Не вистачає з тобою розмов, Ну пам’ятаєш? Було ж до світання. То поміж нами блукала любов, Яка не визнавала прощання. Не вистачає обіймів твоїх, Закутавши тебе, в теплу куртку. І на вустах щирий сміх, Поставивши кави турку. Те полум’я у твоїх очах, І дотики […]
Daily Archives: 28.12.2020
За що Україну люблю? За те, що я тут народилась, За Пісню її чарівну, Що в серці моєму відбилась … За її широченні поля, За її вісокиї гори, За сині, як небо, моря, І степів неосяжні простори … Давайте засеем поля, Давайте поднимем заводи. Найкраща є наша земля! […]
Життя невблаганне Роки нестримні Хвилини як попіл Як попіл години Криза людяності! Криза довіри! Криза сумління! Криза надії! Тривожність та спротив – жах сьогодення! Віруси, зброя, бруд та конфлікти Чи бути ще довго такому Світу? 02.06.2020
В чьей-то жизни, мы, – пустое место, В чьей-то, пусто, именно без нас. Кто-то, дарит слишком много лести, Кто-то то, видит свет любимых глаз. Для кого-то, мы, ценнее денег, Кто-то, ищет “тело на ночлег”. Как же хочеться сойти на тихий берег, И найти там “Ноевый ковчег”. Дом. Где […]
Життя – то біле полотно із стежками, що створюють унікальні, неймовірні візерунки. Поєднуючись, перетинаючись у одній точці стежки-лінії приводять до нас потрібних нам людей, притягують немов магніти рідні душі. У тих точках перетину твориться доля, робиться вибір подальшого шляху. Дивовижні узори чорні матері землі й різнокольорові – небес та того, […]
Звичайна кухня. Два світильника над столом. Стіл невеликий під вікном півколом. Вид із вікна – львівська панорама. А скільки кави тут випито недарма. Тут бесіди ведуться легко й щиро, А за вікном то сонце, часом злива. То дзвін із церкви лине милозвучно, То шум машин віддалено й не гучно. Тут […]
Розлилось-розхлюпалось літечка тепло І його далеко вже вітром понесло. Осінь теж до фінішу швидко добіга, Тихо підкрадається зимонька-зима. З нею буде віхола й зграя завірюх, Що снігами білими вкриють все навкруг. І морози лютії теж прийдуть сюди, Озеречка й річечки закують в льоди. Засрібляться інеєм сосен кожушки І надягне дуб […]
Важка похмільна голова Лариси не відривалася від подушки. Десь фоном вона чула голос малої Женьки, та жодного слова розібрати не могла. Зібравшись з силами, вона ледве розтулила очі. Біля кухонного диванчика весело пританцьовувала мала, притискаючи до грудей яскравий згорток. – Мамо, цього року я точно була гарною дівчинкою. Миколай не […]
. . ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ? . .Одного гарного зимового дня я із неабияким задоволенням дивилася художній кінофільм “РІДНА КРОВ”, який демонструвався на телеканалі “УКРАЇНА”. До самісінької глибини душі моєї схвилював мене зворушливий епізод, у якому спілкувалися дві літні жінки, що перебували у лікарні. . .Одна […]