. . КАТРУСИНЕ КОХАННЯ – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 5 . .Ніжна щаслива усмішка з’являлася на дівочих червоних устах, мило розпливалася по молодому обличчю. Великі сірі очі з голубим відтінком дивилися – сяяли якоюсь незвіданою внутрішньою красою, і здавалося, світилися із самісінької глибини душі… […]
Новела
202 posts
. . З У С Т Р І Ч – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 4 . .Гарним і сонячним напрочуд видався той незабутній і святковий день. Чарівні мелодії духової музики линули далеко – далеко – на всі кути великого села. На шкільному подвір’ї […]
Тетяна була в цей вечір вдома одна. Вона проводила вечори на самоті дуже рідко, але цього разу чоловік з дітьми поїхали до бабусі. Виглянула у вікно: темно і сиро. Спати не хотілося, сіла писати статтю. Фрази не складалися в рядки, чомусь замість інформації для статті пам`ять підкидала фрагменти з давніх […]
. . І В А Н К О – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 3 . .У великому мальовничому селі на березі широкої річки ДНІСТЕР із чудовими краєвидами жили – зустрічалися парубок ВАСИЛЬ та вродлива ГАННУСЯ. Кохання поміж ними було таким палким і шаленим, вірним і […]
. . К А Т Р У С Я – Частина 2 . .Той погожий сонячний ранок, у середу, розпочався для дев’ятикласників фізкультурою. Від сільського стадіону до новозбудованої школи відстань була неблизькою. І школярі, вдихаючи вранішнє свіже повітря, повільно бігли один […]
Зелені очі зустрілися із синіми. Та мить, мов вічність, здалася для Настуні. Спочатку пильно глянула у вічі, а потім погляд впав на густе, ще не посивіле волосся. Він – Василь. Не сподівалася через тридцять років ось так зустріти. Тепло стало на серці. Жінка з пишним, довгим рудим волоссям, зібраним у […]
. . К А Т Р У С Я – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 1. . .Яскраві сонячні промені ледь пробивалися через густе листя дерев, ніжно пригріваючи сільське подвір’я. Вранішня роса мило виблискувала веселковими барвами на зеленій пухнастій траві. У теплому літньому повітрі ще відчувався приємний […]
Вітер блукав поміж деревами, пожовкле листя шуміло від кожного його дотику. Старенька хатина, немов літня жінка, стояла під вітром осіннім, доживаючи останні літа. Поряд з хатиною на лаві сидів худий сивий чоловік, блідий від хвороби, нещасний від втрат. Той пронизливий осінній вітер не міг завдати більш гострішого болю одинокому серцю, […]
Теплий вітерець ніжно цілує в обличчя, пустує, розвіває кучеряве, русяве, незаплетене в косу волосся Ірини. Довге, просте, вільного крою, вишите білими нитками плаття жінки гладить висока зелена трава, босі ноги — тепла земля. Ірина тримає в одній руці валізу, в іншій — босоніжки. Так набагато легше піднятися на гору та […]
Він любив фотографувати, потім чаклувати у своїй кімнаті-фотостудії над чорно-білими життєвими відбитками. Неперевершені чорно-білі витвори мистецтва, які отримував молодий майстер, подобалися людям, адже на них були миттєвості реалістичні та красиві. Від тих світлин йшло сонячне світло душі, легенький вітерець життя. «Чорно-білі світлини несуть у цей світ особливу енергетику, на них […]
. . ВУЙКО ОЛЕКСА . .Є такі щасливі люди на Землі, яких називають просто і зрозуміло: добра людина. А добра людина – це привітна, чуйна, лагідна, радісна, спокійна, безвідмовна… . .Про вуйка ОЛЕКСУ, рідного брата діда ЯКОВА ще казали: “Ну, така добра людина, така добряща, хоч […]
Вітер блукав поміж деревами, пожовкле листя шуміло від кожного його дотику. Старенька хатина, немов літня жінка, стояла під вітром осіннім, доживаючи останні літа. Поряд з хатиною на лаві сидів худий сивий чоловік, блідий від хвороби, нещасний від втрат. Той пронизливий осінній вітер не міг завдати більш гострішого болю одинокому серцю, […]
. . КРАСА, ДАРОВАНА ПРИРОДОЮ… . .РОМАШКА… Ось як чудово пише про ромашку Г. ТЮТЮННИК: . .”…у зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця – ромашка. Це, мабуть. була найпрекрасніша в світі квіточка, рівна, висока… […]
. . ІВАНОВА КРИНИЦЯ . .Розкажу – повідаю я вам про сільську криницю, до якої споконвіку люди йшли та йшли, аби напитися чистої джерельної води з криниці, аби втамувати спрагу, духовну і тілесну, щиросердно… . .Розповім про те, […]
. .АБІТУРІЄНТКА – КОРЕСПОНДЕНТКА . .Весела і кмітлива КАТРУСЯ від самісінького дитинства мріяла бути лікаркою: . .- Буду лікувати маму і тата, бабку і діда, тітку і вуйка… Я так хочу, щоб нікого нічого не боліло, – по-дорослому міркувала мала серйозна дівчинка. . .КАТРУСЯ “відмінно” навчалася. Маючи гарні аматорські здібності, […]
СОЛНЕЧНЫЙ ВЕТЕР Утром Ивар привычно посмотрел на стрелку флюгера. Она была ржавой и неповоротливой от постоянного указывания в одну сторону. «Надо бы ее смазать», – подумал Ивар и потянулся к баночке с техническим маслом. Но вдруг стрелка медленно, нехотя, словно пробуждаясь ото сна, стала поворачиваться в другую сторону. Он замер. […]
CНЕГ, КОТОРОГО НЕ БЫЛО ДВАДЦАТЬ ЛЕТ Зима была промозглой и грязной. Впрочем, как и всегда на протяжении вот уже двадцати лет. Метеорологи устало вещали о дожде, тумане и ветре. Снег исчез из их словарного обихода уже давным-давно. На улице ветер трепал комки сухих листьев, которые остались на ветвях с осени. […]
. . КІНО … ДЛЯ БАБКИ . .КІНО! Як було добре і цікаво колись, у часи нашої незабутньої юності, коли у село привозили КІНО! У сільські Будинки культури, у клуби, районний КІНОтеатр привозили справжнє КІНО. То була радісна подія для людей! У КІНО йшли дівчата і […]