Улітку, лиш сходить сонце,На велосипед й до степу,Квітки польові вже вкотре,Розвіють тут запах меду. Є річка, звичайно щастя,Душа оживає знову,Вода замінити здатна,Пігулок велику торбу. Природа найкращий лікар,Спортивний зал, просто неба,Тож навіть у зиму сніжну,Не страшно, як трішки змерзла.
Daily Archives: 24.06.2021
6 posts
“Безодня” В твоїх очах розлилася безодня, В твоїх словах розвіялась печаль. Якщо ж на те є ласка та господня, Пропасти у тобі мені не жаль. У локонах твоїх неначе вітер, Уста твої солодкі ніби мед. Слова складаю я із дивних літер Слова які мов знаю […]
На кожному вікні кімнатні квіти І за вікном встелили грядку всю. Я буду як вони життю радіти, Вбирати в себе завжди цю красу І насолоджуватись нею до станку, Писати вірші та добро творить. Душі потреба, а не забаганка – Не існувати – повноцінно жить. 2017 р.
Лесь музичним молоточком Зранку цокав по кілочкам. – “Не змарную ні хвилинки, Побудую всім хатинки. Кішці, песику, курчатам, Поросяті, каченятам.” Цокав, цокав, – перестав. Тихий час у нас настав.
. . ПОМАНДРУЙМО ЗНОВУ У ДИТИНСТВО, . . І ВІДЧУЙМО СОНЯЧНИХ РУДБЕКІЙ БЛАГОДАТЬ! . .- Ой, так багато жовтих сонечок у твоїх квітках, бабуся! І такі всі гарні, з промінцями, кругленькі, і великі, і маленькі, і середні, […]
В лабіринти палкої ночі Заведи мене, я не проти. Щасливенна і не наврочу. Ах, який же він, той твій дотик… Поцілунками, наче маками Укривав розпашіле тіло. Аж хотілося тихо плакати. Вії в темряві затремтіли. Розгорілося дике полум’я. Не гаси, хай до ранку тліє. Ніжним голосом шепочи ім’я, Щоби дійсністю стала […]