Плаче Вишенька в саду. Сріблом ллє росу-сльозу. – Хто тебе образив дарма? – Тихо Веснонька спитала. -Винуватець Мороз-дід, Налякать мене хотів, Вітер буйний допоміг, Зірвав сукню та й побіг. Пожаліла Весна Вишню, Із-за Хмари Сонце вийшло, Вмить навколо все заграло, Тепло і красиво стало. Розпрямила Вишня віти, Усміхнулася привітно, Обтрусила […]
Буйноцвіття, буйноцвіття У саду вишень та груш. Скоро яблуньки розквітнуть, Ти красу цю не поруш Пострілами із гармати Та прильотами ракет, Чуєш, рашистський солдате, Варвар ти, це ж не секрет. Ненависті маєш стільки,Заздрість й зло – ось твоя суть. Ти вбиваєш українців За те, що краще живуть. Диких варварів нащадок, […]
На ґанок вийду на світанку,Проміння сонячне іскриться,Закрию очі… і відразу,Прилине ніжність на обличчя. Відтак у вранішнім мовчанні,Відчувши трішечки дрімоту,В строкатім солоді тюльпанів,Для себе спокою знаходжу. Хвилини цінні без тривоги,Пташки щебечуть невгомонні,Отут в оточенні природи,Я німфа вранішня сьогодні. Торкнуся квітки … і росинка,Впаде в долоню, враз грайлива,Немов шепоче: ну ж бо […]
Розмалюю писанку квітами й птахами, На Великдень в храмі освятять її, А разом із нею й пасочку духмяну, Буде в нашій хаті справжній оберіг. В писанці маленькій і краса, і святість,Так смакує паска родині усій. І на серці в кожного невимовна радість, Славить нині Господа християнський світ. 2015 р.
Подовшали уже деньки весняні,Зробилась меншою також чаклунка-ніч. І на залитій сонечко дорозі Зустрілась я з прекрасним віч-на-віч. Світло-зеленим ніжним первоцвітом, Мов килимом устелена земля, Рожевий ряст вітається зі світом Та спів пташок серденько звеселя. Берізоньки-сестрички білокорі Сережки начепили для краси І напувають соком перехожих Та явір також в гості запросив. […]
Квітневий день всміхнувся сонцесяйно І підморгнув медуночці малій, Яка секретами ділилася із рястом,А він в любові зізнавався їй. Про щось співала бджілка-трудівниця,Бриніла музика струмочка поміж трав. Весняний день всім радість дарував,Це все насправді, це мені не сниться. 2021 р.
Коли згасне зоря світанкова, Ранок знову заблимає в шибку, Золотий візьме сонечко ковшик Та черпатиме ним росу чисту, В яких вмилися віти весняні І напилися трави зелені Й босі ноги вербички купали, Ще й намистечко срібне із неї Одягала калинонька в лузі,Красувалася ним перед квітнем, Усміхнулася щиро й привітно, Вони […]
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто (永遠の異邦人) і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційних зелених листків каорі такай отя (香り高いお茶) сухі листя ожини (ブラックベリー) […]
Ми зустрілися в зоряний вечір, Солов”я чули пісню дзвінку,Тобі клала я руки на плечі І кружляли в кохання танку. Та злітали у даль невідому, Де нікого не було крім нас. Почуття це до болю знайоме. Хоч давно промайнув отой час Та воно у серцях ще не згасло Й досі ніжністю […]
Епоха куряви «По всьому це. Кінець. Я мушу йти, Сліпма торкати куряву негожу…» (Райнер М. Рільке) Триноги поставили серед пустки*:Порожнечі весняного саду,Де лише неспокій –Тривога передчуття:Триноги принесли для офіриЧотири зеленооких філософи**:Зрозуміли, що душі людейЕпохи білих […]
Березневий перший день Привітався снігом, Не співа струмок пісень – Притиснула крига. І підсніжник пелюстки Хова від морозу,Вітер зимний дме такий – На очах аж сльози. Що це взялася зима Господарювати У цю пору, як весна Проситься до хати? Хай потішиться іще День чи два, а далі Веснонька таки прийде […]
Весняний вітер ще бува холодним З дрібним дощем і навіть снігом теж. Та залишилося уже йому недовго Бешкетувати. Вже тепло іде. Зігріє квіти, трави і комашок, Дерев торкнуться промінці ясні І тішитимуться вони весні, Всі аж світитимуться радістю і щастям. 2017 р.
Сині проліски сниваМальовані на білому полотні Едему(У тому саду теж буває весна –Буває, буяє, п’янить ароматом),Адам ще не вдягнувСирітську сорочку безхатькаІ бідний, наче заброда,Мандрує пустелямиВід одної швидкої ріки до іншої –Спокійної, наче сон черепахи.Передчуття майбутніх стигматів,Передчуття зливи,Що змиє все:Солом’яні хижки і цегляні зикурати,Передчуття гніву ягняти,Що сидить на престолі.А тим часом […]
А тоді. як сніг розтане, Крига скресне на ставку, Побіжить струмок лугами, Його пісеньку дзвінку Чують трави та звірята, Ще – дерева і птахи,Квіти будуть розпускати Свої ніжні пелюстки. Вітерець повіє теплий,Сонце вигляне з-за хмар,Прилетять граки й лелеки, Кілька лебединих пар. І весняночки полинуть, Їх співатиме дівча. Усе радо та […]
Хіба я винна, що весна в дорозі,Надворі мряка і холодні ночі,Ще ніби крадеться мороз, як злодій,Й далеко чути безперервний гомін. Мені погано… то ж кричу від болю,Душа нестримно клекотить на зводі,Ніхто не виправить сьогодні долю,Тож як долати перешкоди в млості? Вина надпити забажалось нині,Забути хочу про життєву догму,Місток нехитрий рятівних […]
Ой, спогади, спогади, Не даєте спокою Ви чомусь мені. Білим-білим лебедем, Калиновим кетягом Маритесь вві сні. Річкою Тернавкою, Берегом ромашковим, Смаком стиглих груш. Маками червоними, Святковими дзвонами, Котрі в храм зовуть. Бузковою гілкою І диво-сопілкою, Яка з бузини. Квітучою вишнею, Маминою піснею, Що в душі бринить. 2016 р.
На ґанок вийду на світанку,Як теплий промінь заіскриться,У тиші бачу лиш розраду,Вона віднині не дрібниця.Гудить без продиху сирена,Летять від покидьків ракети,Чи знайдеш місце де безпека?Здають розхитані вже нерви.Боюся більше я за рідних,Усіх враз подумки укрию,За оберіг на всі домівки,Благаю Господа й Марію.Відтак подякую насправді,Що відписалася родина,Радію вранішній я пташці,Неначе в […]
Незвично якось гублять тишу,Дощу краплини гучно, вперто,Відкрито кличуть сильну зливу,Почуло заклик вчасно небо. Періщить густо, навіть темінь,Всі хмари разом збились в купу,Та вітер лине понад степом,Дорогу стелить звісно чуду. Враз сонце вийшло, стало тепло,Проміння сипле світла щедрість,Лишень далеко зливи ехо,І крапель впалих дивний регіт. Отак душа все знову й знову,Збирає […]