Безлюдний би острів… Не острів – маленьку місцинку, Де серцю є простір: для втілення мрій й відпочинку… Де все по складах і читабельно, як в першому класі, Та тільки усе без ривків у просторі й часі… Мені на безлюдну місцину хоч би на мить, Де серце розтріпане, спокійно й тихо […]
Daily Archives: 10.12.2020
10 posts
Игрушка «Тутантхамон» . Тутантхамон. Статичная Игрушка Бога. Зачем-то лежебока-мумиё в чертогах исторической эпохи, в музейном крове с меткой «жизнеЁ». В Царей долине нео-Бытиё… его неупокоенной Души… Пишиии… . Скажу я вам коллеги были странные повадки. Бродил я призраком в музее еженощно. Гремел мейкапа меловой палаткой, под сводами подобно Эрмитажу. Прочно. […]
Ти стратиш своєю любов’ю Додолу моя голова Гарячою хижою кров’ю Нап’ється досхочу земля Та годі страждань до нестями Та годі прощань і жалю Любов що відчули серцями Крихкіше ж вона кришталю. На крихти, на іскри розбилася Мов в небі рясним […]
Чи то дощ, чи то сніг, Чи зима, чи то ні, У природи давно Поламалися плани. Виє вітер у комині Хижі пісні, І блукають думок Неприборкані клани. У холодних обличчях Прадавніх ікон Зачаїлась скорбота За світом глибока, І дрімає у грубці Вугільний дракон, Підглядаючи хитро Малиновим оком.
Не знала броду, та полізла в воду. Усім на радість: друзям, ворогам… Була наївна, вірила словам. Не знала суть людської я природи! Але минулось. Все перемогла. Було непросто, тільки не здалася. І юна мрія все-таки збулася, Бо Правда Божа є сильніша зла.
Скоро будет объедение Мама варит нам варенье. Но оставила немножко Мы лишь облизали ложки. “На зиму”- она сказала Да всё в банки закатала. Но к зиме не долежит Наш огромный аппетит! И не будет так богат От варенья аромат!
А луг в долині, вільхи де ростуть З давніх-давен чомусь зовуть лелечим, Бо щовесни лелек багато тут І всеньке літечко звідси їх чути клекіт. Хоч їхні гнізда є біля осель Та в лузі харч шукають для пташаток. Край поля походжає також Лель І для обіймів розправля крилята. Лелечий луг збирає […]
На Русі і в оточуючих слов’янських та чудських землях річки завжди текли або з півночі на південь, або з півдня на північ. Або дарували Борею свою воду, або забирали в нього холодний подих і прозорість. На берегах таких рік селилися бородаті русини, а безбороді русини хлюпались в них і прали […]
Я не знаю, що буде зі мною- Скільки проживу на світі літ?… Але я хочу, кохана, бути з тобою, Немов це птахів останній переліт… 2 Я не знаю, що буде зі мною У просторі століття війн кривавих, Коли помирають люди просто без бою – Це жертви терактів […]
. . ЩОБ НЕ БУЛО У ДУШАХ БЕЗНАДІЇ… . . Я вивчаю БІБЛІЮ, читаю додаткову літературу. Роблю це поступово, послідовно і щоденно знаходжу відповіді на всі життєві питання. А головне – я відчула дотик до вічної істини. І ВІЧНА ІСТИНА – ЦЕ ГОСПОДЬ […]