
Лірика кохання
2237 posts
Я ушел от тебя на рассвете, Ты, свернувшись клубочком спала. Так спят только счастливые дети. Ох, какой ты красивой была! Лучик солнца скользил по подушке, Чуть касаясь прекрасных волос. Щебетали синички-подружки, Меня лаем провел старый пес. Я бежал, упиваясь весною, Нет, я будто на крыльях летел. И весь мир был […]
За любовь можно все отдать? И страну навсегда оставить? И друзей лишь в сети читать? Но на что-то ведь нужно ставить… И опять за ее теплом Каждый раз через все океаны Покидаешь свой отчий дом, Пролетаешь чужие страны. За ее беззаботный смех И за искры в глазах глубоких Ты опять […]
Настоящей тебе любви. Бесшабашной, но не беспечной. Чтобы с нежностью бесконечной. И семейным теплом в крови. И до дрожи желать объятий, Чтоб фантазии не кончались, И мгновения вашего счастья Все по-новому повторялись. Чтоб друг друга “читать” с полуслова. Не таясь обо всем говорить. Все ошибки – принять и простить. И […]
Я глотал их одну за другой. Жадно. Будто не мог напиться. Просыпался в постели чужой. Уходил. С чужими не спится. Они были светлы и чисты, Даже те, кто казались грязными. Они имели одни мечты, Хотя внешне были такими разными. И я каждой цветы дарил, И немножко тепла и нежности. Но […]
Задушила пером почуттів, не відчула й схотіти не в змозі, не хотіла, і я не хотів, нам з тобою – «ніхто» в допомозі. Твій цілунок нагріє чужих, я ж розквітну теплом на морозі, вже не хочу зігрівів твоїх, зігріватимусъ сам в-верболозі. Ти пішла, як настала зима, щоб мене білъш собою […]
Тихенько по небу місяць ступає… З оксамитовим сяйвом грається ніч. Зоряний шлях з нею я прокладаю Коханому радісно лину навстріч. Руки сплетуться у ніжних обіймах, а губи відчують медовий нектар… Як передати тепло те у римах, де Ангели ду́ші несуть вище хмар!?… Очі блукають по тілу невпинно… Не можу спинити […]
У Барселоні рідко дощ. Пекучий брук. Ми йшли старезних стін уздовж З вузлом із рук. Троянди пахли п’янко так І грів пісок. І кастаньєти чітко в такт – Цок-цок, цок-цок… Серед розжарених цеглин Майолік гра. Ти цілував. Це чув один Пісок між трав. Минає спека уночі… І […]
– Де взялися ті перші зморшки?! Їх старанно ховаю кремом. Молодою побути ще б трішки , Та волосся вкривається димом. Ти коханий… А я старію. .. Не така як була у двадцять. Вже стає не суттєво, що мрію Повернутися знову в юнацтво. – Ти, кохана, дивися в очі! Хай […]
Любов шукати - як голку по всім світі, Голку, що лежить в зеленім цвіті, У цвіті світлім і яскравім, У цвіті тихім й різнобарвнім. Любов шукати - таємницю відкривати, Таємницю світу розгадати, А в світі таємниць є море, А любов, як кришталь прозора. І як знайдеш її, знайдеш незнану, Пізнаєш […]
Твій парфум думки бентежить Нічний світ за нами стежить Тепла ніч нас огортає і навіює думки… Дивний смак літньої ночі Манить нас вогнями місто Все розкажуть твої очі Сукня, діамант, намисто… Ніч народжує чекання І тремтить несамовите В голові моїй бажання Від очей людських закрите.. Мчить таксі і ми готові […]
Хочу написати ще один вірш, Розказати, як було усе насправді, Він не був з тих, що гірш, Він був з тих, що найкращі. Закрутив усе листопад, – лиш його звинуватим, Так вийшло, – на жаль,- не буду брехати… ми готові були до змін, І.., ніби, не було чого боятись, Нашого […]
Я вокзал, я давно в этом городе, Поезда, паровозы, дрезины, В моем железобетонном коробе Вижу искренних чувств картины. Провожают, встречают, бомжуют, Уезжают надолго, порой в никуда, Туристы, и те, кого командируют, Приезжают любимые. Я наблюдал. Мы часто теряем людей навсегда, Из жизни, из вида, из близких, Я вокзал. […]
Я вспоминаю нежность твоих рук. Жить без тебя совсем не выносимо. Чуть слышен одинокий сердца стук. Зачем ты с ней скажи любимый? Твой поцелуй ей губы обжигает. Ее ты провожаешь до дверей. Она тебя совсем не знает. Ну почему бежишь за ней? Припев Дай сил и терпенья! Благослови разбитое […]
Капали слезы, хлопнула дверь. Стали чужими с тобою теперь. Горечь обиды в душе затая. Я научусь жить без тебя. Не нахожу в своем сердце покой. Помню прогулки наши с тобой. Ты мне шептал нежно: «Люблю!» И я приоткрыла дверцу свою. Припев Сердце мое, не печалься о нем. Все […]
Я йду твоїми білими слідами… У скроні гупає щосили серце. У кожної із єв свої адами. Ти – мій Адам! Однині і до смерті. Я йду тобі услід і не звертаю, гарячим подихом торкаю спину- не замете той слід і не розтане, не зникне в небо безкінечно синє. Так натоптав, […]
Ти висипав мені у душу сніг… Увесь свій сніг… і навіть, не помітив, Що сни не йдуть до тебе уві сні І пада сніг посеред твого літа. Ти виліпив фортецю з кучугур І я у ній (щаслива…?)заховалась, І десь посеред льодових фігур Я захолола й вже не воскресала. Поплакати б… […]
Ти більше не приносиш мені свята і я вже більше не твоя свята. Здається це якраз отой початок такого неминучого кінця. Нас ще тримають купи невидимки колишніх почуттів, що проросли углиб до ядер кожної клітинки і прикипіли краплею роси. Так важко відпускать тебе.Так сумно. Глибини спогадів не змить водою з […]