Бойчуки – давній рід горян, гуцульський, але бойківського походження. Символом роду була квітуча гілка ожини. Недарма у гуцулів є приказка «Колючий, як бойчуківська ожина». Гаслом роду були слова: «Ніде, як на полонині!» Кольорами вишиванок Бойчуків були жовтий, чорний та зелений. Знаком роду Бойчуків був восьмикутний хрест, який ще інколи хибно […]
Верба схилилася до долу, ковтає воду із ріки. Вдихає світ небесну вроду, під спів джерельної води. Стежина в’ється берегами, веде полями десь за край. Іскряться краплі під ногами, на схилі шаленіє гай. Вітрисько простором гуляє, пасе невидимий табун, колоссям мовчазним хитає, під блиски золотистих струн. А маки, маки, наче зорі, у […]
Серед зелених соковитих трав У стеблах первоцвіту заховалось Моє дитинство.Хтось його злякав, Воно втекло і більш не поверталось. А юність вишнею травневою цвіла, В саду духмяні пелюстки ронила. Прагнула молодість любові і тепла Та ягідки гіркі також родила. А стиглий колос зрілих мудрих літ На скатертині білій – короваєм. Хоча […]
Как-то замерли природа и душа, Затаилось где-то лето не дыша. Поседели одуванчики весной. Ну а воздух так и не запах грозой. Опадает уже с вишен белый цвет И ольха роняет серьги много лет. .Пролетают дни за днями чередой. Ну а мы так и не встретились с тобой […]
Вивчу всі твої таємні знаки, І веснянки на лиці. Обіцяю буду доглядати, Котеня, що зараз ти тримаєш у руці. На телефон запишу сміх твій, В тяжкі моменти “play” – натисну. На долоні виб’ю номер. І знов в очікуванні на телефонні повисну. Тобі відомі всі мої секрети, Та всі […]
Я одна із мілійона – темний лицар на коні. Триста три мої вагони Вже везуть листи мені. Я одна із сотні тисяч- Безпритульна і німа. І бува мені не спиться, Гіркоту як п’ю до дна. Я одна серед пустельниць, Серед сірих людних мас. Запускайте своїх мельниць, Хай здійсниться перефраз.
Тоненькою межею рівноваги Крокую, балансуючи всі дні. Тривога розхитала зовсім ваги, І сумнів щедро насипа мені… Приборкую в душі гарячу лаву: Не дам емоціям зробити попелище! Зберуся в купу. Сяду, вип’ю каву. І хай обставин лютий вітер свище, Я знову встою. Знову, як завжди! Не вперше доля грається […]
. .ЄДНАЙМОСЯ НАВКОЛО КВІТІВ, ЯКІ ВИГРАЮТЬ УСІМА БАРВАМИ ВЕСЕЛКИ! І ДЗВІНОЧКИ, І ДЕЛЬФІНІУМИ З НИМИ У ТАНКУ… . .Як тільки-но почуємо, або промовляємо слово ДЗВОНИКИ, то відразу у нашій уяві спливає лісова галявина або безмежний луг, де серед зеленої трави спалахують голубі ДЗВІНОЧКИ, ніби маленькі часточки неба… . .Чарівною […]
Спи, маленький, будь ласка, час настав добрих див: Розповім тобі казку про мишей та котів, про веселі пригоди, про удачу та сміх. Чуєш, сон тихо ходить? Він сьогодні про них.
Чорними круками небо захмарене, Осінь війною пропахла задимлена, Часу немає в листках календарика, Рими злітають у вирій за римами. Скільки століть зупинилось секундами, Скільки страждань відлетіло з туманами, Знову війна, ще не стала легендою, Доля лякає нас знову кайданами. Небо закопчене чорними круками, Неба не видно за бурями чорними, Листя […]
Уявити могла якби Ту похмуру осінню твань, Каламутну ріку журби Серед безлічі спростувань. Уявити могла якби Ту стрімку невблаганну мить, Озирнешся – і вже раби, Кожен волею тільки снить. А якби зупинити все, Що уява нанесла враз, Той листок перетне шосе І не встигне прийти наказ. І малює оте якби […]
Напівхолодна, напівм’яка, Напівласкава, напівлиха, Наполовину розбита ніч, Чи просто осінь пустих узбіч. Напіврозплата, напіввина, Напівбагата, напіводна, Наполовину втікає щем, Його не змити одним дощем. Напівосіння голосить синь, Ще сонце вийде, ще впаде тінь, Напівзимові гудуть вітри, Напіврозмови, напівдари. На половину. Чи вже цілком? Та осінь повна гірких оском. І напівсумнів […]
Бывали дни, когда казалось, Что мир вулкан и лава – я И равновесие давалось Поверь в те дни не без труда. Как лава путь не выбирая, Сжигая все вокруг себя Живое в пепел превращая, Так ненависть во мне жила. Я ненавидела все сразу: за темень ночь, а день за свет. […]
Вони ішли та весело сміялись, За руки взявшись, як тоді давно, Щось згадували та розповідали, Життя ж перед очима, мов кіно: То кадр веселий, то із болем смутку, Високий спуск, а то крутий підйом, То в лузі ніжні-ніжні незабудки, То край дороги знов чортополох. Тих кадрів було у житті багато, […]
Затихло місто в сяйві ліхтарів, Збирає ніч акорди в тихі гами, І в ніжних звуках тріо скрипалів Озветься час капризами – дивами. На сонний парк впаде таємний блиск Далеких зір, безмежжя тихих далей, І створить місяць свій сліпучий диск Й залишить знак у відблисках скрижалей. Заснуло місто, спить в солодкім […]
