Непомітно торкнувся душі,І мов вітер пронісся по полю,Я до серця тримала ключі,Ще й барвисту смішну парасолю. Тож чекаю, хмаринки пливуть,А в середині тепло від того,Що не бачу калюж каламуть,І серпанку… покрову блідого. Громовиця зривалась сповна,Та метелики поряд зі мною,Розквітала поволі весна,Ой якою ж була запашною! На травиці стелилась роса,Так блищала, […]
Поезія
11793 posts
Образити людину дуже просто, Лише сказати необачне слово, Неначе лезом шмагоне відразу Гірка і незаслужена образа. Адже так боляче буває, що й казати, Тієї рани не залікувати, Бо як давно-давно усім відомо, Не горобець оте вразливе слово, Як вилетить, його ти не впіймаєш, Пробачення просити – марна справа. Як маєш […]
Плину наче хмаринка,Жовте плаття шовкове,Воду пестить іскринка,Сонця диво ранкове. Очі сяють незвично,Колір злився з водою,Зараз небо містично,Зблисків тішиться грою. Ніжна чується флейта,Звуки простір леліють,Ніби музика неба,Розбудила враз мрію. Поряд погляд твій милий,Наше щастя так близько,А минулого рифи,Як колюче намисто. Море тихим прибоєм,Близить шепіт тривоги,Бачу долі я човен,Тільки, мабуть… лиш обрис.
Далеко через поле Стежина повела Туди, де хлібне море Знов хлюпнуло тепла. Де колос ваговитий І зерна золоті Та мак, росою вмитий Й блакитні васильки. Де жайвір в високості Тріпоче прапорцем. Іду туди не в гості, В душі приємний щем. І десь поділась втома, Бо почуваюсь я, Неначе в ріднім […]
Підморгує лукаво зірка рання І зрозуміло все без зайвих слів, А дощ шепоче тихо про кохання Та сонечком погожий день зустрів. Блідо-зелена перша ніжна парость Розсипалась недбало по землі. Це веснонька усім-усім на радість Так почуття висловлює свої. 2016 р.
У вікно заглядає троянда,Вся намокла в обіймах дощу,Не зігріла пора листопадна,Гіркоти напилась досхочу. Вдалині десь звучить серенада,Та його відчувала здаля,Це жартує вітрець – забіяка,Пролетівши замоклі поля. Він романтики дивна ознака,Ох як любить її веселить,Утікає сполохана мряка,Пелюстки висихають умить. Усміхнувся, війнув так близенько,Аромати чутливо вдихнув,Закружлявши у танці…о ненько!Враз далеко від неї […]
Китайська троянда Цвіте на вікні, Всміхаються радо Пелюстки її Червоні-червоні І ніжні такі, До сонця ясного Зелені листки, Неначе долоньки Прикрили гілки Або парасольки Чудові такі. Окраса в кімнаті Й відрада душі Китайська троянда Цвіте на вікні. 2019 р.
«… Сліпма торкати куряву негожу…» (Райнер М. Рільке) Над рікою, що зветься ТурботаПоводирі бредуть з учора в сьогодні,Костуром, що зветься Чужа РадістьТоркаючись м’якої землі і гіркої травиТорішньої.А тим часом на досвіткахЗима вмирає в самотині,Як померла колись в самотностіЗавірюха божевільних метафор(Бо смерть – справа самотніх)З хуртовиною зранених слівЯ завжди наодинці,Як сніговик, […]
Кохання в серці пташкою тріпоче Та розправляє крила-почуття. Ми як голуб з голубкою воркочем, Хоч промайнуло майже пів життя. Теплих слів для мене не жалієш, Кажеш, що й досі любиш як колись. В моїй душі кохання теж зоріє, Дарма, що час вже косу посріблив. У тебе також скроні побіліли І […]
Жінкам роки не можна рахувати, Душею вони завжди молоді, Їм компліменти треба розсипати, Неначе зорі в небі голубім. І берегти й леліяти. мов квіти, Коханням огортати їх серця. На крилах щастя зможете летіти Разом із ними ви усе життя. 2016 р.
Перину бабуся Зима підбивала І ненароком її розірвала, Посипалось з неї білесеньке пір”я, Лежить у саду та у нас на подвір”ї. А Вітер-пустун його далі поніс На поле і луг, на дерева у ліс, Далеко-далеко, що звідси й не видно. На чому ж це спатиме Зимонька бідна? І плаче вона, […]
Хіба не з тобою сьогодні?Знай, поряд була я завжди,Невже не відчув у безсонні,Кохання сплітало стрічки. Торкалась рукою волосся,Горіли вуста у пітьмі,Напевне, незвично погодься,Побачення бачить такі. Хотіла забути, не вийшло,Чому відчуваю тепло?Так ніби смішливе дівчисько,Не вміє втаїти єство. Скажи, що тримає людину,Є ж крила у тебе…лети!Та тільки чомусь без зупину,Душа прокладає […]
Золотисте поле хлібне І бездона неба синь – України-неньки символ, А ще кетяги калин. І верба, що біля ставу Миє ноги у воді, А ще – диво-вишиванки – Витвір вмілих рук майстринь. Квітнуть мальви-охоронці Й сонях, наче оберіг Та барвінку сині очі Пильно дивляться у світ. Це дітей вони скликають […]
День святого Валентина – Це закоханих всіх день. Це і вірність лебедина, І квітучий сад пісень. Він. Вона – дві половини, В унісон сердець биття Не лише на Валентина, Назавжди, на все життя. 1999 р.
Тим, кого по справжньому кохаєм Нині ” валентинки” надсилаєм, Даруємо їм ласку і тепло. Хай же день святого Валентина Вам приносить радісні хвилини, Щоби, наче сад життя цвіло. Щирих слів для них ми не жаліймо І щасливими зробити їх зуміймо, Сяймо для них сонечком ясним. Бо для цього треба небагато, […]
Розгулялася зима Не на жарт. І не сама. Вітер свище й завива,Чи то плаче чи співа. Завірюха-заметіль Сипле снігом звідусіль, Що не видно і за крок Ні доріг, а ні стежок. Морозенко теж не спить, Під ногами аж рипить. Кониками мчить трьома – Розгулялася зима. 2015 р.
А знаєш, я не ангел, правда,По різному буває, це життя,Горить несамовито ватра,Чи ллється заспокійливо вода. Все ж змінювати можу фарби,Небесні запалити ліхтарі,Дивися, розквітають мальви,Зірками… забавляюся вночі. Повідаю кохання вітру,Незвично шелестить він у вікно,Ось тільки-но одну примітку,Тобі хай не розкаже заодно.
Навесні ти співай солов”ями, Влітку жайвором тріпочи, Рідна моя Україно-мамо Та своєї чуй голос дочки, Яка любить тебе безмежно, Жить без тебе не уявля, Їй болять твої рани, ненько І як зранена стогне земля. Тобі віддана я назавжди І можливе зроблю усе, Щоб ти радісно усміхалась, Україна ж – понад […]