20 лютого 2022 року тут була опублікована 18-та глава повісті “Знайомство”. На той момент твір уже був завершений та налічував 31 главу. 24 лютого Росія почала повномасштабну війну проти України. Інші частини залишилися неопублікованими, так як тоді було, м’яко кажучи, не до цього. Коли, зрештою, я згадав про даний ресурс, […]
Проза
1169 posts
. . . . . . . .ВИГЛЯДАЄ МАТИ СИНА … . . . . . . . . . . .Ніжні сонячні промені вранішньої пори ледь пробивалися через густе гілля дерев. Здавалося, кожне живе створіння поверталося всім своїм єством до світла, до сонечка, до простору. Ось воно, величне яскраве […]
Вы никогда не задумывались, почему колесо обозрения в парке аттракционов называют чёртовым. Через много лет я узнал, что так его называли только в нашей стране. Во всем враждебном и манящем мире оно имеет название – колесо Ферриса, в честь его создателя. Впрочем, мне и моим друзьям эта нестыковка не помешала […]
. . . . . . . А ПОЧИНАЛОСЯ ВСЕ ТАК ЩАСЛИВО… . . . . . . . . .Справжній квітковий рай виринув враз перед очима біля великої гарної хати – світлиці, що приваблював зір перехожих! “Зігрівали” землю своїми жовтогарячими квіточками у густих кущиках ніжні чорнобривці, кучерявилась оранжевими, коричневими, […]
. . . . . . . . . . . СОНЯШНИКИ … . . . . . . . . . . . . .Ось і завітала чарівна Осінь – королева, та й мандрує, як справжня господиня, по святій Землі. Чудовим, сонячним, світлим видався перший вересневий день, покликавши життєрадісних […]
. . “ЯК НА ТІ ЧОРНОБРИВЦІ ПОГЛЯНУ, БАЧУ НЕНЬКУ СТАРЕНЬКУ СВОЮ…” . .Завітали недавно оце ми всією родиною, із дітьми та внуками, у милу мальовничу НОВОСЕЛИЦЮ, у моє рідне село. І так запахло дорогою ріднизною… Так запахло жовтогарячими ЧОРНОБРИВЦЯМИ, рожевими ФЛОКСАМИ, білосніжною ПІВОНІЄЮ, бузковою МАТІЛОЮ, зеленою М’ЯТОЮ, барвистими ЖОРЖИНАМИ водночас… […]
. . . . . . . . . .ЛИСТ ДО СИНА… …У ВІЧНІСТЬ . . . . . . . . . . . . .Добрий день тобі, сину мій рідний! . .Спілкуюся з тобою я щоденно подумки, як завжди у нас бувало… А оце донечка твоя завітала до […]
Хотілось розправити крила,Парити в незвідані далі,Ось наче у долі боржниця,Крутилось життя по спіралі. Немовби у товщі туману,Шукала омріяне щастя,Душа помічала підказку,Та сіра з’являлася фарба. Обсипані попелом крила,Відколи наблизилась зрілість,А кажуть, як сонце світила,Для інших… на дивній орбіті. Тож осінь приходить не марно,Незгоди змиває дощами,Щоб бачити з ніжним світанком,Цвітуть як в […]
А полечко стріло привітно,Де квіти, так буйно розквітли,Та чутно в повітрі залізо,І жалібні звуки сопілки.Були незвичайно щасливі,Ще в тому житті… у час мирний,Це ж треба постати годині,Щоб долю змінити до крихти.Сльоза, породила терпіння,Молитва посилила віру,Любов… то надія й спасіння,Спровадить душевну зневіру.Вируйте простори барвисті,Не дайте лихому осісти,Кружляйте пташки у блакиті,Навіки хай згинуть […]
Рукопис «Слова Мстислава Ізяславича» був знайдений у 1863 році в архівах православного жіночого Спасо-Єфросинівського монастиря в місті Полоцьку відомим на той час колекціонером, нумізматом, антикваром та знавцем старовини Інокентієм Опатою (1804 – 1882). Документ являв собою копію кінця XVII століття більш давнього рукопису, який по опосередкованим ознакам, мовним особливостям та […]
«Es ist nichts… nichts…»* (Останні слова Франца Фердінінда д’Есте) Микола Хвильовий колись написав збірку романтично-красиву «Сині етюди» за яку заплатив найвищою ціною – […]
(або спроба передмови до поетичної збірки Ірини Мазуренко «У шклі буття») «…Мало прожити життя, – Треба життя зрозуміти…» […]
«Я загубився в мертвих полях, Йшов невідомо куди, прямо вперед, З криком, що линув з дна божевільно серця…» […]
«I cried when the moon was murmuring to the birds: Let peewit call and curlew cry where they will, I long […]