З повік троянд скотилися сльозини, Розплела довгі коси осінь рання… Нема більш одинокої людини, Ніж та, яка пережила своє кохання! У храмі одинока свічка мліє, І ніч стоїть, немов іконостас,.. Ніхто, крім Бога, нас не зрозуміє, І кожен зрозуміє це в свій час!
Monthly Archives: Вересень 2019
67 posts
Листочки, ніби перша сивина, додолу осипаються із вишні, полями тихо стелеться туман… Про осінь нам нагадує Всевишній. Секунди час приносять на вівтар, молитвенно шепочучи “Осанна”.. Душа, в бажанні скинути тягар, блукає між світами безталанно. Усі дороги, що ведуть у Рим, із рим складають пісню одиноку… Життя бурхливе, а […]
Якщо ти батюшкою звешся, Стань справжнім батьком для убогих! Не для багатих і знайомих, Перед якими розіпнешся, А для простого в храмі люду! Поглянь — столи Страшного Суду Застелені на видноколі, І Ангели святі поволі Згортають небо оксамитне! Ніщо нечисте і неплідне У Царство Божеє не вві́йде, А те дитя […]
На канікули в село Мати сина споряджає: Три футболки,кілька шортів У рюкзак йому складає. – Не забудь айфон узяти,- Мати сину все торочить, – А то будеш нудьгувати Й бабу з дідом заморочиш. Баба рада – внук приїхав, Все сусідам вихваляє, Хлопець біга без угаву Інтернет усе шукає. То залізе […]
Поведи мене, Осінь, Цим садом ще зеленим, Звуком вальсу мінорним Мене огорни… Поведи, мене, Осінь, По стежках моїх спогадів… Поведи мене, Осінь, Поведи, поведи… Поверни мені, Осінь, Моє перше кохання… Нагадай мені, Осінь, Мою юну любов… Подаруй мені, Осінь, Хоч відлуння любові. Поверни мені щирість, Поверни, поверни… Зачаруй мене, Осінь, […]
Втомившись від сонця, і світла, і неба, Зітхнула спокійно: а може, так треба, Щоб листям яскравим весь світ звеселяти, Щоб пісеньку вітру щоранку співати… А часом заплакати гірко дощами Про те, що минає між нами і з нами… І вже не забути легкі, мелодійні, Приємні, як спомин, Осінні обійми..
Розсипав ранок росяне намисто В безмежжя трав, У буйносвіт лісів. Прокинувсь гриб під золотавим листям І привітався під пташиний спів. Іще дуби замріяно дрімали, Плів павучок мереживо між віт… У росах трави тихо посміхались І світу слали свій палкий привіт… Осінній день… Осінній… Вересневий… Пора краси, і злота, і вогню, […]
Це не літо тікає – Це ми поспішаємо в осінь, Золотавого янгола тихо відчути крило… Ми втомились від сонця і його піднебесних покосів, Від обжинків буденності, що ніяк не збагачують тло… Ми шукаємо фарби – зовсім інші- на іншій палітрі, Розтираємо нАдрібно цедру чуттів і думок, Щоб невдовзі глінтвейном у […]
Лицо из фарфора. Глаза из стекла. Хорошо постарались твои мастера. Получилась красива. И очень смела. Держат руки твои веера. Одежда из шёлка. Маникюр на ногтях. Прекрасна и только. Радуешь глаз. Загадку творит вуаль на глазах И шею украшает драгоценный алмаз. Красива осанка. Кружева в рукавах. И мертвая ты, как будто […]
Ты знаешь, как бегут минуты? Как стелиться в душе печаль? Мы меняем пустые маршруты, И лелеем в сердце февраль. Ты знаешь, как падают слезы, Разбиваясь в ночной тиши? Нам не отпустить все грезы, А любви говорим: «Не спеши!» Ты знаешь, как падает сердце? Как разбивается громко о боль? Мы запираем […]
Обсипається літо плодами, Відшуміла в степах ковила, Пробирається осінь садами Й теплі ранки в туман сповива. І горить вже яскраво шипшина, На вітрах дозріває горіх, Достигає красуня – ожина, Мов сміється між листям для всіх. Попрощається літо дощами, Поклонившись родючій землі. В павутині замре між кущами Й зникне тихо в […]
Соборна тінь повзе з колін, І сонце над хрестом сіяє! Про що сьогодні лаврський дзвін Киянам чуйно так звіщає? Про що з вікна ці тихі співи? Чому Дніпро немов ридає? — Успіння Пресвятої Діви Печерська Лавра відзначає!
Я бачив тисячі закоханих людей, Їх почуття стирали протиріччя, Від їх краси не зводив би очей, Але не бачив я любов в обличчя! Яка ж вона, Любов, — дитя небес? Назустріч йшли байдужі перехожі, І на шляху з’явився мені Хрест І зрозумів я, що вони – тотожні!