Заходжу в автобус, сідаю біля вікна… І згадую, згадую, згадую… Те, що минулось, ті миті, які схотіли лишитись у пам’яті довше за інші. Мій мозок поєднав ті давні звуки, кольори, запахи в образи. В своїй уяві я переглядаю їх, ніби уривки якогось фільму, такого далекого й туманного, немов я бачила […]
Проза
1169 posts
Життя, як ранішня роса, У світ приходим ми, лише єдиний раз. От тільки не судилось тій росі, Наступні ранки бачити в її житті. Цінуйте, люди, кожен той світанок, Що Бог дарує нам прожить і не розтануть…
– Ну и пусть будет так. Ты сам этого захотел! – крикнула она ему вслед. Секунда первая. Входная дверь небольшой квартиры хлопнула в одно мгновение. По комнате пронёсся легкий сквозняк. Послышалось дрожание жалюзей на большом окне гостиной. Посреди комнаты в ночном белом халате стояла девушка. Стук сердца. Резкий поворот головы. […]
Солнце золотыми нитями грело землю, веяло теплом. Пело мое сердце соловьем, не ведая о том… Птицы разливали трели по садах словно, солнечный свет расплывается по всему свету, проникая в каждую щель. Сказочно порхали мотыльки в парках, как осколки разноцветных звезд, утерянных после вьюжной ночи. Вдали сада в конце аллеи рос […]
Маленька Надійка гралася улюбленими іграшками. У її уяві був ідеальний світ: світ, якому немає підлості, злості, самотності і пустоти. Дівчинка не знала жодного значення цих слів, але вона прагнула бути щирою і відкритою до людей. Маленькими рученятами, Надійка перебирала дрібні деталі дитячого конструктора і голосно смілась під пісеньку, яка […]
«Коли я стану дорослий, робитиму все, що захочу!». Всі в дитинстві так говорять, напевно. Я теж колись так говорив. Думав, що коли подорослішаю, лягатиму спати після опівночі… чи навіть далеко після опівночі.., а може, зовсім не лягатиму. Буду їсти все, що забажається і дивитимусь телевізор досхочу. Ну, в дитинстві, ясна […]
ПОЧАТОК ІСТОРІЇ На високому пагорбі серед лісу, звучала мелодія. – Що воно таке?-запитували всі не соромлячись здивування. Як такі точні звуки видає цей інструмент? Хто це так гарно грає? Піднявшись під високі кручі, зацікавлені перехожі, опинилися на прекрасній галявині , яка була всипана пишною травою та пахучими квітами. Серед цієї […]
День неквапливо близився до свого завершення. Новини знову говорили про наболіле. В безкінечному шаленому темпі люди змінювали один одного поспішаючи в свої затишні оселі. За філіжанкою гарячої кави сиділа дівчина. Її думки були десь далеко. – Мені потрібно зупинитись і подумати над власним майбутнім. Мені вже майже 30, а я […]
Чекаючи на тролейбус, Олена помітно нервувала. Було холодно і морозно – наближалась зима. Різкий вітер, так і хотів забрати з її голови коричневого капелюшка. Здавалось, що цьому очікуванню не буде кінця. Тупцяючи на одному місці, дівчина поглядала на годинник. Сьогодні їй виповнилось тридцять. З хвилини на хвилину мали прийти гості- […]
На мить Христині здавалося, що це відбувалося не з нею. – Тебе звільнено!- пробурмотів шефредактор модного журналу ” Будь на стильній хвилі як я!”- Михайло Петрович. – За що? Навіщо? -Ти не витримала нашого темпу життя. Ти нездара! Твої статті не наш формат! – Дивно- думала дівчина. 5 років був […]
Я, літо і папір Від нього пахло скловатою, потом і будівничим брудом. Такий жалкий, зморений, на старій і облупленій «Україні»… Замість обідньої перерви він припхався до мене. Я дивилася на нього і не розуміла, як з вчорашнього вечора, він міг так подурніти. Постоявши біля скрипучої хвіртки, помовчавши, він попросив […]
В моєму місті надто швидко зустрічали прихід осені. Інколи здається, що осінь спершу з’являлася в людях, а вже потім у місті, яке всі називають Дрогобичем. Всі, але не я. Осінь проникала у серця, заглядала у вікна та лукаво посміхалась. За нею біг молодик – вітрюган. Могло війнути так, що ледве […]
Надворі було спекотно, тож Ганя вирішила порозмовляти зі своєю сусідкою Ольгою у хаті. Агов, сусідко! Чи можна зайти на два слова? — гукнула у прочинені двері. Так, заходи, Ганю. Трохи си побалакаєм, — відповіла Ольга. Що чувати нового? Та такого ніц, хіба що моя невістка мене знов знервувала. А то […]
Мертві, завжди, залишаються мертвими У Львів я приїхав пізно … в тридцять вісім років, щоб подивитися на місто та придивитися другу половинку. Та, як показує практика, сутулі блондини у окулярах із товстими лінзами не користуються особливою популярністю серед панянок. Правда, щось страшне із великими відкладами жиру на животі можна […]
Минав дві тисячі просунутий рік. Тривало тестування нового глобального сервісу «Фауст-XXI». Слоган «Одна душа — одна мрія» причарував багатьох. Відомому у вузьких колах фотографу закортіло спинити мить, спіймавши в об’єктив сонячного зайця верхи на надвечірній морській хвилі. Обізнаний у загальній брехні безробітний зажадав загальної правди. Історик-початківець попросив персональної машини часу. […]
Епоха прозрінь приходить раптово. Хоча насправді з часом з’ясовується, що все до того йшло. Цинізму навколо щосекунди більшає, а щирих сердець меншає. Ми все частіше приховуємо свої почуття за масками фальшивої доброзичливості, натягнутих посмішок і розмов ні про що. Прозріння з’являється як світанок. Ти прокидаєшся вранці і розумієш, […]
Саме з такими настроями після побаченого, почутого і що не менш важливо – відчутого, розпочався для Олега Новий 2012 рік. Що несе він з собою? Які випробування чекатимуть нашу багатостраждальну землю? Все стихло, вкрито білосніжною ковдрою огріхи людського господарювання. У новому році не личить одразу починати свою діяльність з серйозних […]