*** Живіть під променем надії, Живіть із мрією про казку! Дива трапляються, коли є віра; Як є любов, то буде щастя. Частіше зізнавайтесь у коханні, Для подарунків не чекайте на свята. Не треба зорепаду, щоби загадать бажання; Важливо, коли правильна мета. Даруйте радість, а образи пробачайте: По світу з посмішкою […]
мрія
11 posts
Земля…дерева…річка… Росте мала смерічка… На пагорбі високім, Схилилась ненароком. За річкою хатини, Мальовані картини. Між тих дерев стояли, своїх людей чекали. А горизонт за ними, Ввесь лініями кривими, Виднівся з-поміж хмар. ⠀ Там гори й полонини Здавалися живими… Туди мале дитя Тікало від життя, Від шуму й метушні Сиділо в […]
Я втомилась… Загубилась, Я попала в нікуди, Я пропала… заблудилась… Хто підкаже йти куди! І незнаючи дороги Я біжу туди й сюди, Оббиваючи пороги, Я шукаю де знайти? Безтурботну ту дівчину, Іскорки в очах якої… Освіщали ту стежину По якій ішла із школи. Дім вона хотіла рідний Де любов панує […]
Жити сьогоднішнім днем… Чому би й ні? Сьогодні один мій знайомий сказав, що саме так хоче провести своє життя. Навіщо переживати за майбутнє, яке може й не настати? А насолоджуватися кожною хвилиною життя, кайфувати та пробувати щось нове – ось це зовсім інша справа. Частково я з ним погоджуюся, адже […]
Це літо дійсно незбагненне – Тепло і радість. І любов. Все змінюється так шалено, Та згадую тебе я знов. Багаття запах. Терпкий. Гіркий. Солодко-м’ятний запах трав. З нічного неба впала зірка… Хочу, щоб ти мене згадав. А голос твій… Такий чарівний! І найпохмурішого дня Або вночі, як місяць срібний – […]
Повір в красу своєї мрії, Тоді й майбутнє осягнеш. Усе здійсниться, усе буде, Що й навіть оком не моргнеш. Життя – це книга незбагненна, Щораз то менше сторінок. Цінуй його і вмій для себе Життєвий винести урок. Забарвлюй все навколо себе Палітрою яскравих кольорів. Не згущуй фарби, бо не варто […]
Якось спитала Марія У діда Михася: -Хоч одна дитяча мрія У тебе збулася? -Що тобі на це сказати, Онучко моя люба? Хотів дуже лисим стати, Коли м’яли чуба!..
Змайструю я крила з поривів душі. Поки ще снага є і сила. Ви тільки огудити їх не спішіть, Я мрію цю довго носила. Стомилась кружляти весь час на мітлі, Як птаха, я хочу літати! І треба для цього лиш крила мені… Лиш крила! Хіба ж це багато?! Я хочу […]
Волосся її, Мов хвилями, А хвилі – Холодними милями, Гойдають Пустими вітрилами, За русалками Взявши галс. Так серце – Словами милими, Простими Прозорими крилами, У воду зриваються Брилами, Щоб зупинити Час. І волосся її Билинами, І очі небес За схилами, Постійно ведуть За милими, Серцями голодними Нас.
Мы все хотим причастны быть к чему-то, Большому, вечному, не ведая призванья, В себе, ни то, что множит фатум скуку, Без должного, но тщетного сомненья, Что в нас таланта меньше чем находим, В других. Но хуже, что глаза свои отводим, От зеркала, что может на мгновенье, Открыть в лохмотьях нас […]
Минав дві тисячі просунутий рік. Тривало тестування нового глобального сервісу «Фауст-XXI». Слоган «Одна душа — одна мрія» причарував багатьох. Відомому у вузьких колах фотографу закортіло спинити мить, спіймавши в об’єктив сонячного зайця верхи на надвечірній морській хвилі. Обізнаний у загальній брехні безробітний зажадав загальної правди. Історик-початківець попросив персональної машини часу. […]