Блакитне небо, золота пшениця – Це символ України: прапор, стяг І ним країна-Матінка гордиться – Він свідком був поразок та звитяг. Як звуки гімну радісно лунали, Народ наш веселився і радів, Серця у грудях щемно завмирали І прапор на флагштоці майорів. Коли тече скорботи, горя річка, Біда не знає літа […]
Daily Archives: 15.03.2020
42 posts
Син коваля і Матінки-Вкраїни, Бунтар невпинний, вічний «Каменяр», Він підіймав людей з колін, з руїни, З Шевченковим його рівняли дар. Співець кохання ніжний та щемливий Любові щиро душу відкривав: Її він бачив тричі і щасливий У віршах ті кохання оспівав. Він дітям вмів подарувати казку, Талант цей даний був йому […]
З Майдану повернулись ви додому, В Небесне Царство Господа – Отця. Тіла лиш стали прахом, та нікому Не загасити душі і серця. Небесна Сотня – перша на Майдані, Вовік їй Україну берегти. Життя ці були недарма віддані – Коротшає дорога до Мети. Хай знають всі: герої не вмирають, Почесну варту їм […]
Моя Вкраїно, з лона вікового Ти народилась й в світі розцвіла. Багато на шляху зустріла злого, Катована і мучена була. Чи знала ти, здобувши незалежність, Що в дар важкий не назавжди вона, Що широчінь небес й ланів безмежність Покриє чорним саваном війна? Чи знала ти, що траурна хустина Супутницею стане […]
Стих не всегда приходит с вдохновением, Он просит напряжения ума, Тогда как мать с надрывом и терпеньем На свет его рождаю я сама. Я рифмы подбираю как характер, А образы – черты ЕГО лица, А имени подбор так аккуратен, Как выбор бриллианта для кольца. Путь Музы переменчивым бывает, Но и её […]
Налий мені ти філіжанку кави, Поглянь у очі і згадай про те Кохання наше перше, нелукаве, Яке, здавалось, що не одцвіте. Згадай, як вечорами ми бродили Із Кам`янцем прадавнім віч-на-віч, «Під брамою» гарячу каву пили Таку солодку й темну, наче ніч. Зливались губи наші в поцілунках, На них, здавалось, кави […]
Пустив тебе Господь до себе Не на хвилину – назавжди. Тебе від нас забрало Небо, Хоч ми просили так: «Не йди!». Твоїх пісень мажорні ноти Із сумом доль переплелись. Андрію, на старих лиш фото Таким лишивсь ти як колись. «Пусти мене» в ефір злітає, Не вірим, що тебе нема. Тобі в […]
Де ти тепер, моє шкільне кохання? З ким ділиш ночі і проводиш дні? Кому даруєш ніжності признання? Зненацька чом згадалося мені? Ти було невзаємним, та щасливим, Горіла в щасті біля тебе я, У віршах про кохання полохливих Писала я щораз твоє ім`я. Ти не читав, не знав, не здогадався, Шкільні […]
Супермісячна Ніч світлом землю вкриває. Що Матусі-Планеті вона принесе? Може біди веде, може щастям осяє, Та надія в душі лиш на добре усе. В Супермісячну Ніч загадаю бажання На здоров`я, на радість, на тишу і мир, Загадаю собі я шматочок кохання, Щоб легке, мов крило – не важке, як ясир. […]
Цікаво, як стрічають Но̀вий рік За хмарами, де чисто – ні пилинки… Там під ногами а не з неба сніг, В саду Едемськім теж ростуть ялинки. А душі п`ють амброзію-нектар, Їх не тривожить вже земне будення. Для кожної Душі найвищий дар Всевишнього святе благословення. Бува, і там лунає щирий сміх, […]
Ніч розсипала зорі маком, Йде на землю, неначе фея. Світ зустріне під сонця знаком Спас Медовий Чи Маковея. Ранок зір золоті мачини У торбину збере. До смаку Тим вони, що в Раю спочили, І для них буде корж до маку. На землі ж будуть рвати квіти, В Храмі Божому освящати, […]
Чому я пам`ятаю твою дату Четверте січня й згадую тебе, Пору̀ шкільної юності крилату, Прекрасні очі – небо голубе? У нас не бу̀ло ніжних поцілунків, Прогулянок, обіймів, слів п`янких, На свя̀та різні милих подарунків, Сором`язливих дотиків легких. Нас із тобою школа поєднала, В одному класі вчились ти і я. Ти […]
Знов пропливає серпень над землею – Останній літа невблаганний час. З цим місяцем у гості Маковея – Прекрасне свято поспіша до нас Духмяний теплий дух іде від хати, Несе святочну звістку на крилі: Там корж до маку випікає мати, Щоб сяяв на святковому столі. З молитвою до Бога випікає, Додаючи […]
Вже літа пташка майже відспівала Своїх прекрасних радісних пісень. Згадаймо ж тих, кого війна забрала, В один з останніх літніх теплий день. Звичайно, дата це сумна – не свято, Ми ворогів ще не перемогли, Та в серпні це число – двадцять дев`яте Як спомин нам про тих, що полягли. У кожного […]
ДАЛЕКО ЗА СЕЛОМ Далеко за селом, де брак цивілізацій, Де обіймає тиша, скуйовджує чоло. Купаюся в потоці вітрових інтонацій, І так вже добре тут, далеко за селом. Далеко за селом, де рідко ходять люди, Де вільно птах літає не з раненим крилом. Вдихаю жмені щастя, повітря повні груди. Тут ходить […]
ЧОРНИЛЬНІ СЛЬОЗИ І знов чорнилом плаче жовта осінь, І на листах багряних пише вірші: Про наші долі бідні, голі, босі, Про наші душі, що найщасливіші. Який у неї бездоганний почерк, Хоча й виводить дощовим курсивом. І як у неї просто все напрочуд, І водночас все складно і красиво. І з […]
ДО ТВОГО СЕРЦЯ Мені до твого серця так далеко, Душа в колючі терни забрела, І вкрала осінь всі мої лелеки, А біль думки у коси заплела. Мені до твого серця ціла відстань: Не метри, кілометрів тисячі. З дерев опало все пожовкле листя, В них від любові […]
Поділля відкривається красі, Спішить Пегас, не стримуючи лету, У Кам`янець, його чекають всі Закохані в поезію й поети. Він буде знов літати понад хмар І дарувати в дні весни незримо Майстерності пера небесний дар І образи найкращі й точні рими. Поезія – господарка й сестра Сама його уміло осідлала І […]