Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу
  • Search

Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

Праця кожного автора має бути достойно оцінена
  • Search
  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу

Для голосування необхідно авторизуватись

Знаешь ли ты, Как в темноте разбиваются слёзы? Знаешь ли ты, Откуда в душе берутся грёзы? Знаешь ли ты, Как тяжело слушать тиканье часов? Знаешь ли ты, Как можно избавиться от грусти оков? Знаешь ли ты, Как тяжело молчать? Знаешь ли ты, Как, иногда, хочется кричать? Знаешь ли ты, Как […]

Без категорії

Знаешь ли ты?

автор Оксана Герасимец
Опубліковано 23.08.2018

HEБO TPИMAЮTЬ БPATИ I Чopнi xмapи зaкpили Heбa cиню блaкить Гpiзнi думи вiдкpили Пpoклинaючи мить, Koли чoбoтoм Пoтoптaв нaм житa, Щo мoв зoлoтoм Koлocили життя Й вoлoшкoвий цвiт Cпoкiйниx лiт Гicть нe пpoшeний, Biд кpивaвиx дiянь Пepeкoшeний, Oгopнув цiлий cвiт B вopoжнeчi дим Й paдiє ним… Пp. Heбo, тpимaють нeбo […]

Авторська пісня Поезія

HEБO TPИMAЮTЬ БPATИ

автор Mariya Drebit
Опубліковано 23.08.2018

Гострим лезом, б’єш себе по венах І кулю ловиш прямо в серце. Життя розібране по мікросхемах, І ти не дивишся в розбите люстерце. Ти не плачеш від сумних мелодрам І не цікавлять більше історії дорам. Дощ, давно вже замінив, Усі улюблені пісні. І ти давно уже пролив, Усі сльози. І […]

Без категорії

Самотність

1 Коментар
автор Оксана Герасимец
Опубліковано 23.08.2018

Мужчина, не обижай женщину, Она не так сильна, как ты, Для обиды, найдёт любую мелкую причину, Что бы разрушить, из-за тебя свои мечты. Мужчина, не обижай женщину руками, Руки нужны, для того, что бы ласкать. Не делай так, что бы женщина умывалась слезами, Лучше её поцеловать. Будьте терпеливы, когда она […]

Без категорії

Мужчина, не обижай женщину

автор Оксана Герасимец
Опубліковано 23.08.2018

Тяжело быть ангелом в аду Там крылья сожжешь на каждом шагу. Там страшно глядеть во все стороны мира Оступишься… и расстреляют словно в тире. Там страшно на всё смотреть И когда угодно можно умереть. Легко всё можешь потерять И некого будет обнять. Забудешь, что крылья белыми были, А стали чёрными […]

Без категорії

Тяжело быть ангелом в аду

автор Оксана Герасимец
Опубліковано 23.08.2018

Не могу читать между строк, Не могу сама писать я строки. Забыла, давно усвоенный урок, Да не нужны мне эти уроки. Не могу смотреть на людей, И в людях, уже не вижу людей, Бывает, случай редкий, Да и то, мой глаз уже не меткий. Не могу больше слушать тишину, Мешают […]

Без категорії

Не могу…

автор Оксана Герасимец
Опубліковано 23.08.2018

Я уйду не попрощавшись, Закрою двери на замок. Я уйду, не обернувшись Застрянет в горле, горести комок. Не услышишь от меня и слова И перед тобой я не заплачу, Любить тебя всегда готова, Возьму, наверное, поцелуй прощальный наудачу. Я признаюсь, что буду плакать по ночам в подушку, Не спать, И […]

Без категорії

Я уйду не попрощавшись

автор Оксана Герасимец
Опубліковано 23.08.2018

Не бойся! Я тебя не оставлю!- Шептал ей на ухо любя, – Я никуда не отпущу тебя, не отправлю! Я люблю тебя! Люблю только тебя! Она слушала его, Слёзы скрывая. Держала крепко его, А мыслями уже отпускала. Но нельзя удержать, что не держит тебя, И она это знала. – Отпусти! […]

Без категорії

Крик души

автор Оксана Герасимец
Опубліковано 23.08.2018

Дороги наліво… Дороги направо… В незнані світи нас ведуть…. Ми хочем щоб сонце світило яскраво, Коли відправляємось в путь. Кого де зустрінем, і що де загубим, Куди вже й нема вороття… Хто нас розчарує, кого ще полюбим Що й зовсім піде в забуття…. Хто душу зігріє, а хто розтривожить, Хто […]

Лірика кохання Поезія

Дороги життя

автор Любовь Таборовец
Опубліковано 23.08.2018

Ця жінка-вересень в моїх очах Для неї світом я пишу серцям сценарій Цебровим запахом і криком у думках Примхливий має у собі розарій Ця жінка-знає де змикаються дороги В малих старівших подихом гординь Які моря, до кого б”ють в пороги По іменно скаже світу імена рабинь Ця жінка- мене здійме, […]

Iнтимна лірика Поезія

Ця жінка……

автор Юлия Зай
Опубліковано 23.08.2018

Помовчи,  помовчи  .  І  помолимось  богу. Хлопців  ми  провели  у  останній,  скорботний  їх  путь. Захищали  вони  нам  життя  і  життєву  дорогу, А  тепер  вже  пора  в  тиші  їм,  в  самоті  відпочить. Глухий  дзвін  від  землі  впав  на  серце  приглушеним  болем, Відбиваючи  в  серці,  як  вічно  скорботний  набат. Помовчи,  помовчи  . […]

Поезія Сюжетні, драматургічні вірші

ПОИМОВЧИ

автор Людмила Сургай
Опубліковано 23.08.2018

Ми з вами є настільки гідні, Наскільки гідність в інших бачим, Ми во Христі стаємо рідні – Вертає зір Господь незрячим! Нас, наче квіти у долині, Вкривають срібні блиски рос, І в кожному, як у краплині, Відображається Христос!

Духовна поезія Поезія

МИ ВО ХРИСТІ СТАЄМО РІДНІ!

автор Протоієрей Роман
Опубліковано 23.08.2018

Помовчи,  помовчи  .  І  помолимось  богу. Хлопців  ми  провели  у  останній,  скорботний  їх  путь. Захищали  вони  нам  життя  і  життєву  дорогу, А  тепер  вже  пора  в  тиші  їм,  в  самоті  відпочить. Глухий  дзвін  від  землі  впав  на  серце  приглушеним  болем, Відбиваючи  в  серці,  як  вічно  скорботний  набат. Помовчи,  помовчи  . […]

Поезія Сюжетні, драматургічні вірші

ПОМОВЧИ

автор Людмила Сургай
Опубліковано 23.08.2018

Якщо сльозами квіти поливати, Вони повічно, мабуть, зможуть жити… Найкращий засіб Господа пізнати – Когось від всього серця полюбити! Любов твоя, її Свята величність! Яку ти дарував… І більш нічого! Єдина цінність, що візьмеш у Вічність Для ви́правдання перед Богом свого!

Без категорії

ЯКЩО СЛЬОЗАМИ КВІТИ ПОЛИВАТИ…

автор Протоієрей Роман
Опубліковано 23.08.2018

Мне прощают многое, блаженному, но при этом мало подают, слишком часто грязному, смиренному не дают в хлеву своём приют… Я не связан скучной несвободою, не со мной богатство, дом, семья, если был задуман я природою, значит, ей зачем-то нужен я… Выбрал сам судьбину эту сложную, не желая жить в земном […]

Поезія Філософська лірика

Блаженный

автор Геннадій Дегтярьов
Опубліковано 23.08.2018

Решётка… В небо я смотрю. Я заперт, этим опечален, средь ночи с вами говорю… Скажите, в чём я ненормален? Быть может, правы в чём-то вы, с недугом этим сам не справлюсь… Иль жертва всё же я молвы? Скажите, чем я вам не нравлюсь? Вас злит, что многое могу, пугает то, […]

Поезія Філософська лірика

Безумие

автор Геннадій Дегтярьов
Опубліковано 23.08.2018

Ночи странные мотивы ныне так приятны мне, их поют ветвями ивы в лёгком, тихом, летнем сне… Мне язык ветвей понятен, слышу в час, когда не сплю, звук, который мне приятен, песен, тех, что я люблю, о воде, прошедшей мимо руслом маленькой реки, что влекла неодолимо в плен задумчивой тоски, о […]

Пейзажна лірика Поезія

Шелест ив

автор Геннадій Дегтярьов
Опубліковано 23.08.2018

Суровый край, зимы чертог… Здесь нет огней, здесь нет дорог, не радует весны капель, здесь бури вой, метель, метель… Сюда давно отрезан путь, у жизни здесь иная суть, видений смутных злая тень, и день — как ночь, а ночь — как день… Дома пусты, в них нет гостей, приезжих нет, […]

Містика Поезія

Мёртвый город

1 Коментар
автор Геннадій Дегтярьов
Опубліковано 23.08.2018

Posts navigation

  • Newer posts Newer posts
    • 1
    • …
    • 782
    • 783
    • 784
    • …
    • 838
  • Older posts Older posts

© 2026 Літературна премія Видавництва книг "Лілія" – All rights reserved

Створено  – Designed with the Customizr theme