Любов витинає кроками білі літери на білих сторінках часу. Їй під силу переступити гори і зім’яти галявину червоних метеликів спійманих шовковою ниткою; в скелясті пригорщі набрати сонячні води озера заглядаючи в прозорі глибини його дна заломленим промінням твоєї наготи і пити його холодну сріблясту ніч з келихів чорної парасольки. Стільки […]
кохання, поезія, любов, щастя, закохані
1295 posts
Твої очі синє небо,Немов ніч, волосся чорне,Ти не лий вина не треба,Бо занадто вже солодке.Хмільний трунок, гріє душу,Притискаєш, серце тане,Ні про що не пошкодую,Нерішучість щастя краде.Мерехтіли зорі спішно,Повтікали, та й не дивно,Тож серпанок вкутав світло,І додав бажання вихор.Невгомонна, мила осінь,Це кохання, що поробиш,Лиш почула щиру сповідь,Закружляли враз листочки.
Зіграй же скоріше музикант, Мені танцювати хочеться, Мажорний мотив не зупиняй, Бо з лихом душа так бореться. Не вбити звуками сирени, Віднині пречудовий настрій, Втекли жахливі всі химери, Життя це ми любити здатні. Не лишайте щастячка, миті, І танок з коханим дозвольте, Вся збереться ніжність по крихті, У цей теплий […]
Осінній лист на землю падав,Не втримати зажурливу сльозу,Тож вересень зурочив, мабуть,Розбурхавши враз бурю і грозу.Похмуро й сумовито стало,Погода додавала пустоту,Палке не станцювали танго,У мряці не побачили вогню.Лишили недопиту чашу,Історія кохання щось сумна,А може це небесний задум?Тоді нас зачекалася весна…
Прагну до тебе зранку, Прагну до тебе вдень, Прагну тебе на світанку, Ввечері і щодень… Скільки б хвилин не лишилось, Скільки б годинник не бив, Я б все одно залишилась, Пірнувши у вир почуттів. І не важливо, що завтра, І не цікавий кінець, Я виріб завершений майстром, Для двох невгамовних […]
По полю гуляє вітрець розбишака,То лагідно віє, то вихором зрине,Така ось веселість усім дошкуляла,Розвагам не раді в засушливий липень. Він тільки сміється, грайливо заводить,Навіщо журити, чому нетерпіння?Змінити не можу всі примхи природи,Усе в круговерті зі змістом повірте. Нахнюпилась зранку біленька ромашка,Тож пити я хочу, марнію безвольно,Немов пробудився, оце так білявка!Всю […]
Бувають незвичні моменти,Творити враз музику хочеш,Зібравши щасливі сюжети,Засяєш, як вранішнє сонце. Нічого, що ноти не знаю,У мріях сплелося послання,Та стверджую, звісно на вдачу,Все вийде, достатньо бажання. Лунають зворушливі звуки,Зірниці кружляють навколо,Ось скрипки торкнулися струни,Почуй же, закохане соло! Мелодія лине, мов сповідь,Тобі… особливе зізнання,Ці зіткані крила з любові,І трепетна ніжність кохання.
А небо незвично блакитне,Пройдуся по дивному полю,Ромашками всіяний липень,Безмежно вподобав обнову. Повсюди ласкаве проміння,Долину теплом огортає,Природи пригоже творіння,Малює квітковий орнамент. Любуюся ніжністю цвіту,Не буду зривати букета,У просторі більше є змісту,Лишаться вони для мольберта. Пелюстки торкати не стану,Гадати чого на кохання?Я мовби окутана сяйвом,Учора почула зізнання. Мені б обійняти всі квіти,Та […]
Суцвіття в блакитній кофтинці,Зігріте у променях сонця,Зорить, як небесні зіниці,В сусідстві з жовтеньким колоссям. А полечко золотом сяє,І жайвір підспівує ладно,Природа створила орнамент,Неначе розписував янгол. Волошки, волошки ой сині,Мов очі в моєї дівчини,Отут у дозрілій пшениці,Проймають незвичні мотиви. Тож музика ніжністю лине,Побачивши ноти на квітах,Закоханий в личенько миле,Творив я мелодію […]
Засяяла зоря вечірня,У тиші розсипала сріблом,Зворушливо душа тремтіла,І плакати чомусь хотілось. Згадалось, у твоїх обіймах,Я танула під тим жасмином,Ох мало як було повітря,Коли ти цілував неспинно. Мабуть, зачарувала нічка,Якраз напередодні літа,Струїло запашне суцвіття,П’янило, мов любовне зілля. Розлучниця війна забрала,Бентежливий і теплий доторк,На відстані відчуй кохання,Що стелиться тендітним шовком. Здійнятися б […]
Життя промайнуло так швидко,Мов річка стрімка по камінню,Ось тільки лишилась дівчиськом,Прийнявши годину осінню. Свої почуття вже у скриньку,Хотіла закрити на згадку,Забути відтоді стежинку,І звісно прочитану казку. Чому ти приходиш щоразу,У сон мій, як тільки згадаю,Тож навстіж відкрию фіранку,І Всесвіту бачу весь задум. Нове і незвідане сяйво,Іскриться, кружляє, заводить,Таке незвичайне це […]
Мені здавалося, що наші долі, немов суміжні в полі дві тополі, Віти яких вже міцно так сплелися, Неначе ми навік обійнялися… Але прозріння веснянИм дощем ЗалИло в душу мою гострий щем, НезгОда звисла журавлів ключем Я при тобі росту диким плющем… Гризе сумління, мов по стовбурі різцем, Себе з корінням […]
Я хочу кожного ранку, будити поцілунком, тебе до сніданку. Я хочу, щодня відправляти смс: “Рідний мій, я тебе кохаю! Будеш їхати з роботи, купи щось солоденького до чаю.” Вечерю готувати, чимось смачненьким балувать тебе. Наших дітей спати вкладати. А потім тобі давати себе ласкати і кохати. І щаслива в обіймах […]
Ти казав, аби я слухала свій внутрішній голос. Моя інтуїція каже, що я тебе в трачаю. Тихенько потрохи, все йде до завершення. Відчуваю серцем, а чому так, незнаю. Я чудово розумію, зараз невчасно це кохання. Війна, робота, обов’язок у тебе кожен день. Тоді навіщо та надія, якщо марні сподівання. Лише […]
Коли закінчиться війна, Я вийду в поле, посміхнусь дорозі. Обійме ноги ніжно ковила І я забуду смуток свій невдовзі. А, поки що, я дякую за те, Що хоч лякає це недобре небо, Все ж в ранці сходить сонце золоте. За нами перемога! А більшого й не треба. За нами правда! […]
Якби могла тебе сердешно обійняти І заховатися в твоїх палких обіймах, Я би хотіла ні про що не знати, А тільки затишок цих рук надійних; І тільки стукіт серця біля вуха, І тільки ніжно гладиш ти мене… Війна мерзенна зла старуха Нікого участь ця не омине. Але ти поруч і […]
Якби моя любов могла тебе зігріти, Як сонечко промінням обійняти, А ворогів у полум’ї спалити, І всіх дітей собі на руки взяти. Не хватить сили, але досить духу. Своєї землі не віддамо нікому. І ворога розчавимо, як муху На спаса, що кусається. Геть з мого дому! 11.03.2022р
– Ало, слухай Путін. Я багато як ти, бачила в житті сволоти. Ти ж нашим антигероєм став. Хотів Україну розколоти? Та ти нас навпаки всіх проти себе з’єднав. Образився на нас, що тобі Україну не дали? Хотів наш народ, та рідню між собою посварити? А ми дружно горою один за одного стали, […]