Кричать лелеки на околиці села, Прийшла в Васловівці непрохана біда! То не татари Церкву обступають – Свої іуди браму виважають! Плюндрують тіло Матері розкрите Розкольники – антихристові діти!Обабіч храму вірний люд страждає, – Анафема! Анафема! – лунає, З могил батьківських голоси неначе, І Божа Матір на Іконі плаче!
Ми бачимо людей за себе гірших, І судим поза очі залюбки! Ми невмолимі по відношенню до інших – І так поблажливі до себе, навпаки! Як тихий вітер обціловує дерева, Так Божий Дух торкається душі!.. Не зневажайте один одного, не треба! Наше життя щохвилі на межі!
Світ все гучніше нині констатує Нам про відсутність честі і цноти! Відкрите зло суспільство менш дратує, Ніж безкорисний прояв доброти! І напускні на камеру гримаси, І хижий блиск за тюнінгом в очах, – Повія, що чергує біля траси, Так не здивує, як по вулиці монах!
Я б декому відверто зауважив, Та чи словами їх переконаєш, – Не страшно те, що хтось тебе зневажив, А страшно те, що ти це пам’ятаєш!
Як таємничо плещуть озера восени! Встає над вербами задумливо світання… Ніколи так не брешуть, як під час війни, До виборів, і після полювання!
Усе іде, але не все минає Над берегами Вічної ріки… Л.Костенко Усе пройшло, але не все минулось: Мій попіл впав на землю навесні – І я гілками в небо потягнулась, Щоб бачить сни – веселі і сумні. Ділюсь… Дроблюсь… Корінням проростаю І соки п’ю із матінки-землі. Та не рипить мені […]
У саван тиші дивно загорнуся, В кадило серця ладан покладу, І, як в дитинстві, щиро помолюся, І до Розп’яття гірко припаду!..
Гріхи таїтися від нас мають властивість, І серед них — про себе недбайливість! Якщо про зовнішній свій образ ти не дбаєш, І, ніж могла би бути, гірше виглядаєш — Це смертний гріх і д’явольське розтління! Бог — це краса! І зовнє зубожіння Ну аж ніяк Йому не притаманне — Його […]
Озерна свіжість біля верб розлогих, Церков далеких в небо гострий зліт… Щемлива ніжність в серці до убогих – Це та любов, яка тримає світ! Цвіте в очах Пречистої барвінок Взоруючи на Лик її, пізнай, Що кожний милосердний нині вчинок – Це сходинка твоя у Божий Рай!
Авторська пісня Жовтневий ніжний сніг на листя впав ледь-ледь, Далеке місто сяяло в заграві… Я вижив після розстрілу приречених на смерть – Мене аби-як загорнули у канаві! Мабуть, пройшов я тест на Віру в цій війні, Хоча не був ані спецом, ані атлетом! І куля влучила в натільний хрест […]
Ти — несказанне явище мені! Ти — море, що в лице мені сміється! І діамантова троянда вдалині, І незбагненна таємниця серця… Ти та, яка від муки позбавляє І Волю возвістить мені Господню, Ти та, котра правицю простягає, Коли весь світ летить в страшну безодню! Не знаю, як достойно величати Цю […]
Зоря зійшла, палає обрій… В соборі тисячі людей! Дверима входить Пастир добрий, Щоб мовить слово до дітей! І в тій промові його мудрій Для серця мого є бальзам! Хвалімо Бога, є Онуфрій – Архієрей на радість нам! Квітує в Церкві благоденство, Та аспид поруч ще шипить! Благословіть, ваше Блаженство, Всім […]
Обліг високий лаврський пліт Рожевий виноград… Йде Київский Митрополит По килиму з троянд! У ряд шикуються ченці, Священство, Божий люд, Хори співають тропарі, Хоругви там і тут. – Онуфрій йде!!! – луна з боків, Світильники горять, І на кадилах в дияконів Бубончики дзвенять!
Вертається пам’ять щоранку додому, До літа з дитинства, до співу пташок. Коли прокидаюсь дивлюсь у вікно На пам’ять спадає з дитинства кіно. Чомусь ароматне, пекуче й болюче, Чомусь і солодке й солоне воно. А все ж повертається пам’ять додому До літа з дитинства, що було так давно. І […]
А я дозволила тобі себе кохати, Тебе впустила в свою душу я. Обіймами, як ковдрою вкривати І цілувати з ночі й до рання. Ти доторкався ніжно й обережно, Вдихаючи вишневий аромат. А я дозволила тобі себе кохати Віддавши тобі серця свого шмат. Дивився в мої очі – я […]
Липень вже за обрієм сховався, Тихо не прощаючись пішов, Тільки в снах він потайки зізнався, Що кохання вже своє знайшов. Серпень проводжав його похмуро, В заздрості заплутались думки, І дивився в слід йому понуро, Бо в душі засіли холодки. Теплі ночі з липнем попрощались, Із туманом ранки обнялись, Сумно дні […]
М’ятний вечір з присмаком любові М’ятний вечір з присмаком жалю… Чи то серце плаче за тобою, Чи то досі я тебе люблю. Скільки вже років і кілометрів Віддаляює спогади мої, Та в думках питаю як ти?де ти?… Ношу в серці згадки і пісні. Чи кохаю? Мабуть, не забула… Чи кохаю? […]
Цей ностальгічний вальс Десь зазвучав несміло, Він нагадав мені Давні ті дні щасливі… Приспів: Те, що в житті буває раз, Один лиш раз Знову мені нагадає вальс, Чарівний вальс… Цей ностальгічний вальс Хтось на роялі грає, Він нагадав мені Перше моє кохання. Приспів. Цей ностальгічний вальс Раптом почула знову, Він […]