«Прозора волога ввібрала тепло весни…» (Сюй Бень) Весна пелюстками сливи Сховала рядки Моїх прозорих поезій. Травень дощу краплями Розбавив мою туш. Пензлики неслухняні […]
Monthly Archives: Липень 2022
73 posts
«Ми ще не знаємо, що таке життя. Звідки ми можемо знати що таке смерть?» (Кун Фу Цю Цзи «Лунь Юй») Коли наближався він до […]
«Я продовжую, але не творю, Я вірю в давнину і люблю її всім серцем. Насмілюсь в цьому порівняти себе з Лао Пином.» […]
«Вчений не може не бути твердим і рішучим, бо ноша його важка, а шлях далекий. Ношею в нього людяність – чи це тягар? Завершує шлях, лише помираючи – чи це не далечінь?» […]
Помежи різнобарвних квітів,На небо споглядаю довго,Найкраще почуття у світі,Коли ти сам собі психолог. Без поспіху пливе хмаринка,Вдивляєшся, на кого схожа?І бачиться смішна тваринка,Дрімає потихеньку соня. Барвисті пелюстки у цвіті,Грайливо шурхотять на диво,Тичинки – балеринки ніжні,Танцюють незвичайно мило. Чомусь не відчуваю часу,Наспівую в душі веснянку,Сповільнившись отак зізнаюсь,Я казку помічаю справжню.
(до абетки Зеленого Гаю літера “Є”) Єнот Єремій прилетів до Єгипту Зустрів там на пляжі тварину єхидну. Яка прибула із Гвінеї Голки довгі й гострі у неї. Була вона милої й доброї вдачі Купатися ж поряд було з нею лячно. Надуті матраци та кола Єхидна, бувало, колола.
А надворі спека літня, Дихати немає чим, Сонце смажить, а не гріє, Пил стовпом, неначе дим. Благодать лиш на ставочку Чи у річковій воді. Плюснеш, скинувши сорочку, Добре так тобі тоді. Прохолоду відчуваєш Й сонце вже не заважа, Хвилечки тебе гойдають, Не натішиться душа. 2022 р.
Дозріває пшениця, Шелестять колоски, А природа художниця, Додала трішки іскорки. Серед поля в обіймах, Золотої пашниці, Загубились волошки, Дивовижно блакитні.
«Володар коня дає іншим його приборкати. Я ще бачив, як літописці лишали пропуски у сумнівних місцях. Але в наш час, нажаль, цього не трапляється.» […]
«Книгу хотів дочитати, але раптом У світильнику гніт згас.» (Лу Ю) Хотів запалити світильник У тьмі нинішньої ночі, Хотілось лише дочитати Цю […]
«Прекрасний шлях, але занадто крутий І не досить прямий…» (Су Ші) А ви шукали простих шляхів? Тут, у […]
«Не гідний бути вченим той, Хто думає про сите і спокійне життя.» (Кун Фу Цю Цзи «Лунь Юй») Учнів все більшає – вже юрмище, А мудрих все […]
«Мало тих, Ю, хто розуміє, що таке доброчинність.» (Кун Фу Цю Цзи «Лунь Юй») Сьогодні в домі вчителя Гостює свята музика: Сліпий музика Люй Чжао На […]
(до абетки Зеленого Гаю літера “П”) У Полінки на платтячку пляма – Так не гоже, – промовила мама. В той же вечір сукенку попрала Й задоволено донці сказала: – Пляття випрала я, пляма зникла. – Дуже шкода, до неї я звикла.
«Чи далека людяність? Ледве я до неї спрямовуюсь, вона до мене приходить.» (Кун Фу Цю Цзи «Лунь Юй») Якось Коли ранок був туманним, І його клапті білі і волохаті […]
«Світло спитало у Небуття: – Ви, вчителю, існуєте чи не існуєте? – Але не отримало відповіді…» (Чжуан Цзи) […]
«Хочу там поблукати. Бо великий океан – це те, що не наповнюється, скільки б у нього не вливалося…» (Чжуан Цзи) Рання […]