Бувають же ТАКІ дива: Матчів клуб(Оце збіг!) Не вигравав десятків з два, А потім…ПЕ-РЕ-МІГ(!)… Тренер весь сміявся, І руку кожному давав, Гравцями вихвалявся, Та”Молодці!”сказав… “Слабаки!Слабаки!Слабаки (Вкололо наче штричкою)!”- Покотилась…луна залюбки За…старою звичкою!..
Daily Archives: 18.04.2020
31 posts
Про що співали солов”ї У теплі вечори весняні? Казали очі що твої, Коли на мене ти поглянув? Що сипав місяць з висоти, Яскраво зорі миготіли? В той вечір тихий я і ти Свої серця коханням гріли. 2018 р.
Зі мною говорив небесний голос, А я мовчав, а я не розумів, Як я зерно, чи буде з мене колос, Допоки сяє світло моїх днів? Допоки серце б’ється без упину, І подих шепотить в людських ланах, Чи випечуть з моїх думок хлібину, Чи просто пропадуть у бур’янах?
Коли знаєш, що дні будуть віддані зливам, Тим, що загадки пишуть кругами по сивій воді, То хочеться бути хоч трохи щасливим, Та не творити причин для таємної сповіді. Бути людиною, в усіх її позитивних значеннях, Тішитись хмарами, вітром і навіть калюжами, І більш не просити в самого себе пробачення (явна […]
Нема сусіда. Взяв Всевишній. Гуляє вітер на току. Нема кому збирати вишні, Траву косити у садку. Порожній хлів. Порожня хата. Ніхто не стане на поріг. Кому печаль, а пустці – свято, Де знайде ще такий барліг? Тут навіть час уже не плине, І сонце не спішить руде, Лише чиїсь літають […]
Я вчора був на виставці фігур, Їм заздрив мармур – свідок ренесансу, Приходив вітер – син температур І викладав із тих фігур пасьянси. І я тремтів, бо кидало у жар, Та у душі спліталася сюїта Від тих фігур, звичайних ніби хмар, Що відлітали, взявши крихту літа.
Я хочу в мить, що подих чистий має, Де в небесах видзвонює блакить, Де ніч дощами в вікна заглядає І ранок жовтим листям шурхотить. Де лють і гнів дотримуються посту, Де відліком не бавляться роки, Де все так зрозуміло і так просто, І свіжість губ торкається щоки.
Я не из музыкантов, Что о всяком поют И вряд ли поставишь Меня ты к поэтам, Ведь сам я написан Псевдо поэтом Под псевдо рифмовку, В глупом стихе. О простой человечности И правилах были. Давно не модных, Давно избитых. Я не из музыкантов, Не знают поэты Моих странных стихов. Вряд […]
-А де СТАРИЙ керманич дівся (Команду ж”обезглавили”)?.. -Нечемно з президентом повівся- Й на трансфер(!)…поставили! -Либонь,”розрісся шлунок” (Певно,почав”вимаганку”)? -Його цікавив лиш рахунок Тільки той,що…в банку(!)…
Полюбил тьму, однако сильно, так же как свет внутри каждой нимфы, что встречалась мне под светом луны почти в полночь и при свете заката, может быть летом и бывало в зиму. *** Сердце пустует и мысли клюют, ибо я не могу больше писать, рифмовать, сочинять. Увы…только верлибр. *** Но как-то […]
Я захоплююсь людьми з вирваним серцем, Які продовжують жити стискаючи кулаки. Нехай вони стануть для нас взірцем, Взірцем сили, які розірвали кайдани усе-таки. Що за сила неземна живе в очах? В очах де так багато болю і самоти. Потрібно шукати порятунок в самих темних ночах, Напевно, життя залишить всім присмак […]
