Когда меня не будет на земле, Всё будет продолжаться и кружить, И так же будет море шелестеть, И солнце так же ласково светить. И птицы не изменят свой полёт, И горы не растопят снег вершин, Все так же будут люди умирать, Кто в 90, кто-то молодым. И так же будут […]
Monthly Archives: Березень 2021
338 posts
Жорстокий світ, тобі мене не з’їсти, Хоч як і клацаєш зубами часом ти. Та зможу я між сірістю пролізти, По мосту віри і надії проповзти. Таке важке і легке все здається… Де міру справжньості шукати нам, скажи? Ліворуч серце пристрасно заб’ється, Праворуч-лиш чуттєві міражи…. Лиш сам на сам щасливим справді […]
Короткий роман – сказка Валентина Дергунова. ” ЛЕДИ – ОСЕНЬ” Она стояла на самом краю горной вершины волшебного олимпа, в котором царствовала королева – лета. Её багренный цвет волос переливался в закатных лучах солнечного диска, в котором угасали летние дни и уходя они подарили ей самые изумительные свои наряды из […]
Таке складне життя чимдалі,Мої думки кудись втікали,Тривоги й стреси… дуже важко,Із серцем в парі жити страшно. Хто скаже стільки буде часу,Щоб втілить даний Божий задум,Проте, свої останні мандри,Мабуть, не треба дійсно знати. Живи та дякуй, злобі попри,За сонце, обрій, дивні гори,Й хмаринку, квітку, сонну річку,Цей ранок, навіть темну нічку.
Виплакала мати Свої ясні очі, Пішов захищати Вкраїну синочок Та й від зайд проклятих, Які зазіхають На її простори, На її багатства. День у день матуся Молиться за сина, Щоб його ворожа Куля не скосила. Щоб живий здоровий Був її рідненький Й повернувся скоро До сім”ї й до неньки. Захищає […]
Включите свет в моей душе, Включите навсегда, Уже не помню сколько лет В ней тьма и холода. Включите радость и любовь Движением одним, Всегда при свете может жить, Кто любит и любим. Включите счастье и покой, С тарифом – “безлимит”, И пусть в окне моей души Всенощно свет горит. Включите […]
Последняя листва кружится и с декабрём начался вальс, и по просторах снежных мчится, а каждый месяц танцевал. Уже в лесу – снежные горы, озёра замерзали и ручьи, теперь на бальном на просторе танцуют выхри снеговы. А вот зима сама танцует теперь уже и с январём, закончилась в просторах […]
Кози хвилювалися: а чому їх не випускають надвір? Звичайно, вони не проти теплого пійла, чи сухого сіна, але пора вже і прогулятися. День перед тим був сонячним і вітряним, але після обіду темна синява почала наповзати із півночі і коли-не-коли сипалася снігова крупка, та припинилась і настала ніч. А уночі […]
Все буде дощ. Все буде весна. Все буде небо і земля. І знову втрачене воскресне Під криком першим журавля. Все буде дивне і чудесне, І, в блиску талої води, Все будеш ти, інакше весну Навіщо Бог пустив сюди?
Ах как всем хочется весны Как все устали мы От этой непроглядной И бесконечной тьмы Неистовой зимы. В душе тоска… Как всем нам хочется весны С капелью, что стучит по крышам И луж, и кораблей бумажных, Чтоб сбылись все мечты. Ах как нам хочется весны С ее красивыми и нежными […]
Я так хочу, о ангел мой! Услышать голос твой родной. Он как журчания ручья Хрустальный дивный перезвон На мысли светлые наводит. Он как мелодия дождя Осеннею прекрасною порою Стучит в окно, зовя с собою В тот дивный мир – мечтаний, грез, Где нету места боли, слез. Он может спрятаться в […]
Нам Бог отмерил каждому свою длину дороги, И разная она у каждого из нас. Один ребенок не успел родиться, Как в ангела он сразу превратится И к солнечному свету устремится. Кому-то суждено из чаши этой Испить лишь капли юности- надежды, И тихо он уйдет без опыта, седин, А кто-то старость […]
Ніхто в житті не ідеальний: Хтось п’є вино, Хтось любить дам, А хтось у душах незміцнених – запалює вогонь. І демон той в серцях наївних танцює танець: У когось танго, У когось вальс, А в когось хвилі підіймає – емоцій різних… Та варто голову підняти, там сяє сонце у горі. […]
Несвоевременность – вечная драма Всех опоздавших прибывших рано, Кто-то всегда забывает про время, Кто-то секунды считает упрямо. Из опоздавших героя не выйдет, Время удара – не время раздумий, Рано прибывший весь пыл растеряет, Битва – не время ненужных прелюдий. Несвоевременность – сломанный Хронос, Где-то внутри со сместившейся стрелкой, И опоздавшим […]
Душа твоя нетленна, Чиста и хороша. А взгляд людей надменных Не стоит ни гроша. Мерцай над мраком светом, Пой песню соловьем, Возьми себе обетом – Идти своим путем. Ведь птице на свободе – Чужой людской порок. Побойся ты неволи – Лети и вольно пой!
Пригорни мене до себе, пригорни, Заховай в міцних своїх обіймах Від біди та горя і війни, Щоби на душі було спокійно. Хоч на мить забуду про сумне І нап”юсь із вуст твоїх медових Ніжності нектару та любові, Ти ж коханням зігрівай мене. 2016 р.
Твоя надія неосіння – Душі щасливої спасіння. І тихий сон про ясні води В обіймах ніжної природи. Не треба снів, не треба правди Про все, що станеться не завтра. Живи тепер, у кожній миті, Не бійся вірити й любити.