Як хочеться ці хмари розігнати І сонцю теплому усмішку дать ясну, Щоб всі печалі й прикрощі сховати. Покласти сподівання на Весну. Вона прийде! Чи хочеш, чи не хочеш. Почне підступно зваблювать весь час І зробить знов солодкими ті ночі, В яких Морфею буде не до нас. Ось свіжий вітер, що […]
Daily Archives: 14.04.2020
-А послухай,Грицю (Каже батько сину)- Збігай у крамницю І візьми хлібину!!! –Е,так не буде діла- Слово ви забули,тату (Мовив синок сміло), Чарівне сказати(!)… -Зараз я тебе провчу (Будеш довго знати)- Інтернета відключу! -Що ж…побіг я,тату!
Минає день і ніч, Пора міняє пору, І день вже догора, І кому ставить знову… А Серце все ніяк Угамувать не хоче Ту тугу, що болить І по ночах шепоче. Тихенько скиглить знову, Вмивається сльозами І вибачення просить Наївними віршами. -Прийшла б до тебе, Серце, Надала б […]
Чому болить душа, не знає супокою, То рветься догори, то соромно дрижить? То пише ці вірші затерпшою рукою, Або без слів в кутку самотності лежить. Чого тобі іще? Вже все було з тобою: І пристрасть, і любов, помножені в рази. А може хочеш ти напитись того болю, бурштином що […]
Кіт Васько на призьбі влігся, Подрімати хоче трішки Та шкідливі мишенята Заважають йому спати. То пищать, а чи співають, Гарний сон перебивають, А то бавляться собі, Смикають його за хвіст. Шкрябають щось та гризуть, Відпочити не дають. Не веде і вухом кіт, Щоб прогнати швидко їх. Підніматись йому ліньки, Позіхає […]
-Шість років я не пив (Здоров’ям славився!!!) І навіть зовсім не палив Й дівками не цікавився. -А що далі відбулося (Поясни,Миколо)? -Та…мені довелося… Піти до школи(!)…
Так тихо… Наче зупинився світ. Та в тиші боротьба йде за майбутнє. Он з пуп’янка пробився білий цвіт. І в душах прокидається щось сутнє. І робиш те, що не робив колись, Не йдеш туди, куди так звик ходити, І апетити враз якось вляглись, Та молишся, насамперед, щоб жити. І дякуєш […]
Вони знов заховають крила У шафку – оту, де домашнє… Вдягають халат і бахіли, І маску – нову чи вчорашню. А там, за вікном, буяють Чужі білопінні вишні… І часу пісок стікає, За дивним велінням Всевишнім… В обіймах надій і утоми, Яка наче крові згусток, Пів серця лишають удома, А […]