Авторська пісня А я забив дошками серця двері, Спалив надії і мости, Та, серед тисячі зірок у небі, Упала найніжніша Ти… Упала в трави ніжна королева, Із пасмом золотавих кіс, Наче під ноги мрія кришталева, Шумів довкола синій ліс… З тих пір журба-печаль мене минає, І стежки квітами цвітуть, […]
Monthly Archives: Листопад 2018
129 posts
Я тебе улыбнусь. Просто вот так. Жизнь не потушит свой яркий очаг. И вновь моё сердце бьётся не в такт. Я вновь улыбаюсь, хоть ты и мой враг. Ты ведь знаешь меня, я не растеряюсь. Я никогда не признаюсь. Знаешь ведь сам. Я улыбнусь. Отвернусь. Уйду. Обознаюсь. Но больше никогда […]
Як мама, що дитину воспітала, Мені “чужая” мова рідной стала А тая, що колись бо сповивала, Коли я виросла, у дім мій завітала. І от тепер я свою душеньку крамсаю До рідной мови, мов до матінки звикаю Але і ту, що довгі роки дбала Ніколи я в житті не забувала.
Шукач, загублений у снах, Блукач, заглиблений у хмарах, Іще звучить його кіфара Уже звучить у струнах страх. Познач домів короткий шлях Немов захований у чарах, Щоб не розвіявся, мов пара У швидкохідних кораблях. Сурмач, та сурма вже німа, І ноти полетіли долі Йому вже музики доволі, Ніяк не надійде зима. […]
Мені приємна серцю посмішка твоя, Якби хто знав, яка ж вона приємна! Буває, кину погляд іздаля – Вся світишся, і темна ніч не темна. Я так! Я так! Я так тебе люблю, Я з кращих трав зберу для тебе роси, Я вранці тобі небо прихилю, Щоб ти вплела в сузір’я […]
Авторська пісня Я селфі з поросям зробила вчора І рідним вислала, що на селі живуть – Та дідуся чуть не забрала скора, З коханим фото сплутали, мабуть! А ще з бульдогом селфі посилала, Він личко лиже, я його цьом, цьом, Так бідна бабця гикати почала, – Така ось плутанина […]
І знову плине кача по тисині, І дим гіркий в очах. Сьогодні, як тоді під небом сірий Клубочиться туман Під обрій як прокляття. І клятви обриваються раптово На півслові. Знову. А сотня вище, там, куди блакить Несе свої потоки. Нам залишилася провина, Там – офіра. Скільки гекатомб прийме земля, Яку […]
Останнє слово І остання рима. Так порожньо, Безсило і безкрило. Скорилась долі Муза нескорима. Їй біль земна Всі нутрощі спалила. Рядків останніх Відчайдушна мить. Сьогодні все сказала, Що могла. А завтра…Завтра… Боже, як болить! Це проростають Знову два крила!
У синіх хвилях морських, півпрозорих, Ховається десь у глибинах води Погляд ласкавий, зеленоокий – За горизонт він все вабить, манить. Не зустрічала ніколи світанки, Й майже не чула спів солов’я, Тихо над нею гомонять рибалки, – На дні морському чатує вона. Їй все цікаве – усе, що довкола, Все, що […]
Сонце встане і день почнеться І розвіються всі думки. Те що щирим вночі здається, Вранці зникне як сніг з руки. Те, що пошепки ми сказали, Важко в голос перенести. У той шепіт ми душу вклали Серед темної темноти. І отак ми ночей чекаєм, Щоб за склянкою молока Чи гарячим і […]
Я ще встигла Вам слово сказати, Я ще поруч побути змогла. Я найбільше боялася втрати, А вона ж до мене мов смола. Я боялася вдих не почути, Чи останній вже видих зловить. Я дивилась чи рухають груди Та питала, чи Вам щось болить. Не сказали, Ви завжди терпіли! Промовчали й […]
Затоплене місто у сні, Неначе картини складні, Здались нещодавно мені, Як музика тонкій струні.… На власному авто в стару епоху Ми в’їхали, не знаючи дорогу. Відкрилася картина перед нами, Мальована минулими віками. Похмурі стіни ще прадавніх мурів, Збудовані, мабуть, без штукатурів, Стояли вже прикрашені мохами, Показуючи цим частину драми. Там […]
Щось пролетіло повз, Без уваги і без жалю, Жаль прийшов аж тепер, Запізнілий фальшивий звук. Та не можна без нього, Не вийде продовжити гру, Не складеться пасьянс, І янгол з підбитим крилом Білим слідом із сині небес Упаде непомічений. Не загадати бажання, Дитинство не прийде домів, Ніби все так звичайно, […]
Вовчику-братику, де ті сліди між заметами? Білого степу завія біжить навздогін. Сірими спинами холодом разом приплетені, Місячне сяйво у мороці ночі хвилин. Вовчику-братику, гірко то зимними повнями Зграю загублену степ поховав на віки, Справді один затонув сніговими безоднями, Слід той малий десь глибоко накрили сніги. Ти пригадай, тільки вчора світилося […]
Гіркий дим Знову наповнить легені, І зірветься на хрип Втомлений голос. Може то просто листя Пріло чадить у осінь, Щоб небо ставало сірим. Дим застує очі І сльози – то тільки мить Прозрінь кришталевих Майбутнього льоду. Чомусь так нестерпно гірчить Попелом проминулим. Дим не розвіяний вітром. Втікати куди?
Авторська пісня Вічная пам’ять! Вічная пам’ять, блаженне упокоїння! Вічная пам’ять!.. Принесіть мені, мамо, на могилу травневі барвінки, А я віттям черемхи вклонюся вам низько з Небес, А ще про́шу я вас, замість тої червоної зі́рки, Покладіть мені, мамо, простий православний наш хрест! Коли в сірих пісках нас […]
Осінній день приліг мені на плечі, Він весь тремтить від холоду вітрів, Блукав самотньо в тихій порожнечі Між голих кленів, лип і яворів. Він не хотів із осінню прощатись, Яка сумує й плаче за вікном, І буде знов у мріях сподіватись, Коли вона всміхнеться бурштином. Цей день мені повідав про […]
Кромсить душа в сміливім декольте Ховає в пазуху думки суїцидальні Колись вона жила у площині де’Куатьє Тепер несила їй пройти ходи астральні Заскиглить голодом ще не зачата плоть Її омріяних терпких зміє-фантазій Зірветься страх метеликом й стрибком В клубок зіб’ється в садо-мазо танці Завита в пелен́у болíв, горе-страхіть Кігтя́ми зачіпляється […]