«Прощання» Останні погляди, останні обійми, останні слова Прощавай! Можливо в іншому житті… І наших зустрічей, там поросте трава Коли душа моя кричить на самоті І за вікном, хоч падав дощ На серце сіллю гірко ливсь І як би сильно не старавсь Прощатись, так й не научивсь За чесність […]
Monthly Archives: Червень 2019
46 posts
Серце матері. На серці у кожної мами , Безліч ранок і шрамів. Як тільки народиться в неї маля- Не висипляється жодного дня. Дитя своє щоденно купає, Рідну кровинку до грудей пригортає. Із материнським грудним молоком, Передає йому свою любов. Коли ж, не дай Боже ,заплаче дитинка, Чи розіб’є об каміння […]
Рідне місто Дрогобич. В старовиннім гарнім місті- стояла хатина. До неї вела- вузенька стежина. У вишневому саду, в квітах потопала, Які рідна матінка завжди доглядала. Були там лілеї-королівські квіти, Росли і троянди з запахом чарівним. Мальви і жоржини, айстри і тюльпани, Які тільки квіти в мами не буяли. Біля хати […]
Звалило дерево буревієм, з могутнім тілом, зеленим зіллям. Лежало, спершись руками-гіллям… Здіймався ранок над ним повільно. Ще вчора хмарами лоскоталось, гніздо плекав ще на ньому сокіл, сміялось сонце йому звисока, щось таємниче йому шептало. А там, внизу — прозаїчні будні, турбот життєвих рутина сіра, полює в сутінках звір на звіра […]
Щоденники кентавра дорога з відрізаними головами . хірір Домінік автар як епіграф є воли , є поганяйли радянський письменник український Галан Гієна на ім’я Люцифар Шамарай повідрізав голови у своїх жертв . Йому це до вподоби . Поскладав їх обабіч дороги ,щоб усі бачили і жахалися . Той , хто […]
Леся Гринців – Модрицька. Вірш .Україна. Я пісеньку складу про Батьківщину милу. У неї я вкладу- любов до України. Нас гнали і вбивали, ми з попелу повстали. Мільйонами винищували і в тюрми запихали. Та все ми пережили й звичаї шанували, І ворогу на зло -сильнішими ще стали. Я пісеньку складу […]
“Ото не ми і був не я, була кобила не моя і не моя розмова, не ті бували слова. Не так усе ви зрозуміли, а ми це зовсім не хотіли – сказав так представник, але протестів починався шик. І взагалі – повний назад, ми ж намагались дати лад, […]
Жил да был у моря кот, на корабль наш котик ждёт тут и Мыш, что рад покушать, и он станет сказки слушать. Утка жёлтая плывёт, она тоже сказки ждёт, на утёсе кот стоит, моря слушает он хит. Сказки с морем от кота, где сокровищ красота, он и сам […]
На з’їзд збиралися чорти, як би до пекла їм дійти? Панове, ви туди ідіть, нас із собою не тягніть. Де за поребриком не Вкраїна, газпром чекає, пекла далина, туди на ступах відлетіть, назад дорогу не знайдіть. Забудьте про вкраїнський край, в чортяче пекло відлітай, в Аїда жить тепер […]
Бывает белою в саду, цветную создавать ей красоту, справа красивая и слева, она по жизни – королева. Не всякий угол подойдёт, лишь только солнце она ждёт, обильного полива и дождя, тогда бывает красота. Подкармливать не забывай, красивою соседкой украшай, бывает – рядом две растут, цвет разный создают. […]
Чому як сокіл не літаю і сонця вись не досягаю, щоб по синьому небу летіти, де були хмари наче квіти. Там непорушна синява і хмар високая стіна, сонце ховається за хмари і скоро ніч буде із нами. Вже сонце до землі звикало, проміння рясно розсипало, а сонце за […]
..всі ми знову потрапили в свято.. ..лиш на тиждень..у свято життя.. ..всі ми різні..смаків в нас багато.. ..Трускавець тут єднає серця.. ..ми стаємо на тиждень родиною.. ..в спілкуванні..в походах..в святах.. ..нам дарують увагу й любов свою.. ..колектив що чекав тут на нас.. ..пролетів..промайнув час в минуле.. ..залишаючи в серці тепло.. […]
Вже звечоріло. Поховала. До цвинтаря вели сусіди. Стояла, наче скам’яніла. Заупокійну відспівали, розлився біль по хмарах сірих. Лише тоді здригнулась мати, коли по цинку домовини загуркотіло перше груддя. Майор звелів не відкривати, отець сказав — це не провина, нехай сусіди не осудять. З тих пір минуло часу досить. […]
І день за днем, за сходом захід, В кімнаті знову відгук вулиць. У склі вітрин, сірі силуети, Немов з минулого вернулись. І всі ці лиця є знайомі, У посмішці у погляді в словах. Серед все заповняючого шуму, Тиша їх найбільший страх. Крики їхні не почути, Бо прагнем вірити […]
Травневим променадом бринить від неба і землі, і хмари наче були поруч, як ті небесні кораблі. Оце вони над нами пливли, ішли флотилією в далечінь, наче пітьма земельку вкрила і плавно простягала тінь. Шпиль гострий доторкає хмари, але над світом полетять, а синява укрила небо, рясним дощем їй […]
Як не любити Україну, високі гори і моря, густі ліси і річок води, де часу різная краса, як Україну не любити і не бажати прикрасить, і будувати в ній, і жити, і нею дорожить? В лісах тих неозорих уранці і звечора проб’ється лиш промінчик, чи декілька біжать, у самій […]
Рыжий кот пушистый самый почтенно топает на берегу, выглядывал: кто ждёт с усами, а что кого-то здесь снимут? Лишь глаз из-за угла был виден, с опаской взглядом заскользил, если тут появился зритель – на расстоянии держись. Звучит вокруг многоголосье с этого и другого берега, щебечут и поют, и […]
Яскраве зело іскриться, а то весна-чарівниця, що літала по країні в небесах яскраво-синіх. Землю-матінку черкала і у трави прикрашала, застеляла килимами над високими горами. Гобелени вишивала, квітом-зелом прикрашала, із відтінками вже листя наче мавчине намисто. Може й мавочка ховалась, серед листя прибиралась, а ще піде у ліси, […]