Ти вмієш без страху Дарувати мені квітку мигдалю, Натякаючи на майбутнє гірке літо: Стоязикий замок Вкриває моє здивування весняне Білим. Захотілось стати повітряною кулею: Наповнитись димом гарячим І літати-висіти над цим кастелло, Що збудував Пандольфо, В якому він мріяв про квіти, Що цвітуть на камінні В порожнечі старих димарів. Володар […]
Monthly Archives: Листопад 2022
51 posts
. . . . . . . . .ДИВА Я ЖДУ, СИНУ МІЙ ЛЮБИЙ… . .Я подвір”ям іду, насолоджуюсь квітами, . .Задивляюсь на ГОСПОДНЮ красу, . .Яблуня знов до мене хилиться вітами, . .Всю любов я свою людям несу. . .Радість і світло в цілім світі скрізь білому, . .А […]
. . . . . . . . . . . ХРИЗАНТЕМИ . . . . . . . . . . . . . .Цвітуть, цвітуть осінні хризантеми, . .Веселкою квітують – ваблять кольори, . .Стоять велично, гарно, як богеми, . .І не страшні квіткам осінні всі вітри. . […]
Почему под землёю кротиха, Не общаясь ни с кем, сидит тихо? По аллейкам с кротом не гуляет? Что надеть, горемыка, не знает. Из кротовины высунув морду Проверяет снаружи погоду, Но вот так, современную моду, Невозможно учуять, походу. Вот поэтому крот и кротиха Под землёю сидят тихо-тихо.
Суворий листопад в порівнянні, З завданням, зустрічати вже зиму, Прискорює холодність принаймні, Обожнювати осінь красиву. А місяць все ж останній, романтик, Хризантеми залишив навмисно, Щасливий, мов усміхнений смайлик, Ще порадують квіти, знав звісно.
Катрусю сонце цілувало В пухкі рожеві щічки, Дитині сили додавало, А ще воно Марічці Так ніжно кучері русяві Пестило із любов”ю Та вередуночці Оксані Всміхнутися готове. І зігрівало цих дівчаток, В серця тепла сипнувши. Ой, сонце-сонечко ласкаве, Тобі ми раді дуже. 2022 р.
Так ніжно легенько і трепетно Торкнувся моєї долоні Губами своїми теплими І сповнилось серце любов”ю. Що линула піснею дивною, Струмочком дзвінким полилася, Горнулася радості хвилею І дарувала нам щастя. 2015 р.
Світанки юності, куди ж ви повтікали? Дні молодості річкою спливли, Вже полуднева зрілості пора настала, До вечора вже так недовго йти. Нехай він буде місячним і теплим Та зоряним, ще – затишним таким, Щоби до ночі темної далеко Та серце було завжди молодим. 2019 р.
Пелюстки персиків мерехтять У часопросторі мурів Ріміні: Вітер з моря – Час наказав мені бути. Хвилини – вони зупинилися на бруківці Під воротами мідних чобіт і биків: Країна телят, місто вітрів, люди доріг: Звідси. Кронос камінний. Застиглий. Його можна торкнутись руками. Коли риби стають птахами моря, А смерть жартує: «Ви […]
Повернувся Данилко зі школи, Свій наплічник не кинув в куток, А це значить, що день в нього добрий І мабуть був успішним урок. Тож цікавляться рідні у хлопця Чи отримав високий він бал? “Не зробив я домашню роботу І у мене ніхто не спитав!”
Не втікай мій солодкий сон,Як же рідко буває таке,Щоб з хмаринкою в унісон,Колисало так небо п’янке. Місяченько укривши плоть,Покривалом нічного тепла,До зірок враз гукнув – агов!Вберігайте від всякого зла. Тож відчувши кругом любов,Заспокоїлась в тиші душа,За хмаринку як місяць зайшов…Вже сопіла немов кошеня…
. . . . . . . . . ДУША МЕНЕ БОЛИТЬ …ЗА МОВУ… . . . . . . . .Душа, душа мене болить . .За рідну мову материнську, . .Її так легко розгубить – . .Народну мову українську. . .То ж пам”ятаймо кожну мить . .Та бережімо мову […]
. . . . . . . .ЛЮБІМО РІДНУ МАТЕРИНСЬКУ МОВУ. . . . . .Не забуваймо рідну материнську мову, . .Яку покликані з народження любить, . .Та українською ми розпочнім розмову . .І рідною будемо співать й говорить. . .Оволодіймо досконало рідним словом . .І возвеличимо до осяйних висот, […]
. . . . . . СИНУ МІЙ… ДО ГОСПОДА МОЇ ДУМКИ… . . . . . . . .І люди йдуть, і їдуть знов автомобілі, . .А я вдивляюся в усі обличчя – . .Хтось розмовляє, чи складає думи зрілі, . .А дехто молиться, хоч протиріччя – . .Є […]
. . . . . . . . . .МИРУ, МИРУ НА УСІЙ ЗЕМЛІ . . . . . . . . . . . .Так тихо, тихо в нашій стороні, . .Ні, не стріляють в нас із волі БОГА, . .Війна, війна… – давно вчувається мені, . .Молитися – […]
На старому гучному вокзалі, Зачекалась довгенько свій потяг, Вирушаю в майбутнє надалі, Тож дорогу підказує доля. Та зненацька велика валіза, Враз відкрилася й далі навіщось, Постаралася осінь наївна, Метушитися зараз з від’їздом. Поспішала і швидко збирала, Накопичені з листя пожитки, А безлиста когось відправляла, Переплутавши плани та ритми. Повороти у […]
А до Дмитра дівка хитра – Кажуть у народі. А опісля про заміжжя Мріє при нагоді. Щоб сім”я міцною була, Злагода у хаті І лелеки не забули Нести на крилятах Донечку або синочка Чи обох одразу, Щоб добро в домі велося Й світла-світла радість. Щоби хліб не переводивсь На столі […]
Із синьої річки етрусків Яка тече тут одвічно Очима п’ю блакить першим – Ковтаю відображення Неба: З ріки де невдало Топили колись Буратіно, Але він поплив з країни Снів У країну помаранчеву Завтра: Черепахам назустріч – Черепахам людських днів-гончарів (Бо люди теж глеки). З близького солономрійного моря Виловлюю ребристі мушлі […]