..а туманы съедают снега.. ..мжичет воздух и пахнет весной.. ..вновь вдали чернеют берега.. ..ну такой вот февраль..такой.. ..хитрый малый..отбросил снега.. ..погонял облака..солнце вынул.. ..задышала под землей трын-трава.. ..”да неужто пора??”..время сдвинул.. ..тихо-тихо!!..всем сидеть..не бежать.. ..это так..низкий старт..подготовка.. ..ещё пару сот быстрых лопат.. ..не прошла ведь за зря тренировка.. ..ещё будет […]
Monthly Archives: Лютий 2019
Тобою я живу й тобою марю , Як марить літняя земля дощем. Тебе люблю, як небо любить хмару, Горю тобою, наче сонце днем. Я скучив за тобою серед ночі, Як сумно зорям в місячній імлі. Тобі в коханні признавався в очі, Коли босоніж бігли по землі… А зараз ми розлучені […]
Сніжить під лютневі колеса порепаний присмуток, і бризки лоскочуть моє оцинковане пузо, зітхає турбіна від гірко-солоного присмаку, і стогне педаль, як нервове тягло попід грузом. Роз’ятрений вітер ворожить віршовані писанки, а клімат-контроль надиктовує в’ялену прозу. Вітри, певно, марять. Не час. Не трапунок для фентезі. Куди її тягне у цю снігову […]
Нічого зайвого, нічник, свіча, долоні І долітає музика із потаємних стін. Зайшов й надовго залишився у полоні, Спостерігаєш, як стікає парафін. Тіло шовкове, пахне шоколадом. Повільні рухи затамовують буття. Усі думки й проблеми зорепадом Кудись летять з буденного життя. Повний релакс, свобода, воля, мрія. І вдих, і видих ти вже […]
Привіт, щирі друзі, привіт ! В житті ще бувають свята ! Ми тут через скільки літ… Ви – поряд, і я – багата ! Штовхалися на перонах, Летіли, спішили, йшли… Томилися в телефонах, На фото старих жили. В далекім барвистім краї Лишилися дні погідні… І зморшок нахабні зграї Знаходять обличчя […]
Як змінилося в світі усе! Не скажу, що я змінам не рада. Та накотить, бува, та зрадлива сльоза промайне. І загонить життя у куток, де ховається змучена правда, Й сприйняття й розуміння її вже нарешті осяє мене. Зрозумію колись те, що вірити людям не треба, Бо залишать в душі […]
Народилось дитя, чистотою прийшовши до свiту Ще не знає грiха, ще не бачить примарних спокус, Потiшає батькiв неповторнiстю Божого цвiту …Ще далеким є той, неминучий, змiїний укус Час свiй хiд розпочав розкриваючи книгу життєву, Вже вiдомий дитинi каприз, з волi власних батькiв, Помiж брiвок смiливо несе забаганку маттєву, В кулачках […]
І образ мій в тобі немов застиг, І солов’ї гніздо у моїх грудях звили… Ми завжди бачим світ очима тих, Кого ми усім серцем полюбили! І чути було флейту чарівну, В гаю струмки під снігом щебетали – Я й досі, моя мила, не збагну, Коли твої вуста моїми стали!
Я злітаю в небо крильми В більш незвідані світи. Бачу зорі й вогні сині Всіх галактик світових. Пролітаю в їхнім світлі І в туманах зоряних, Бачу Бога, бачу крила Своїх янголів святих. Досить очі лиш закрити Й янголи приходять враз, Забирають вверх на крилах В різнобарвних кольорах. Кольори такі яскраві, […]
То наше все – всі наші матері І найтепліші рідні іхні душі, Хай буде мир на нашій всій Землі І мамина любов живе у всіхніх душах. 12.05.2018
Ти знай, що янгол є у тебе – То матінка лине з небес, Що любить тебе й допоможе, І крильми підтримає скрізь. То мами душа із тобою Крокує крізь всі ці літа. Не плач, моє любе-серденько, Матусі це душу карта. І серце не край, моя люба. Нехай твої очки горять […]
Позвонити б отак взяти мамі І почути б її голосок…. Та не чую .. Лиш сили любові Відчуваю, що крилами йдуть. Із далеких космічних просторів, Де матусі душа там живе. Моя люба, підтримку-обійми Відчуваю від тебе щодня. Що мене ти в житті научила? Що дала ти в серденько моє? Свої очі, […]
До самісіньких стріх намете вранці сніг, І ніхто в місті цім не покине свій дім… В цьому світі тривог вже ніхто нас не жде, Ми залишимось вдвох – і згадаєм себе!
Колись давно у снах своїх дитячих, Немов за гребнями покритих снігом гір, Я бачила урочище Кипляче – Дівочий православний монастир! І ось я тут, щоб вдруге народитись! Духмяний ранок ніжно настає… Біжу у храм за цілий світ молитись – Таке святе покликання моє!