Крізь фіранку заглянув промінчик,І лоскоче розніжені щічки,Дочекавшись моєї усмІшки,Знов продовжив грайливі утіхи. Я ледь-ледь прошептала спросоння,Не втікай сон казковий, не треба,Бо не часто приходить нагода,Де знаходиш чимало блаженства. Уляглась на шовковій хмарині,Колисала вона між зірками,І зникала тривога в блакиті,Відчувала міжзоряний захист. Тож витаю у сяйві космічнім,Заіскрилась душа, як хотілось,Ще б […]
Скільки вкраїнців нині за кордоном, Їх виїхати змусила війна. А чи усі повернуться додому, Як сонце миру в небі засія? Ті повернутись залюбки готові До України та до рідних місць, Які сумують без її любові І їм не вистача тепла її. А таких більшість. це вже, звісно тішить, То ж […]
Поселились горобці в просторій шпаківні, Усю зиму там сиділи тихо та спокійно. А як сонечко весняне сніги розтопило, “Господарі” повернулись у свою ” квартиру” “Квартирантів” непроханих стали виганяти, Ті ж не хочуть вибиратись із гарної хати. Крику й шуму наробили, що чути далеко І летіло пір”я сіре й устеляло землю. […]
Багато говорять про карму,Та раптом здалося недавно,Розвіялось марево фальшу,Зірвалось чимало враз масок. Шепочуть позаду: ти винна,Помітили промахи вкотре,Помстились, то ваша помилка…Скажу я лиш: дякую, Отче! Скоряюся сміло закону,Приймаю, якщо заслужила,Ні гніву, ні сліз, ні прокльону,Навіщо злостива рутина.
«… Він так розумів часопростір…» (Жан-П’єр де Лув’є) Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, по тім зал. Там величезний стіл, що мало […]
В блакитнім небі над рікою Там, де високі береги, Хмарки білесенькі юрбою Пливли, мов лебеді-птахи. А на дзеркальнім чистім плесі Посеред тихої ріки Лебідонька та гордий лебідь Тримались легко, мов хмарки. Усі вони чудові й славні. Коли ще й пофантазувать. То вже ніяк не розібрать Де справжні птиці, де уявні. […]
На світанку юності своєї Хтось стрічає справжнєє кохання, Інший все життя його шукає, Віднайти чомусь так і не вдасться. А як доля золотом сипнула, Коли стало сонце у зеніті, Я себе щасливою відчула, Ти ж найкращий за усіх на світі. 2007 р.
Село мальовниче, звичайне подвір’я,Тут люди живуть роботящі та щирі,Вода кришталева і свіже повітря,Хмарки як пушинки у чистій блакиті. В сім’ї цій зростили єдиного сина,Відтак керувати комбайном уміє,Чекає нагоди засіяна нива…Та й рано горлає розбурханий півень. Хлопчині поспати б, гуляв до світанку,Кохана зігріла, мов лагідна нічка,Та тільки ось рідним хіба до […]
Святий Георгій та й Побідоносець, Покровитель хліборобів-трударів Силу та наснагу їм приносить Плекати нові щедрі врожаї. І на працю всіх благословляє, Витира з чоло солоний піт, Щоби в Україні в кожній хаті Завжди був Його Величність – Хліб. 2015 р.
Очерет й осока в лісовім озерці, Ще й зелена ряска аж під бережечком. Дикі гуси й качки навесні гніздяться Й куропатки малі водяться тут часто. А густий верболіз – то житло пташине І сережками вільх вітерець грайливий Може бавитись так й казку їм шепоче, Незабудка мала слухати теж хоче Оповідки […]
Які віднині майбутні плани?Деньок проживши, подякуй Богу!Летить життя…а повільний равлик,Не може, мабуть, збагнути долю. Повзе тихенько, навколо крики,Почули раптом потужний вибух,Горить хатина, червоні зблиски,А він шукає трухляву вишню. Страшна пожежа, прибігли люди,Рятують швидко свого сусіда,А равлик хоче знайти притулок,Де мокре листя, укрило віття. Набридли, годі! Тупцюють поряд,Дорогу дайте… і дайте […]
Пізній вечір. Хочуть спати Квіти, трави і комашки. В ліжечка також малятам Слід лягати. Сни найкращі Кольорові, мов жар-птиця Прилетять, розкажуть казку. Хай же солодко так спиться Дітонькам усім до ранку. 2016 р.
Квітневі дні кінця вже добігають,А справжнього тепла іще нема, Коли воно прийде, то ми не знаєм, Нині усе в Всевишнього руках. Коли в серцях нема тепла й любові І заздрість так ” сичить”, наче змія, Не відповість тоді ніхто добром вам І сонце радості також не засія. Якщо ж посієм […]
Вітами махала ялина зелена, В гості закликала молодого клена. Чемно привітавшись, той сказав: ” Не піду”. Він же закохався в молоду берізку. Вони зовсім поруч виросли на диво. -Хочу, щоб обоє ми були щасливі. Ялинонька сумно гіллям знов гойднула. -А розмову з дубом як же я забула? Мудрий та поважний, […]
Гудить без продиху сирена,Несуться дрони та ракети,Знайти б ще місце де безпека,Які ж це витримають нерви? М’яка трава на півдорозі,Стелилась слізною журбою,Схилились верби у покорі,Дим чорний… знову від прильоту. Піду до річки на світанку,Вода виблискує, іскриться,У хвильці бачу я розраду,Коли купається зірниця. Качки пірнають недалеко,Та й сонце лагідно лоскоче,А попіл […]
СкринькуЛегковажної жінки ПандориЗачинили золотим ключиком,Що повісили на тонку шиюГейшу на ймення Аой Неко,*Що заблукала серед руїн Хіросіми,Шукаючи загублену єнуЗ драконом гори Нараями**. Скриньку ПандориРізьбили зі старої груші,Що цвіла лише раз –Як народився Будда –Навесні, коли навіть зміїНюхали квіти рястуЧорними язикамиМаленького запереченняБуття тимчасового. Скринька ПандориЛакована чорним:Злий божисько МеркурійДарував (бо любив серенади),Торгував […]
Я довго йшовВулицями міста граків,Так довго, що забув назву міста –Цього міста темних віконІ злих поглядів сажотрусівМіста, яке занедбало своє ім’я. Я шукав ІстинуСеред провулків, де чорні птахиДзьобають черствий хліб –Скоринки буття нашого,А знайшов тільки іржаві цвяхи,Якими колись прибилиРуки до сухого мертвого дереваНещасному блукальцю Христу –Пророку віри добра й милосердя. […]
Оповитий біленьким серпанком, Черешневий садок задрімав, Заколисаний вітром, до ранку У казкових витатиме снах. Вранці сонце сипне позолоти На тоненькі розквітлі гілки. І приємний такий їхній дотик, Мов цілуночок ніжний легкий. Згодом цвіт білий той черешневий Вишиванками встелить траву. Ця краса завжди в серці у мене, Відчуваю її – то […]