У зимний день з’явилась зірка,Така маленька, дивна, ніжна,Хоч місяць лютий кидав снігу,Вона про літо скаже вітру. Її краса незвична, східна,Родзинку має гарна жінка,Бузок духмяний, цвітом мліє,Дарує весну завжди квітень. Привітна, мила, добра, чуйна,Троянда в холод ніби лютня,Почути вміє, цінить дружбу,Довірить можна навіть душу. Антоніна, Антоніна!Незвичайна, неймовірна,Благодаттю хай огорне,Твій щасливий долі […]
Поезія
11793 posts
Диво-мереживом, Срібним серпанком Накрила всі стежечки Віхола зранку. Інеєм, інеєм Білим яскравим Дерева обліплені, Мов зірочками. Тихо-тихесенько Вітер ліг спати, Вночі Королеву Літав розважати У Царство Льодове,Воно ж не близько, Нелегка дорога, Втомився Вітрисько. Зимонька чарами Щедро так сипле,Не перестаємо Ми їм коритись. 2016 р.
Бородатий мен (у міру сентиментальний) З думками про острів, схожий на вікінга Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі, Що має чотири чорні гумові колеса, Їде по крижаній дорозі міста пафосу Назустріч блідому Сонцю (Бо зима – біла краля). Бородата вумен Смакує кольорові льодяники Солодкі як ніч Напередодні Імболку (Поганського, як все, […]
На Стрітення з калюжі горобець води нап”ється, То у день Юрія і віл вже напасеться – Так мовить приказка народна споконвіку. Як воно буде – доживем – побачимо. звичайно, Але в душі хай буде всім весняно Та осяває кожного із нас хай радість світла. І холодом зима серця хай не […]
Розгулялась віхола, давно була така,Всі стежки-доріженьки снігом засипа І дбайливо землю так килимом вкрива, Просяться на музику про зимоньку слова. Приспів: Зимонько, зимонько, Змонько-чаклунко, В серденьку пісня ця Чується так лунко. Вітерець підхопить їх й далі понесе, Наче ті сніжиночки в полі розтрясе. І луна мелодія в […]
Друже юності, то як тобі живеться Нині в нелегкий в країні час? Вже сто літ не бачились, здається, Доля нас в різнобіч розвела. Як ти там, як діти і родина, Чи внучатами ти тішишся, чи ні? Ти своє здоров”я берегтимеш? Слід прогнати всі думки сумні. Часто згадую довгими вечорами Юності […]
А під лісом край села Хатина біленька. Вистачало в ній тепла Дорослим й маленьким. У садочку навесні В серпанок легенький Куталися вишеньки, Ніби в шаль тоненьку. І стояли яблуньки В рожевих віночках, Всі усміхнені такі, Як личка дівочі. Як давно все те було,Лиш спомин зостався Про садочок і села Та […]
Тепло душевне доторкнулось ніжно,Враз промінь сонця заіскрився дивно,Розкрила квітка, пелюстки тендітні,І запах меду розлетівся вихром. Ласкава усмішка, така привітна,Тож ніби щедро цілували зорі,Навіщо всяке приворотне зілля,Коли охоче ти в її полоні. Чуттєвим світлом огорнула личко,І день зробився незабутнім святом,Хоча надворі, як же зараз зимно,Та погляд наче обпікає жаром. Просив би, […]
А надворі горобина ніч, Що це означає хто з вас знає? Це ні місяця на небі, а ні зір, Тільки вітер коршуном шугає. Темнота густа, хоч ріж ножем І за крок не видно вже нічого, Не знайти ні стежку, ні дорогу, Ніч накрила чорним все плащем. Зойкнула десь злякано сова, […]
Морозеночку-морозе, Витискаєш з очей сльози І на склі такі узори, наче вишиття. Кришталевих твоїх дзвонів Лине музика чудова, Ладен слухать її кожен майже все життя. Ой, морозе-морозенку,Не студи святу земельку, Ковдра снігова зігріє її в холоди. Навесні буде рясніти Сходами та зеленіти, Важка праця хліборобська дасть свої плоди. 2026 р.
Усіялось поле сірим поли́ном,Лиш маки деінде квітнуть у смутку,Тут стільки було знайомих стежинок,Зробила війна пустелю безлюдну.У просторі чути, регіт зловтішний,Стерв’ятник щасливий…гепає в бубон,Це ж треба отак зага́дити мізки,Аби керувати зляканим людом.Кому ви потрібні залишки долі?Мамона безжально схопить за горло,Наживу побачить, звісно до зброї,Рахуйте щодня… загиблих відсоток.
Як місяць виблискує дивно,Немов заглядає у душу,Зірниці зібравши в намисто,Себе… захищаю від суму. Незвично пронизливий погляд,Проникнув у сховані думи…Та вмить соловейко затьохкав,Весь біль показався безглуздим. Навіщо ці домисли фальшу?Я знаю дорогу до щастя,Тож свіже повітря вдихаю,Неначе приймаю причастя. Якесь незвичайне світіння,Пробрало, мов наскрізь…о жінко!Дивися, небесне сузір’я,Вже інше влаштовує дійство.
Накликали літній прозорий дощ: В час посухи: Стукали в шкіряний козячий бубон, Співали заклично, по вовчому, А Небо порожнє, чи то посліпло, Поглухло, почерствіло. Думали, що то наше селище, А то Вавилон – цегляний, стобрамний Пихатий, з потворами-баштами, Що тикають в Небо шпилями (Хоча й Небу не боляче, Але воно […]
Моя ненько-Україно, Душа в тебе солов”їна І для мене ти єдина Та найкраща на землі. Де б не була я – прилину До своєї Батьківщини, Яка жде доньку і сина, Всіх кровиночок своїх. Низько я тобі вклонюся,Щирим серцем пригорнуся, Рідная моя матусе Українська сторона. Мудрості у тебе вчуся, Спрагло із […]
Створи свій світ – де небо чисте, Де кожен ранок пахне мрією. Де сонце – щире, тепле, променисте, І люди дихають надією. Створи свій світ із кольорів любові, Де замість зброї – пензлі й слова. Нехай серця навчаються розмові, І мова світла в кожнім ожива. Створи свій світ – без […]
На землі, на морі, в небі і в повітрі Зійшлись в двобої світло і пітьма. Кров’ю пише час на зраненій палітрі, Та добро стоїть – розквітаючи у світлі. Крізь біль і страх, крізь попіл та руїни Воно тримає серце, мов броня. Бо там, де світло вірить у людину, Зло відступає, […]
Уночі Мороз художник Візерунки малював, Вийшло Сонечко ранкове, Труд увесь його розтав. Плакали Троянди білі, А намисто із зірок Розірвалось, розлетілось, Мокрі крила у пташок. Нанівець Мороза працю Ясне Сонечко звело. Він не журиться. не плаче, Намалює вночі знов. 2017 р.
А січневий день морозний Витискає з очей сльози, Вітер вовком завива. Кучугур понамітало, Всюди біло-біло стало,Справжня надворі зима. Виграє усе й іскриться, Ніби срібная жар-птиця Помахала нам крилом., Сипала сліпучий іній Із відтіночком блакитним Й зникла швидко за селом. Хруснула соснова гілка, Там пробігла руда білка І струсила з хвої […]