Якщо б нам пам’ятати це щоразу, Прийшовши до церковного порогу, Простити свому ближньому обрАзу – Це більше, ніж принести жертву Богу! У Бозі, що не день – то все чудесний! Вже дзвони на вечірню сповістили… Прощає нам гріхи Отець Небесний, Якщо і ми від серця всім простили!
про життя
Степан Бандера пхав голки́ під нігті, Гартуючи хоробрість у собі, Земля пливла крізь морок по орбіті, Дніпром хилились верби у журбі… Плекали Україну чисті води, Озерами котився ніжно спів, Та аспид європейської свободи За горло вже тримав її синів. Вже ліф французький міряла Явдоха, Під свічкою Степан латину вчив, Вже […]
Все більше фальші зустрічається в житті, Облудність, наче морок, поглинає!.. Я відмовляю у своєму співчутті Тим, хто напóказ свої рани виставляє!
Це слід запам’ятати, сину, Ради майбутнього твого: Не залишає Бог людину – Ми залишаємо Його! Ніщо нечисте і вороже Не знапастить твоїх тілес, Скажи: “Помилуй, мене, Боже!” – І Бог, як блискавка з небес, Зійде в ту ж мить і стане поруч, На банях защебече дзвін, І буде битися пліч-о-пліч […]
До Бога вознесу свою надію, Полину в простір зоряних пісень… Нічого доброго без Бога я не вдію, І навіть чорним стане світлий день! Але іще гіркіше я заплачу, І змовкнуть назавжди мої вуста, Коли в твоїх очах я не побачу Улюбленого Господа Христа
Він знову прозвучить весною, як черемшина зацвіте, і заквітчається наче дівчина, не в горі, а у радості прийде. Розквітне знову цвіт розлуки, але для радості прибуде час, як зацвіте у горах черемшина, він буде в пісні серед нас. І не шукай червону руту, бо у душі вона цвіте, […]
* * * Гусне ніч. Зорі виринають з пітьми. Стихає село. * * * І серед людей є перекотиполе: місця не знайде. * * * Я з тобою у снах розмовляв,доки не зустрівся. * * * Рахує мама роки…Збилася:” Невже стільки прожила ?” * * * …а було ціле містечко.Тваринницьке. […]
(Соціальна гумореска) «Хустинка» Замотала баба Текля на похорон гроші Щоб були у неї поминки, справжні і хороші Щоб коли вона до Бога, піде на спочинок Не могло село забути, тих її поминок Все сердечна відкладала в хустинку ховала Бо коли той час настане все таки не знала […]
У небі пізній голуб затріпоче, Дерева в лісі сутінки скували… Батьки прощають дітям неохоче Ті вади, що самі їм прививали!
Палають маки, мов вуста дівочі, Туман над гаєм білий шалик в’яже… Той, хто вам каже, що в вас гарні очі, За очі теж багато чого каже!
Вгасали зорі у височині, Він сів в трамвай, її не дочекавшись… Хіба ми вільні, закохатися, чи ні, Або хоч щось змінити, закохавшись?..
Без тебе не важливі дні і ночі, знаєш, Без тебе чай холодний, роздягнена душа. Коли ти просто поряд – поглядом зігріваєш, Й так холодно, коли тебе нема. Без тебе навкруги лише плакуча осінь, Що змушує вдягти себе, змотати у плащі. Ти просто будь зі мною, зі мною будь ти […]
Стократ сильніша, ніж будь-де, Молитва на Святій Землі — Тут Гріб Господень мене жде, І Єлеон в вечірній млі Дзвіницею мене віта, І незабутня простота Старих олив поодалік… Тут би й зали́шився навік! Де кипарис поклон кладе… Стократ сильніша, ніж будь-де, Молитва на Святій Землі!
Серед пісень та серцю наймиліша, Яку співають янголи в Раю! Найкраща подруга – це молитовна тиша, Якій я таємниці віддаю!
Якщо ви хочете угамувати злобу, Не стримуйте емоцій найщиріших! Якщо ви хочете зробить з людей худобу – Примусьте їх осуджувати інших!
Хто зраджує в думках, нехай, нікчемний, знає — Шляхетне серце чистоту плекає! Йому жертовна вірність притаманна, І міцність його мурів нездоланна! Бо, хто в думках таємних блудодійний, Відверто кажучи, – злочинець потенційний, Йому й збрехать нічого не завадить — Він ради похоті Самого Бога зрадить!
Господень Гріб. Кувуклія свята! У просторі гойдається лампада золота, Горять свічки у горщику на Ложі, І Ангел в білому чергує на сторожі…
***** Герої не вічні, вони все ж вмирають У землю холодну, й сиру вони йдуть За ними поплачуть, їх в дома чекають Та часом тихенько, у даль вони йдуть Буває й не встигнуть, вони попрощатись Лише на прощання, рукою махнуть А нам доведеться, самим залишатись Провівши їх […]