Дарить и терять -такое вот лето. С вершины олимпа спускаться никем. Любовь танцевала изящным скелетом На цыпочках в кухне с дырой в потолке. Вот пряник твой к чаю,раскладывай плети. Ножами заштопывай красную нить, Что стала петлей нам.Плохая примета- Чужие триады над сердцем хранить Запомни меня ещё той,величавой, Бесстрашно бросающей камни […]
Лірика кохання
2237 posts
У зачинені двері – не стукаю, Злісних натяків – не розумію. Не вважаю розлуку – мукою, Я навчилася жити…Я вмію. Зустрічаючи погляд, впевнено,- Твердо тисну тобі руку. Відстороненими темами Розбавляю сердець стукіт… Нереально-складний задум мій (Усміхатися, говорити…) Перевиконано. Зрозумій: “Я без тебе УМІЮ жити!”
Пуста кімната, пусті стіни і гуркіт машин за вікном, Темна кімната, темні стіни, бокал наповнений вином. Одна сльоза, одна причина та сотні божевільних думок. Один погляд, один дотик і ти дістанеш навіть до зірок. Слова правдиві, слова щирі й немає масок на лиці. Єдиний крок, єдиний вчинок і мрія у […]
В майстерні – тиша. Вікна всі закриті. Надворі під дощем зітхає айстра. Такій, на диво мужній, Маргариті Свого вдалося врятувати майстра… Містичний бал лунає відголоссям. Вона мовчить і світло не вмикає. Змарніле, наче сніг, його волосся Рука жіноча лагідно торкає: «Засни й на сни уваги не звертай. А я тепер […]
У ранковім чеканні весни Підведу я свій погляд у небо. В сонця променях згубляться сни І полинуть із вітром до тебе. А у них я з тобою удвох… Світла райдуга неба над нами. Нас кохання з’єднало обох Радість лине у небо піснями. Гріє дотик твій теплих долонь Слів ніяких у […]
Напевно, не варто писати тобі листи. Читати уявні твої й поготів не варто. Складаю в шухляду, і знову рахую втрати. Усі — неважливі. Болиш у мені лиш ти. Голодним щуром невідомість шматує дні: За що покарав ти? Навіщо отак покинув? Картається серце: «Я винна… я винна… винна!..» А розум нечутно […]
Пройти хотя бы раз По краешку твоей судьбы… (с) Леонид Дербенев Лёгким касаньем солнечных тёплых губ Каждый рассвет ложится в мою копилку. Бойко звеня, заливисто дни бегут. Шепчутся рифмы, стайками вьются пылко. Ты где-то есть… И солнце поёт внутри! Поит меня густым золотистым светом. Пульсом в висках рождается новый ритм. […]
Ты есть мой свет, Мое дыханье. Мой мир, мой вдох Ты мой наставник. Моя ты жизнь, Ты Божий Ангел, Ты мой защитник И охранник. Ты радость послана с небес, Таких как ты не сыщешь в мире! И я горжусь, что рядом ты Такой любимый и родимый !!!
Харківським гнилим запахом, Кохалися димні труби. Удвох цілувались за цехом, Життєвим тремором, люди. Ти збирала мене рудим, Волоссям, на рукаві. Щоб я не казався нудним, Оглянись, ми вже молоді. І не згадуй мене п’яним, Що образи били нестерпно, Не одна ти, незвучно тьмяним, Страждала ображена вперто. Закривались між нами двері, […]
Добридень принцесо, дозвольте сказати, Сьогодні в палаці відбудеться бал. Ну, що ж, ви, маленька, не треба мовчати, Сам принц запросив Вас на цей карнавал. Не хочете на бал? Тоді зіграємо спектакль? Де головні актори - Ви і я. Спершу наповнимо ми келихи побляклі, Щоби не втратити прекрасний смак життя. Сценарій […]
Вулицею твого життя уже не вперше, Звучать одні й ті ж самі кроки… Скоро стане зовсім легше... Якщо засвоїш ти життєві ці уроки. Зроби яскравим ти своє життя, Не дивлячись на темні кольори... Хай серце твоє лиш радіє - це затям. І переступай через власні контури.. Меланхолію відкинь подалі.. І […]
Моє літо немов посварилось із сонцем, І вранці я бачу перехожих в пальто. Тепер не поспиш із відкритим віконцем І каву тепер п'є зі мною - ніхто. Мені без тебе наввть кава не п'ється, А якщо навіть п'ється - то вона - це не те. Вона крізь серце діряве проллється […]
Ти прочитаєш цього́ вірша обов'язково, а потім трішечки подумаєш про мене. Не викидай дарма душі моєї слово, Воно приховує в собі те почуття шалене. А я про тебе думаю не трішки, Ти у думках моїх ховаєшся весь день. Говориш про свою приховану усмішку, Повір, вона - найкраща із натхнень. Мені […]
Дівчино, станьте для мене Алісою, Ми вип'ємо з вами зеленого чаю з мелісою. Разом привідкриємо стару завісу Прекрасну завісу Неповторної Країни Див. Ми разом швиденько туди заліземо, Не маючи грошей, документів і навіть візи... Я подарую тобі печиво із написом "З'їж мене" Якщо чесно, то цього я сам тебе і […]
Тебе, на жаль, не знала і не знаю, Бо ти живеш у мріях і бажаннях. Приходиш потай коли засинаю На ліжко сядеш тихо, зовсім скраю, А потім десь зникаєш прямо зрання. Так іноді торкаєшся волосся, Слова шепочеш ніжні і казкові. Ти тішиш мене тим, що все вдалося І наче те […]
Яскравим світлом в сірості ночей Коли весь Всесвіт хворий божевіллям, Коли лютують злоба і свавілля, Наснився ти… Твій час назад тече… Все навкруги безглуздо і химерно. Все тлінно: люди, пам”ятники, віра. Земля волає передсмертним риком звіра…́ Ти змахуєш з плечей космічну скверну. В багно любов безжально затоптали Вже люди, як […]
Ми чужі, з поцілунками в темних підвалах Уламки з минулого, далеко вчорашнього Всі частинки з тобою я з землі підбирала Кидало в жар, як від глінтвейну гарячого Змінили колір твої очі, роками я знала, сама Я пам”ятала запах, здавалось, рідних долонь Мене довго біля тебе не було, й нема Але […]
Ми пам’ять втопимо в дощах, чекаючи проміння літа чи, може, подарунку звідти — відлуння теплоти хоча б. Потонуть у гіркій іржі будинки наші, наче кволі, натомлені в безкраїм морі, старі поважні кораблі. Тоді, лишившись сам на сам із хвилями брудної люті, між водяної каламуті ми пам’ять віддамо дощам. Богдан Ковальчук. […]