Рід Габораків – давній гуцульський рід, що колись ще в старі часи переселився на Ґорґани (що історично та етнографічно є Бойківщиною), але пам’ятає про своє гуцульське походження. Згідно легенд назва роду походить від гори Габор. Що то за гора – не зовсім зрозуміло, бо такої гори на Гуцульщині немає. Мадярський […]
Проза
1169 posts
. . . . . . . . . ВИГЛЯДАЄ МАТИ СИНА . . . . . . . . . .Ніжні сонячні промені вранішньої пори ледь пробивалися через густе гілля дерев. Здавалося, кожне живе створіння поверталося всім своїм єством до світла, до сонечка, до простору. Ось воно, величне […]
. . . . . . . А ПОЧИНАЛОСЯ ВСЕ ТАК ЩАСЛИВО… . . . . . . .Справжній квітковий рай виринув враз перед очима біля великої гарної хати – світлиці, що приваблював зір перехожих! “Зігрівали” землю своїми жовтогарячими квіточками у густих кущиках ніжні чорнобривці, кучерявилась оранжевими, коричневими, жовтими, білими […]
. . . . . . . . . . . МОЇ МАЛЕНЬКІ ЦУЦЕНЯТА… . . . . . . . . . . . .Ось уже і червень – красень велично мандрує по землі, повноправно вступивши в свої квіткові літні володіння. Заквітчаний місяць гонорово величається неозорими просторами мальовничої матінки […]
Рід Потяків – давній гуцульський рід, що в старовину володів землями в районі нинішніх сіл Шешори, Шепіт, Снідавки, а також південніше – в районі нинішніх сіл Грамотне, Гринява, Перкалаба. Символами роду були крук та гілка горобини. Основні кольори вишиванок – червоний та чорний. Гасло роду: «Все минає, крім неминучого». Ще […]
. . . . . . . . І ЧЕРВЕНЬ – КРАСЕНЬ МАНДРУЄ ВЕЛИЧНО ПО ЗЕМЛІ! . .Гонорово і повноправно заквітчаний червень – красень вступає у свої квіткові володіння, та й мандрує – величається неозорими просторами мальовничої матінки – Природи, дарує – роздаровує багатому рослинному світові дивовижні барви небесної веселки. […]
Рід Рибчуків – давній гуцульський рід, що в старі часи володів землями в районі нинішніх селищ Яремчі, Микуличина, Ворохти. Символи роду – пструг (форель) та квітка суниці. Основні кольори вишиванок: блакитний та сріблястий. Гасло роду: «Всі ми під Богом ходимо». Резиденція голови роду донедавна була у Ворохті. Але минулий ватажок […]
Рід Карпчуків – давній гуцульський рід, нині мало знаний, але колись один із наймогутніших гуцульських родів. У давні часи рід володів землями біля гір Ротило, Грегіт, Чорний Грунь, Муралевиця та на території нинішніх сіл Великий Рожин, Розтоки, Бабин та Соколівка. Символом роду є гілка лелечу (сосни альпійської) та вогонь на […]
Душі займали весь простір – від скелястих гір на сході, до такої ж гостроверхої прірви на заході. Вони стояли на рівній відстані одна від одної, потупивши погляди долі, схожі на сіре море, коливаючись в такт лише їм чутної мелодії. І мовчки кричали криком, що дійшов до найвищої точки, але ніяк […]
Вот уже около получаса, как я стоял на мосту, соединяющем два района нашего города, наблюдая удивительную картину. На льду, сковавшем канал, образовались островки воды. Лужи на льду, крутилось в моей голове. Почему вода не замерзает? Возможно, у природы существуют свои пропорции состояния льда и, в данном случае, его толщины. Следовательно, […]
. . . . . . . . . . . . . . . .ТАК, Я ЩАСЛИВА! . .Люди нерідко мені кажуть: . . – ВИ ЩАСЛИВА МАМА. У вас чудові діти. Виховані, розумні, людяні. . . – Дякую, – кажу. – На все воля БОЖА. – І плачу, […]
. . . . . . . . . . . . . . ЛИСТ ДО СИНА… . . . . . . . . . . . . . . . . Добрий день тобі, сину мій рідний, мій РОМАНЕ! . . . .Ось вирішила я по щирості своїй […]
. . . . . . . . . . МИНАЄ… МИНАЄ… МИНАЄ… . . . . . . . . . . .Минає… Ось уже цілий рік і три місяці минає… Сина мого рідного РОМАНА з нами вже немає… Минає… А біль сердечний не стихає… . .У […]
. . . . . . . .МАМИНІ РУКИ – Сільський етюд. . .Чи є на світі щось незабутніше, неповторніше, найпрекрасніше у житті, як МАМИНІ РУКИ ? Ніжні, ласкаві, добрі, теплі, приємні… . .Тільки народившись – з’явившись на світ білий – ясний, ми вдихаємо – відчуваємо […]
. . . . . . . . . . .ЗИМА, ЗИМОНЬКА, ЗИМА… . . . . . . . . . . .Зима, зима, зима… І сталось диво… Сніг іде… Білий – білий сніг… Із ГОСПОДНЬОЇ волі це диво сталось. Із ГОСПОДНЬОЇ волі зимній Лютий подарував нам засніжену зиму […]
. . . . . . . .ТАКИЙ РАДІСНИЙ І ЩАСЛИВИЙ …СОН . . . . . . . .Була ГОСПОДНЯ весна… Гарна заквітчана весна. Квітували – дивували неймовірно ніжним ароматом біленькі зірочки – нарциси. Яскравим полум”ям майоріли ранні червоні тюльпани. Пишно розросталися великі кущі білосніжної півонії. Потопало у молоденькій […]
. . . . . . . .ТАКИЙ ЧУДОВИЙ ГРУДНЕВИЙ ДЕНЬ . . . . . . . . .Яскраве величне сонце несподівано виглянуло того грудневого ранку в усій своїй красі і повноті. Ніжні сонячні промені ласкаво зігрівали матінку – землю, кожне живе створіння ВСЕВИШНЬОГО. Здавалося, що надворі справжня осіння […]
У Покровську Слободу прилетіли бджоли – нетутешні, індійські, з блискучими синюватими крилами. Місцевий рудий пасічник особливо цьому зрадів, бо він трепетно поважав бджіл. Хоча ставився він до них якось улесливо і по-лакейськи: «Бджілки-панянки прилетіли, знаєте…» Це він говорив аптекарям-алхімікам з набережної вулиці. Наче здогадувався, що мед вони використовують для пошуку […]