Глава 2 “Телеканал” Невисокий на зріст охоронець привітався. Вітаючись у відповідь, я подумала, кого він може охороняти з такими параметрами? Якщо зараз сюди увірветься хамуватий водій що мене привіз і накинеться на мене? Цей маленький чоловічок мене захистить? Хоча, якщо він володіє якимись єдиноборствами, як таємний агент, що одним пальцем вбиває людей? На […]
Daily Archives: 15.04.2020
47 posts
Життя мов копійка котиться, Дзеленьк – і уже нема, Прости мені, Богородице, Що я його не трима. Його запахи полинові Тривожать буття моє… А може… розкажеш Синові, Що я на Землі ще є? Що поміж добром і злобою Тримаю баланс сяк-так, І навіть кохати пробую, І в тому шукаю смак…
Ще трохи слів, ще трохи днів, Ще трохи Всесвіту німого, А я до неба зголоднів, Отого почуття святого. Земля – це кров, земля – межа, Колиска бруду та гордині, Землі – магніт, земля – іржа… Я хочу неба… Небо – синє…
Сьогодні в душі Блюз І плескає дощ В долоні, Це примха така У муз, Я знову у них В полоні. І легкі думок Сліди, І шепіт далекий Бога, Бо знову в душі Ти. Нічого, утім, Нового.
Ще мить, ще крок І місто зникне, Потоне в глибині Чорнил, Проріжуть ніч Вогнями вікна Та світло зоряних Горнил. І муза зійде урочисто, Підставить почуттям Плече, Замісить слів Пухнасте тісто Та ще й молодика Спече.
Покинь шукати шану у відзнаках, У оплесках, у сказаних словах, Найгірші людожери – то у фраках, А не оті, що десь на островах. Похвалять, але потім за монету І продадуть, нащадки плазунів, Бо в людожерів шику та паркету Чеснот ще менше, ніж у дикунів.
-О,трибун перепади… Що?!.Біс у ребро їм і в печінку;- Показують…же,гади… Некрупним планом…гарну жінку!..
Ти знаєш вона не така як усі – Ночами малює день щастя у сні І ділиться вранці ним без остатку – Частинки в кишеню всім янголяткам. А знаєш вона не така, як усі – Вона пече хліб на ранковій росі. Його аромат запашний геть усюди Хрусткою скоринкою ласують люди. Ти віриш […]
Все, що найдорожче є на світі, Нашого життя чудові квіти – Це наше майбутнє – любі діти, Хай же сонце радості їм світить. Гуркіт літаків та дим пожарищ Усмішку дитячу не затьмарять. Дітоньки забудуть горе й сльози, Тато вгору на руках підносить, Ніжно-ніжно поцілує мама, Поведе у подорож казками, Казка […]
Огир відомий був у козака (Усі про нього знали)… Де б не взнавали…Хижака- За назву дивну ту питали… Усміхавсь господар в вуса (Ну,як без гумору прожить!): -Коли зубами кого вкусить, То зразу…риссю побіжить!..
У світі із землі і неба, Він жив лиш прозою листів. Він казав: “Що більш нічого і не треба” “Що сенс життя, це – любов” – він говорив… І вірив, що ось над все, Це його, епічний зорепад. Під ноту кави і музику пера, Брехав ж солодше мрії, Тікав з […]