Якщо тебе хтось злісно проклинає, Згадай про свого Господа одразу. Прокльон тоді лиш цілі досягає, Якщо до серця ти прийняв образу!
Поезія єднає береги – То начебто рятунок від негоди! Натхнення нам і віри до снаги За будь-якої миті і погоди! І справжності нам щирої сповна, Щоб в серці на струні розкошувала, Й вона, ота розчулена струна, Щоб веснами цілована співала! 21.03.2019
*** Поезія крилатіша за миті! Вона навколо квітами цвіте! Вона, немов у Богом даній свиті, Із пагоном в душі уже росте! Поезія просторіша за вітер, Обіймами стирає всю іржу, Бо вміє стоголосо шепотіти І словом не пускати за межу, Поезія яскравіша за фарби, Бо здатна чорно-біле оживить, Прийти […]
Засідання триває на Олімпі: небесний уряд засідав, Гермес, як завжди, і міністри, кожен по черзі виступав. А що за шум і нема бійки, хто рветься, де уряд сидів? Туди так шумно пробиватись лиш Ганімед до них хотів. Вибори тривають на Олімпі, всяк всякому тепер не брат, багато хто […]
Зимове місто дощ вмиває, краплинами по склу стікає і парасолі чорно-білі йдуть, свіжість дощу несуть. Стікають краплі в унісон, неначе бачать дивний сон, наче туманна далина, що проглядається з вікна. У щільних корках мерехтить вечірнє місто, що спішить, перемикаються і блимають вогні, то світлофорів кольорові ліхтарі. З […]
Чути із вічності голос, що все у цім світі мине! Головне, я тримаю Томос, а Томос – тримає мене! Що би, лиш не говорили, світу цього крикуни…. Сили духовні ожили, в часі нової весни. Рідна нам Церква воскресла, ту що колись розпинали…Нову надію принесла, аби ми це ще цінували…Скільки б […]
Дав мені Бог неспроста… цього живого хреста. Він хоч складний є до речі, та зручно лягає на плечі. Чи іній ґрунт мерзлий вкриває, чи п’є трава свіжу росу, чи листя з дерев опадає… Я йду…й хрест щоденний несу! І буду нести, щоб всі знали…що хрест – то безцінний покров! Колись […]
Пролетіли програним порталом, Свистом вітру проводжали хмари, Гуркотіли відблиски металом, Виступали і втекли примари. Порожнечу не знайшли одразу, Відчуття горіли – тільки опік, Холодом вже обірвали фразу Ще не розбудив омани дотик. Запалали всі шляхи на відступ, Заморозив той єдиний – в пустку, Пролетіли і черговий підступ. Не побачимо вже […]
Вставай, батьку отамане, Годі тобі спати! Святу віру православну Пора захищати! Вже прокляті розкольники Церкви забирають, Потемніли святі лики, Хрести не сіяють! Скачуть в шинку відьми голі, По вулицях мряка, А на київськім престолі Сидить вурдулака! Хоче він війни і крові, Бога зневажає І святу Христову Ризу Навпіл роздирає! А […]
Я пересвідчений, у Господі Ісусі, Коли очікуєш духовної наснаги, Ніщо так не віддячується, друзі, Як милостиня щирої уваги, Як помогти комусь здолати відчай, Зарадить серцю, сколотому в кров! Як перед громом блискавка зазви́чай — Так милість упереджує любов!
До немічних і вбогих май терпіння, Щоб і до тебе Бог був терпеливий! Застерігай безпечних до Спасіння, Хоч результат буває і сумнівний. Багато нині душ іде на муку, Бо Благодать від гордих відступає! Коли, хто впав – подай поспішно руку, Чужого горя в світі не буває!
Любов — не задоволення, а мука! Як важко це сьогодні зрозуміть! Любов — рішуча з самістю розлука, Її в колисці прагне задушить Наш егоїзм і наше самолюбство!.. І, якщо хочете, любов — це самогубство, Що отверзає Райськії Врата, Коли вона жертовна і свята! Ні, не відкриється вона серцям порожнім, Де […]
Зоря, немов Пречиста на іконі, Слізьми тече з гори дзвінкий потік… І дивний спокій серцю на Афоні! І синьоокий, довгий день, неначе вік!
Примарний і жорстокий світ сьогодні, До задоволень пристрасть невтолима, Та є Святії Старці на Афоні, Їх не побачиш грішними очима! Вони невидимі, застелені туманом, Їх келії у скелях одинокі, Вони вступили в бій з левіафаном, Співають їм хвалу гірські потоки! Вершина, мов троянда кришталева, Шепоче до них ніжно пелюстками!.. І, […]
Котику сіренький, баю-баю-бай, ніч уже надворі, а іще не спав, спить в саду хатина, поруч – ліхтарі, в ліжечку – дитина, сон вже на порі. А як будеш спати, баю-баю-бай, станеш враз мурчати, щоб світ засинав, буде в ньому світло не від ліхтарів, лагідно привітно добрий ранок стрів. Котик водить […]
.. Весна – пора, коли душа співає.. .. Коли на серці барвінковий рай.. .. коли думки за часом не встигають.. .. а час летить, не гай його, кохай.. .. Весна дарує нам і сонце, і тепло.. .. і знову прокидаються бажання.. .. Життя вирує.. подих завмира.. .. душа чекає бажане […]
Давай спустимось у долину, де стадо вкрадене стоїть, бо десь поділись ті “герої,” що викрали у нас колись. Нема уже і охорони: кому безоплатно працювать? Сміття залишилися тонни, то ж доведеться прибирать. Вони тут півнями ходили: усе тут наше і півострів наш, багато їх і приїздило, звідки були? […]
На воздушных шариках хорошо летать, с зонтиком цветным, с мотыльком гулять. Гуляют только тучки, на крышах есть коты, получится вдруг лучше? Цветные есть шары. Лететь бы с ветерочком, болтать о том, о сём, смотреть на город в точках, крыши малы притом. Так утром полетаем, но возвратимся в […]