Наповнена до краю я Тобою… Уже не в силах втримать цю жагу – Солодко стогне, манить за собою, Воліє знищити буденності нудьгу. Неспішно пестити і ніжно доторкатись, Поволі міцно одне в одного вростать, Одним медовим трунком упиватись І цілувати один одного вдосталь… Завмерли час, і простір, в сьогоденні Замовкли звуки, […]
Daily Archives: 21.07.2020
Разве в том, что льется кровь Виноват язык? Нет! Скорее в том, что больно, Виноват кулак! Вместе с ним виновно сердце, Огрубевшее от драк. Неужели это сердце, Так воспитывала мать, Чтоб руки пожать – нет сил, Тот кулак разжать? Я на этом языке думаю, пою, Я на этом языке с […]
Барвисте літо за вікном Суниця зріє запашна, Пташина в’ється над гніздом, Грайливо біга дітлашня. Червоні ягідки порічки, Зачарували промінь сонця, Люпин палає, мов та свічка, І винограду зріють гронця. Зібрала в кошики малина Рум’янець вранішніх зірок, Роса ранкова, як перлина, На килимі з трави ниток. Яскраве літо за вікном. І […]
Понад ставом, понад вербами Пролітала пара лебедів, Як в люстерко в плесо чистеє Вони двоє задивилися Та й на своє відображення, Він-Вона у ньому красені. Одне одним милувалися, Крилоньками обнімалися, У вірності присягалися Та в любові зізнавалися Закохані тії лебеді На ставочку та й під вербами. 2020 р.
Зарясніло зорями небо вечорове, Велика Ведмедиця вийшла погулять, Розсипає сяйво місяць круглий повний, Як в пісні співається – хоч голки збирай. Купаються в ньому зелені смерічки, Свої віти-крила вгору простягли, Срібною здається трава біля річки, Ніч господарює, кличе всіх сюди. І, немов русалоньки ті золотокосі У сорочках довгих линуть до […]
«Як би філософи не розходились у своїх світоглядах, вони не чини явної шкоди один одному, не катували когось-то […]