Я дякую тобі, а ім’я твого я не знаю. Я дякую за світ, в якому я живу й виживаю. І байдуже, що час пішов вже проти сонця. Ми люди всіх висот і до кінця боримося. Я дякую тобі за ріднії стіни. За батька , мати і за любов країни. За […]
Yearly Archives: 2018
1923 posts
А вдома знову почались жнива! І мліють жайворонки в піднебессі. В жнивних потугах схлипує земля, І колос до самого долу гнеться! Серпневі ночі літеплом пропахли, Вмирають зорепади в небесах, А ранки захлинаються у росах Й жоржини в діамантових вінках! І стелиться від хати аж до неба Прозорий день, що грушами […]
Я кожен день, рифмуючи, живу, Проходячи тут вулицями міста. Я бачу тут щодня незвідану красу, Ось ,і закінчилась осінь золотиста Вона пішла лишивши лише слід. Покривши все навколо жовтим листям. А люди,як і раніше йдуть на схід. Щоб повернутись сонцем променистим. ©TEODOR FANGER
І знову сонце за вікном… Відкрило нам цей новий горизонт, Збагативши душі наші цим теплом, В думках закарбувавши цей момент. Ти намалюй той світ, що бачила у снах. Додай у нього розмаїття світлих кольорів, Немов ті квіти, що розцвітають у степах. Ти буть немов той птах, що в небо […]
Їй до болю хочеться в мансарду мрій Де помешкання просякнуте трояндами Куди ніколи не вдереться буревій І не звабить світ порожніми принадами Там кидає сонце відблиск полум’яний На казкові портрети та пейзажі Їх митець творив, на диво, вправний Його оживають в надвечір’ї персонажі Там точаться розмови неквапливі За чаєм […]
Не лише в свята згадайте про жінок! А й в дні безбарвні і рутинні Без оберемків змучених квіток Вітань в чужім словеснім павутинні Заваріть їм ліпше кави зранку І люб’язно в постіль принесіть Жінка гляне на духмяну філіжанку І всі образи розчиняться у мить Робіть коханим частіше компліменти Вони […]
Самотність не лікують телевізором І в кімнатах ввімкненим світлом Розмов телефонних мізером Не заїдають солодким повидлом Самотність не варто топити у пляшці In vino veritas – надуманий міф Бо доведеться вклонитись поразці За деградації зачепитися риф Долі Богом усім передбачені Просто треба навчитись чекати Не згадувать мрії на вогнищах страчені […]
Було…Ти маленький колись Заснув, й щось недобре наснилося… А потім сон миттю змінивсь, – То мама за тебе молилася… Було… Ти із другом гуляв, І ви через щось посварились, А потім друг руку подав, – То мама за тебе молилась… Було… Ти дорослий в авто, Машина з дороги збилася, А […]
Среди моих знакомых и друзей. Не может быть Иуд Искариотов. Мы дружим очень просто, без затей. И любим с постоянством идиотов. Мы дружбу закаляем, словно сталь. Ведём с Судьбой бесчисленные споры. Надеемся хотя бы на медаль И подлость ненавидим без разбора. Но в этом мире множество проблем. Что создаём с […]
Таксі маршрутне, водій лютує, «Усі по пільгах» – він репетує, Це в бік солдата, що попри втому Рюкзак тримає, їде додому… В очах – гармати, вогні і танки В очах пекучі, страшні світанки, Окопи, крики і мін сичання, Холодні очі, страшне прощання. У серці спогади ті колючі, Про втрату […]
Що я без тебе, без твоїх очей, Без того всесвіту в якому потопаю… Як ніч без неба, місто без людей, В якому мрії – привиди блукають… Що я без тебе, – спека без дощу, Холодна осінь без рясного падолисту, Маленьке всохле деревце в саду, Корінням вросле в землю кам’янисту… Що […]
Твою легенду оспівали менестрелі, Художників написані полотна, Народження магічне в Тінтагелі – Фінал твоєї долі незворотний. Ще в юності ти вийняв із каміння Непоборенний меч Екскалібур. Зійшов на трон чарівним провидінням Перед народом королівський син Артур. І землі поєднавши воєдино, Створив братерство круглого стола, Дванадцять лицарів тобі орлинно […]
Саме з такими настроями після побаченого, почутого і що не менш важливо – відчутого, розпочався для Олега Новий 2012 рік. Що несе він з собою? Які випробування чекатимуть нашу багатостраждальну землю? Все стихло, вкрито білосніжною ковдрою огріхи людського господарювання. У новому році не личить одразу починати свою діяльність з серйозних […]
Моя, невольна-вільна Україно, Моя, Пречиста Матінко, свята, Як терпиш ти знущання погодинно? Ця біль, як віковічна смерть Христа. Прости нам жадібність і ницість нашу, Прости думки не гідні висоти, Ти ж бачиш нас, наскрізно нашу душу, Що є у Батьківщини ще сини. Ми прагнемо навести лад в державі, […]
Ясніє промінь у моєму серці, Зникає сум і розпач у моїй душі, Стаю на захист вірно своїй неньці Така ж рясна вона щороку на весні. Така невинна, чиста і прозора Щораз квітуча й вічно молода. І землі не засіяні з полова, І іншої такої більш нема. Вона одна – куди […]