Я в білих клавішів спитаю Про дотик лагідних двох рук Й одне бажання загадаю, І затамую серця стук… Я чорним клавішам віддам Усі зів’ялі свої квіти, Довірю казку я губам І полечу щасливо в літо. Я в білих клавішах замрію, Перемережу ніч і день – І тоді серцем, […]
Monthly Archives: Липень 2018
127 posts
Я рятунку шукаю в світанні, Задивляючись в погляди неба, Та в миттєвому цьому ваганні Повертаюся знову до тебе. Я втамовую сльози і болі – І в рядочках складаються рими. Ти прийшла колись тихо у долю, Щоби Ангелом стати незримим. Я встаю із колін, щоб літати, І пишу від […]
музика Михайла Рожка Пролягла українська дорога Крізь вогонь, смертоносні сліди. Йшли сини в невідомість з порогу І злітали увись назавжди. ПР. Україно моя, Україно, Боже, змилуйся, Боже святий! Захисти від страшної руїни, Від смертельного зла захисти! Україно моя, Україно, […]
У жіночої долі усе на долоні: І примружене щастя, й розхристана мить, Найдорожчі цілунки і сина, і доні, Й запізнілої рими притишене: «Цить!..» У жіночої долі усе за порогом: В когось – райдуга ніжно розводить мости, А комусь тільки блисне зухвало за рогом Або кине світанок самотні хвости. […]
Моїм батькам муз. Михайла Рожка Фотографій змінилося тло, А у косах побільшало цвіту. Ніби вчора весілля було, А в дітей підростають вже діти. Тільки сон сивини лиш один – Ми танцюєм у парі з тобою, І найкращі із наших хвилин Знову кличуть услід за собою. Я візьму голосистих […]
Весна торкається струни, Перемережує у серці І від тієї таїни Любов’ю мами озоветься. Той колір – маминих очей, Той колір – маминого зову, Усіх недоспаних ночей, Що пригортала колисково. Той колір – маминих долонь, Той колір – маминого неба, Її усмішок і безсонь, Що кличе лагідно до себе. […]
Я з тобою дихаю, Вкраїно, І збираю разом врожаї, Прокидаюсь вранці солов’їно, Обіймаю ріки і гаї. Я з тобою мрію, Україно, Про квітучу долю молоду, За доньку молюся і за сина, І за цвіт щедротний у саду. Я з тобою плачу, Україно, Аж до болю стиснувши струну, І […]
Моїй Ліні і всім заробітчанкам Вона говорила в сльози, Ковтаючи біль розлуки, В душі гуркотіли грози І мліли щомиті руки. Вона за вікно дивилась, Закривши печаллю очі, І тихо увись молилась, Як їхати вдаль не хоче; Як важко доньку лишати І в чужині роками За старістю доглядати, […]
Коли печаль – зігріє добре слово, Немов свіча, осяє темну ніч, Тоді єство, убравшись, як в обнову, Буденну сірість кидає із пліч. Коли журба затискує раптово І душу, і погляд, наче пелена, Тоді й воно, оте найкраще слово, Уже з колін, підійме, мов із дна. Коли навкруг […]
Долонями любові Матерям-заробітчанкам Торкаюся долонями любові, Мережачи зі спогадів стежки, Шукаю у кожнісінькому слові Утрачені і вицвілі стібки. І потайки слізьми усе латаю, Несказане молитвами мощу, Зітхаючи, розгублено гортаю, Ховаючись між пасмами дощу. Кричу і розриваюся чаїно, Нечутно затамовуючи сни, Полову безпорадно просіваю Й очікую рятунку від весни. […]
У прекрасному містечку Ніжин, жила дівчина з чудовим світосприйняттям, яка раділа кожному дню і кожній хвилині. Звали її – Асія. Ця миловидна панночка, зачаровувала всіх своєю відкритою душею та відданістю дружбі, коханню… В результаті автокатастрофи, дівчина мала певні проблеми зі здоров’ям, однак це не зламало її, навпаки – зробило сильнішою. […]
ПОЧАТОК ІСТОРІЇ На високому пагорбі серед лісу, звучала мелодія. – Що воно таке?-запитували всі не соромлячись здивування. Як такі точні звуки видає цей інструмент? Хто це так гарно грає? Піднявшись під високі кручі, зацікавлені перехожі, опинилися на прекрасній галявині , яка була всипана пишною травою та пахучими квітами. Серед цієї […]
В маленькій іскрі запалилася душа, А потім згасла, мов свіча… В житті я цьому не сама Багато пережити я змогла. В маленькій іскрі запалилася душа, Її вогонь в собі зрощу. Іду, немов по лезу я ножа, Я зможу, я зумію, я пройду… Упала… Піднялася… Уперед… Назад немає сенсу відступать Візьму […]
Щоб перекреслити минуле, Багато мудрості не треба. Зростити те, про що забули, Наразі гостра є потреба. Повагу, щирість, правду, В душі треба плекати. Немов би маєм владу, В один все день це взяти, Так хочемо… І ніби усе вірно, Щоразу у молитві промовляєм, Та щось зосталося незмінне, Чому його ми […]
Твій погляд мене підкорив, Твої обійми – лагідне проміння. В мені ти нову грань відкрив, Життя давав ти нове розуміння. Я покохала… Щастя швидкоплинне- На 5 безмірних років, ти зник з мого буття. Мені здавалось, я не маю сили, Змиритися, що знову я сама. Буденний вир покликав за собою І […]
Написала просто після перегляду фільму Тебе я кохаю і досі, Байдуже, що линуть літа. Кохання- не страва в підносі, Змінилося моє життя. Тебе я і досі кохаю Чому мовчиш ти в сивій далині? Чи може ти іще когось чекаєш? Скажи! Дай відповідь мені! Не боляче! Не боляче! Не бійся! Переді […]
День неквапливо близився до свого завершення. Новини знову говорили про наболіле. В безкінечному шаленому темпі люди змінювали один одного поспішаючи в свої затишні оселі. За філіжанкою гарячої кави сиділа дівчина. Її думки були десь далеко. – Мені потрібно зупинитись і подумати над власним майбутнім. Мені вже майже 30, а я […]
Чекаючи на тролейбус, Олена помітно нервувала. Було холодно і морозно – наближалась зима. Різкий вітер, так і хотів забрати з її голови коричневого капелюшка. Здавалось, що цьому очікуванню не буде кінця. Тупцяючи на одному місці, дівчина поглядала на годинник. Сьогодні їй виповнилось тридцять. З хвилини на хвилину мали прийти гості- […]