сон
18 posts
Звёздный вечер недалече, месяцем коснулся крыш, закрывай скорее глазки, спи-усни быстрей, малыш. Светлы сны подобны чуду, с ними отдохнуть пора, полыхала ярким светом и погасла вновь заря. А теперь летел вечерний, веял ветер-ветерок, шевелил он ветки в кронах и толкал слегка их в бок. Ветки вишенек качались, […]
У очі ти мої дивилась, І так незвично це було. Я знала, що це лиш наснилось, Однак у серці все цвіло. У сні хворіла дуже тяжко, І як з’явилась я – ти враз На мене подивилась важко І пояснила без прикрас, Що скоро вже тебе не буде, Що я залишуся […]
Казковий сон огорне душу та наче ковдрою зігріє. я прокидатися не смію, боюся з місця раптом зрушу, покину край де так чудово, куди шукала я дорогу, за що так щиро вдячна Богу, вкладаю віру в кожне слово. Закриті очі, хай триває моя нірвана безкінечно. Все решта просто недоречне, все зайве, […]
Звичайна драма, де Печаль і Осінь Вбирають в смуток теплі душі снів. Старенька Мати сиві зорі просить, Щоб повернули їй її синів. Від колотнеч і сірих буднів міста… Від правд гірких й солодкої брехні… Старенька Мати просить сиве листя, Щоб повернуло їй її синів. Звичайна драма – Мати […]
Чомусь мені не спиться без маминої пісні, Казковий сон не сниться про квіти на узліссі. Матусенька співала пісню колискову, немов би закликала до мене сни казкові. Колискова мами душу зігрівала, Колискова мами сон оберігала. Й хоч уже доросла, чути хочу знову Серцю милий голос, мами колискову. Чомусь мені […]
Я піднімаю очі до зірок, краплини срібні падають на коси. Ні не дощ це, це-з зірочок вінок, який мені подарувала осінь. Я загубилась десь серед сторіч і невблаганно час стискає біло, а моя доля ходить обабіч і моя пісня десь не долетіла. І я не я, життя неначе […]
І ось вже вечір, сонечко сідає, А я все в ліжку, нині ж вихідний, Ніде не йду, нікого не чекаю, Дивлюсь в вікно на захід цей рудий. То прокидаюсь, то у сон впадаю, І якось досі не зрозуміть мені, Чи то думками в небі десь літаю, Чи потопаю у казковім […]
Ти все ще лежиш, але подумки в ніч ідеш, Крадешся стіною, рухомим, чітким силуетом, Виходиш у двері, у двір потойбічних меж, У світ недоледі, в сумління недомакбетів. А двір весь облизаний тінями листя дерев, І місячний камінь в калюжах лежить селенітових, Надщерблений молотом в шабаш нічних королев, Що зорі змітають […]
Підбий мій плащ дощем і мокрим снігом, Подай холодний край його до рук, І опиши квадрат байдужим кругом, І розірви зіниць печальний круг. Ліловий обрій хмар зведи на комір, Почуєш ім’я – вирви кожен звук, І замалюй моє на сірий колір, І розірви зіниць печальний круг. Хитають мебель кроки Гносієни, […]
-Нарешті матч я подивлюся! -Напевно,нашим буде зло… -Чого мислиш так,Ганнусю? -Тринадцяте(!)ж число!.. -Дійсно.Але негоже Мене зарані злить- Якраз сьогодні,може… Гостям не пощастить?!. Напередодні наснилось, Ніби клуб наш не програв! -Сон(в онуки прохопилось) До…психіатра відправ!..
Ах, зіниці – маленькі крапельки, Широких, глибоких очей, Чорні, як ніч чорниці, В обіймах бляклих зірниць. Ах, ці руки, волосся, туфельки, І розгорнута книга грудей, Я залишив закладкою в муках Читань, поцілунком зухвалий есей.
Дух поетики плетений косами, І розвіяний віями вірності, І нехай ненаситні літописи, – Сік загублений в м’якоті вічності – Жовтими абрикосами. Тут в обіймах з’єднались три ангели, Забавляючись давньою лірою, І шуміла шухлядами яблуня, Як образ, де образ – мірою, Бо яблука в ніч падали. Набивали соломою ящики, Розливаючи сонце […]
Змішалось все в безформній вазі сну, І запах гіацинтів й форми лілій, Мов світ дзеркал створив свою весну, З троянд – уста, пелюстки слів з камеї, Зібгавши всю квіткову таїну, В повабний стан м’яких, округлих ліній. Де теплий віддих макових полів, Напнутий дух в розлитій бані сонця, Ромашки там вмолились […]
Два бокала вина и зажжённые свечи. Новый Год в эту ночь вновь на Землю сойдёт. Не вином мы согреты, а радостью встречи И любовь наша может расплавить весь лёд. Вот куранты пробили, отсчёт начиная Новых радостных дней и волшебных ночей. Тихо скажешь ты мне: «С Новым Годом, родная». Трудно верить, […]
І… ось зима і грудень, і сліди, І заметіль цілує вікна снігом… Не йди на холод не прикривши голови, Якщо в своїм житті не гартувався бігом. Не йди іще, не йди… хай краще замете Від мене всі стежки, мов полотном, дороги – Я краще бачитиму, ті печатки, ген по снігу […]
Котик-котичок іде, нічку з собою веде, а ще місяць строгий вказує дорогу. Котику-муркотику, нехай буде сонячно, а місяця приведеш, як за нічкою підеш. А та нічка бистра збирає намисто, щоб увечері вдягти і зірками моргати. Нічка прикрашалась, місяцем гойдала, зоряне намисто навкруг розсипала. В небі місяцю світити, а снам світлим […]