***Героям..Небесній Сотні присвячується.. ..чому наші??.. -бо вони найкращі.. ..Бог вказав на обраних.. не плач.. ..це Небесна наша охорона.. ..[синку любий..ти мене пробач].. ..що не був я поряд в час пекельний.. ..що безглузді долі діячі.. ..волею тієї ж..синку..долі.. вмить життя забрали уночі.. ..синку вибач..що не вберегли.. ..ваші долі від сумного часу.. […]
про життя
..пам’яті загиблих воїнів за долю.. за майбутнє Ураїни.. ..а їм би ще жити і жити.. ..а їх уже поряд нема.. ..а їм би діток втішати.. ..та вдома чекають дарма.. ..вони були кращі з найкращих.. ..вони.. – [обривається зміст].. ..і серце рве душу сльозами.. ..туманом вкривається міст.. ..спливають\як в черзі\картинки.. ..життя […]
..Господи.. ..врятуй та збережи.. ..землю від чумного супостата.. ..що прийшов з війною у наш дім.. ..щоб народ мій сотнями вбивати.. ..”Господи”.. ..шепочуть всі уста.. ..молячись.. ..а душі розриває.. ..збережи життя..воно одне.. ..миру й долі на землі благаю.. ..відведи загарбницьку чуму.. ..звірів..що безчинствують..вбивають.. ..що з війною сіють лиш пітьму.. ..горе й біль.. […]
..закипають сльози на очах.. ..подих давить попелом.. так гірко.. ..ще учора вітер колихав колоски..а зараз лихо.. лихо.. ..дотик до зчонілої землі.. ..що тримає колоски зчорнілі.. ..нене..нене..чорнії жнива.. ..роблять вороги оскаженілі.. ..ви ж сорочки рвали на собі.. ..в груди били..що всі люди браття.. ..що ж ви робите на неньці..на землі.. ..вам у слід лунають лиш прокляття.. ..нене […]
..за кожну втрачену дитину.. ..за кожного чийогось сина.. ..за ненароджене дитя.. ..за всіх..хто втратив майбуття.. ..за сльози матерів..дітей.. ..скорботу..біль..тягар вістей.. -відповісте за все сповна.. ..своїм життям-буттям.. ..сміття.. ..що висіяв пекельний бруд.. ..поміж людей наслав іуд.. ..створивши пекло на землі.. ..де мовби пси оскаженілі.. ..в агонії чекають смерті.. ..то ж пику вам думки […]
Ну вот и ночь покрыта серебром И дети спят и полночь за окном Ну что пойдем поговорим вдвоем А может кофе или чай попьем Вот день прошел, ненастный день Полон забот, решений, разных дел Устала ты, похожая на тень И ты наверно отдохнуть хотел А дети спят, что снится им […]
Краю мій краю, лани, полонини.. гори в лісах та річок колорит.. все це Черкащини величини.. спадок землі, спадок пам’ятних днин.. Скільки історій віка накопичили.. з давніх давен нам малюють буття.. скільки в землі цій героїв почили.. щоб процвітало на ній майбуття.. І ось тепер по стежинам історії.. ми знов йдемо поглинаючи час.. нам […]
..я тобою тішуся щодня.. ..ти мій позитив..моя ти втіха.. ..як в житті життя не вистача.. ..час летить..біліє руда стріха.. ..посміхаюсь..ти у мене є.. ..якось не по людськи..та байдуже.. ..тішусь мріями..бо то усе моє.. ..тішусь спогадом..сумую дуже.. ..бачиш як трапляється в житті.. ..хто був не потрібний-став повітрям.. ..без якого подих не […]
я ее давно отпустила.. грусть-тоску с души прогнала.. все что было не так – простила.. перестала звать..а звала.. и ждала..так ждала..до смешного.. время таки доктор..поверь.. и казалось слышала слово.. стук надежды в закрытую дверь.. отпустила гулять надежду.. верь не верь..миражи да блеф.. я давно уж не та что прежде.. мне неведом скулящий грех.. […]
..лето к осени гонит дни.. ..день за днем все короче.. ..ночи снова будут длинней.. ..даже если ты так не хочешь.. ..лето все отдает себя.. ..коль жара..так до изнеможенья.. ..ну а если подкатит дождь.. ..как с ведра льет везде без стесненья.. ..ветерок..вот спасенье в жару.. ..как порой его нам не хватает.. ..ну а […]
..бывает душа душевная.. ..бывает такая как хочется.. ..бывает такая как сложится.. ..ну и как напророчится.. ..душевная душу греет.. ..себе и всем кто есть рядом.. ..услышать..понять сумеет.. ..обнимет душевным взглядом.. ..такая как хочется-серость.. ..а хочется в ярких красках.. ..и вместо нежности-мерзость.. ..и все там наигранность в масках.. ..сложилось уж как сложилось.. […]
Любить устали сердце и душа И будто ты сума сошла Не думаешь о нем? Не знаешь ничего? Гори оно огнем! Ты все же не его! Как раньше его хотелось, Как в небесах мечталось, пелось… Но вот дела, но вот беда. Не думал он, не знает он. Ему […]
стихає гомін за вікном.. у вікнах світло ніч вмикає.. пташки забилися під стріху.. тихенько вітерець зітхає.. зітхаю й я..чомусь сумую.. вдихаю ніч..думки..думки.. як так??-..сама собі дивую.. згори підморгують зірки.. неначе спокою бажають.. неначе хочуть щось порадить.. затім за хмарками щезають.. ніхто їм в цьому не завадить.. вдихаю ніч..думки сумують.. навіщо […]
Солнце золотыми нитями грело землю, веяло теплом. Пело мое сердце соловьем, не ведая о том… Птицы разливали трели по садах словно, солнечный свет расплывается по всему свету, проникая в каждую щель. Сказочно порхали мотыльки в парках, как осколки разноцветных звезд, утерянных после вьюжной ночи. Вдали сада в конце аллеи рос […]
..”закохатися в душу..не торкаючись тіла..” ..закохатись в намріяну казку життя.. ..і наосліп іти.. ..та яке кому діло.. ..що у казки не буде свого майбуття.. ..краще казка.. ..ніж те..що буває в житті.. ..краще просто іти навздогін своїм мріям.. ..краще віра в надію..ніж без долі буття.. ..\ну чому я наївно в казки свої вірю??\.. […]
..Лелеки повернулися додому.. ..додому їз далеких тих країв.. ..де було тепло..де всього доволі.. ..тільки немає рідних ручаїв.. ..І час настав..в душі заклекотіло.. ..гей-гей у вирій..до домівки..до річок.. ..заплавні луки ваблять та годують.. ..між трав виблискує тихенький потічок.. ..І полетіли з мріями ключі.. ..попереду їх кликав рідний край.. ..а тут зима – […]
Улыбки солнца свет Вуалью ночь окутала в сердцах Меня здесь нет И не было. Лишь страх Скребется тихо в уголках души Ты свет надежды не туши Прошу тебя живи, дыши, Нельзя сказать – ты напиши. Но только не молчи Но только не вздыхай И если хватит мочи Вдохни по глубже […]
..тяжіє подих..спогади сумні.. ..сьогодні день такий..всі згадують минуле.. ..а хто..скажіть..його на мить забув??.. ..літа неначе миті промайнули.. ..нас вчили пам’ятати дні війни..історію..а хто її писав??.. ..ми знали те..що дозволяли знати.. ..лиш свідки всьому Бог та небеса.. ..і як було всю правду в них спитати?? ..а час минав..історія писалась.. ..і розкривалися […]