Сіріє дощ. Видзенькують краплини. Змиваються потроху кольори, Поодинокі сиплються хвилини, І пусткою відлунюють двори. Плаща напнувши, взявши парасолю, На лавочці вмостилась самота, Вона хотіла чесності і волі. Тепер це є. І вечір. І сльота. Стоять будинки вимиті і чисті, Та самоті не хочеться розмов, Бо там дарують посмішки без змісту, […]
про життя
4694 posts
А вчора обіцяли прохолоду, Красивий сніг на заспанім гіллі, Якусь неординарну насолоду, Крихкі морозні дотики на склі, Кришталь калюж, великі кучугури, Небесний синій погляд вдалині, Та інші чудеса температури, А зустрічались люди крижані…
Ти моє шалене кохання, Всі мої недоспані ночі, Ти мої невимовні бажання Та щоранку заплакані очі. Вітер з листям у танку кружляє, Обіймаюючи чарами осінь. Пісня смутку у серці лунає- То кохання у серці – назовсім. Невимовна туга, біль та мрії Осінь плаче струмками на склі. А у серці жевріє […]
Не заздри розумному, Розум – то кара За скоєний предками гріх, Це він насилає Надії примари, В баранячий скручує Ріг. Із розумом завжди У сумнівів свято Та розпачу чути Виття, А якщо до нього Ще совість додати, То пекло буде Й за життя.
Пірнувши до сонця дугою він вигнув хребта. На північ від нього, в руїнах стояли колони. І купіль проміння шкіру його обпекла, Як упав на коліна і руки сонцепоклонник. Позаду лежала дружина його молода, Під балдахіном парадним із бахромою, З класичного глека їй подана була вода, І пила вона подавшись назад […]
Цей день в багрянім відблиску роси Зійшов над світом в сонячній подобі. Налаштувавши пензля на курсив, Виводить долю у єдиній спробі… Де кожна мить, як цей осінній лист, Лягає тихо спогадом під ноги… А ти живеш… Ти сам собі артист На перехрестях вічної дороги… І з кожним днем […]
Коли день сповільнює ходу, Вечір в осередок ночі лине, Ти про мене пригадай прошу, Ти згадай як моє серце гине. Не судилось бути нам разом- Стежки, кілометри, роздоріжжя… Не підняти келихи з вином, Вранці не пройтись зеленим збіжжям. Коли дощ осінній за вікном І ламає вітер верховіття, Коли змовились весна […]
Нам НЕ делить с тобой года И вместе НЕ трезветь с похмелья, НЕ ездить в отпуск иногда, НЕ спорить про роман Коэльо. НЕ дегустировать вино, Смеясь задорно над названьем И НЕ сбегать от всех в кино, НЕ проникать в миры сознанья. Нам кофе НЕ варить с утра, НЕ торопить друг […]
Ты будешь меня вспоминать, Как лучшую из набора… Когда блюз осенний опять, Напомнит пейзаж разговоров. Ты будешь меня вспоминать, Как нежность, что жаждет свободы, Как ту, что законы все вспять, Как золото высшей пробы. Ты будешь меня вспоминать, Как соль и горечь текилы, В объятьях чужих утопать… Но все они […]
Однажды ты и сам поймешь: Я не твоя – не для тебя… От этих слов по коже дрожь, Боязнь гореть, огнем слепя. Ты видишь в небе темноту- Я звезд мерцанье, высоту. Душой свободна – ты дрожишь. Я зонт открою, в дождь – бежишь. Рассвет забрезжит – новый день! Ворчишь, нахмурившись, […]
Остановилось время не на шутку, Земля притормозила свой разбег. Нас память возвращает на минутку Туда, куда возврата больше нет. Застыли фотографии в альбоме, Мелькают жизни кадры в унисон: А вот мы с папой снова на перроне, Очередной военный гарнизон. Стоп-музыка! Последний школьный вальс, Глаза искрятся, и весь мир в руках. […]
Він прагнув смерті, але не своєї. Йому огидні ці страшні ідеї! О Боже! Якщо й Ти його покинеш, Одна з повій на вулиці загине, Він слідкуватиме за жертвою в азарті… Хоч люди – грішники, вони цього не варті. Блукав він містом замість йти додому, Гадав раніше, що не розповість нікому. […]
Осінній лист зірвався з верховіть І розпочав політ свій невагомий… Отак і ти в століття із століть Живеш, як лист, відірваний від дому… А час все швидше крутить карусель… Не наздогнать його, не зупинити… Та поки в вікнах дорогих осель Горить ще світло, поспішай любити. Спіши сказати слово […]
Не зустрічається в любові, Прекрасний поклик чистих душ, Не п’ють вони з очей медових, Нектар солодким дзвоном груш, А все прощаються в розмові, Язик – перо, із серця – туш, Надпита біль у кожнім слові, В чорнильних потемках калюж.
Життя швидкий потяг,облич круговерть, Народження старт, а на фініші смерть… Вокзали, зупинки,нема вороття, Летить швидкий потяг, на ймення життя. Розкачує швидкість благенький вагон І з серцем коліс перестук в унісон, Шаленство вітрів, сліз дощі, і жага Щасливі миттєвості, горя вага, Прощання і зустрічей вічний потік, Із потяга долі ніхто […]
Від негоди схова парасоля, Ну і звісно домівка тепла. А коли випробовує доля І душа від проблем отерпла. Де сховатися?! Де прихиститись?! Добре, як не один в цьому світі. І, як є біля кого зігрітись, І причина, щоб далі жити. Теплий одяг – тепло дасть тілу, Добре слово […]
«Як безліч мрій у кожного із нас! Немов те море, синє та безмежне. Та лише сумніви і стримують весь час: “А чи зумію? А чи встигну?!”. Життя на місці зовсім не стоїть. А ми вагаємось, міркуємо… та знову, Із острахом приймаєм рішення свої, Та лиш сміливим світить перемога. “Іди вперед! […]
Розділяю пам’ять на кадри й сюжети, Час де бу́ли чужі і знайомі портрети. Де бу́ли палкі, відчайдушні бажання, Крики, драми душі, дуже тихі признання. Я пригадую смуток, печалі та біль. На вустах уже висохла того моря сіль. Всі різні думки – кольорові й не дуже, Вони просто були та тепер […]