Проза
1169 posts
«O heart the winds have shaken, the unappeasable host Is comelier than candles at Mother Mary’s feet.» […]
Вступ Віра. Кожен розуміє по-своєму це незбагненне і так таємниче слово. Віра, для кожного вона є особливим носієм чогось особистісного, інтимного, схованого. Віра – це не просто якесь філософське визначення чи юридичне пояснення якогось феномену. Ні. Зовсім ні. Віра – це ціла система внутрішнього переживання, переформатування, переосмислення, преображення. Віра – […]
Поніжитись зранку у постілі, Зігрітися ранковою кавою. Смаколики їсти із мамою, Дивитись в ранкову блакить… Повітря солодко-медове, Жевріє казковий світанок. Серце моє калинове Україно моя,добрий ранок!!!!
Я – волонтерка. І ні. Я дійсно допомагала одиноким пенсіонерам. Приберу, перемию посуд, куплю продуктів, куплю ліки. Могла навіть наготувати на пару днів. І частково показувала результати моєї праці, усмішки літніх людей, в соціальних мережах. Не для вихваляння. А щоб надихнути інших. Але злива хейту на мої дописи мене лише […]
Мелодія лунає, Наш світ вже засинає. Нехай сіяють в небі, – зорі, Щоб не тонули люди в горі. Щоби на світло йшли назустріч, Щоби не було, більш, війни. Лягаємо у ліжко… Спокій… Прийдуть до серця добрі сни.
зомбі санта клаус 05.01.2022 барабани тук -тук зомбі санта клаус тупочить своїми ніжками зомбі дід мороз красний нос зомбі святий микола зомбі в зонтаг ахахахх красний ніс зомбі новий рік копи снігу запорошили купи снігу снігурку вкрили доторкаюсь до снігурки а вона тане ельф примітки зонтаг -нім сонячний день неділя […]
. . “КОРОННА” СТРАВА” І …ЧУДОДІЙНИЙ ВИНОГРАД . .А квітів, скільки квітів посадила я біля хати своєї! Моя світлиця – висока, простора, з великими вікнами до сонця, на дорогу. То моє справжнє “царство – государство”, і я в ньому господиня! . .І клали (будували) хату нашу по-родинному, дружно, злагоджено, весело […]
. . КОЖНА КВІТКА ФАЙНА ПО СОБІ, . .- Казала колись бабка НАТАЛІЯ, дбайливо доглядаючи та акуратно підв’язуючи кожен кущик чорнобривців. . . – Ці, май високі (купчаки), треба садити попід хату, а низенькі, набиті (махрові) чорнобривці, треба класти поперед них. Так буде файно, та й люди любуватися будуть”, – […]
. . “ЯКБИ МЕНІ, МАМО, НАМИСТО…” – Тарас Шевченко . . (“ЩОДЕННИК НЕСПОЛОХАНИХ РОЗДУМІВ”) . .Ось велично і поважно завітав – прийшов до нас славний гоноровий рік Новий – 2020. Як якраві миті – миттєвості, спалахували незабутні кадри прекрасних новорічних свят, які надовго запали в душу і серденько. Нас вітали, […]
. . КАТЕРИНА – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 9 . .КАТЕРИНА сіла зручно на дивані, зітхнула із полегшенням, сперлася на спинку, й усміхнено промовила до себе: “Насилу… Де ж того здоров’я взяти, коли і здоров’я оте вже й не те, і вік нагадує про довгі літа… Але, слава БОГУ, дякую […]
. . ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ? . . (“ЩОДЕННИК НЕСПОЛОХАНИХ РОЗДУМІВ”) . .Одного гарного зимового дня я із неабияким задоволенням дивилася художній кінофільм “РІДНА КРОВ”, який демонструвався на телеканалі “УКРАЇНА”. До самісінької глибини душі моєї схвилював мене зворушливий епізод, у якому спілкувалися дві літні жінки, що перебували у лікарні. . .Одна […]