Привітаю всіх я з прийдешнім Всіх сьогоднішніх, навіть колишніх. Всіх сміливих, чудових, запальних, Хто очікує змін кардинальних. З Новим роком рідна країно, Найчудовіша наша родина. Не схилилася ти на коліна Наша рідна земля – Україно! І тому хай бажання здійсняться, Поряд завжди лунає сміх. Сни чудові нехай всім насняться, І […]
Monthly Archives: Грудень 2023
31 posts
Сонячним зимовим днем Іній сипався з дерев, Як блискучі намистинки Впав додолу із ялинки, Із берізки та сосни Рясно сипався униз Із тополі й горобини Розсипався срібним димом. З калинового куща Розлітався по кутках Та й просторого подвір”я, Наче біле-біле пір”Я Із відтіночком блакитним, Землю устеляв, мов килим, Все заполонив […]
Ти будеш сміятися з рим: Впівоберта, тихо, незримо, Стримуючись, Щоб не сполохати сойок в саду Який, Ніколи не стане для тебе настільки Рідним, Як для мене чужим Став погляд Твоїх безкінечних, за обрій, Людських володінь. Розполохала. Не втрималась. Відкрито і в повен зріст, Заявила, що звісно ж Ті сойки тобі […]
Край лісу росли дві берізки-подружки, Зелені були навесні Їхні маленькі маленькі листочки, Співав соловей їм пісні. І літом спекотним вони зеленіли, Під ноги стелилась трава, А восени стали всі золотими Листочки-стрічки в головах. Зима вбрала в іній гілки на деревцях, Що сріблом на сонці сія. У будь яку пору порадують […]
Надворі була відлига, То й калюжа утворилась Посеред білих снігів. Тут же зграя горобців Прилетіла, щоб напитись З неї чистої водиці. В годівничці ж бо маленькій, Що на яблуні висіла І насіння й крихти хліба, То ж поснідали ситненько. Хлопчики малі й дівчатка З допомогою дорослих Підгодовують пташаток, Щоб ті […]
Скільки прочитано вже віршів, Скільки проспівано пісень Про сонячний зимовий день, А я іще один напишу. Короткий він, як хвіст у зайця, Зате яскравий, мов павич, Сніжиночки сяють-срібляться Аж поки не настане ніч. Мороз іде містком льодовим, У дзвони кришталеві б”є. Неперевершеною є Природа-матінка чудова. 2016 р.
Дощ моросить замість сніжинок І хмари небо затягли. Це Новий рік плаче за тими, Котрі в бою всі полягли. За ними дітоньки сумують І тужать сиві матері. Та рани час не залікує, Душа страждає і болить. Ви прийняли вогонь на себе, Щоб Україну вберегти. Ми обіцяємо вам твердо, Слово даєм […]
Сопить маленький солодко,Тихенько поряд зітхаю,Душа тремтить так голосно,Тож страх в якому блукаю. Скоріш пригортаю ніжно,Знай, ангел отут, на землі,Мов Всесвіт зробилось ліжко,Дитинко, я твій оберіг. Лилися слізоньки градом,Не смій доторкнуться війна!Це серце б’ється набатом,Почуй, Вифлеємська Звізда!
Чи вовк голодний виє, а чи вітер, Цього у заметіль не розбереш. Негода ж бо так ловить в свої сіті Кожного. хто в цей час іде. У валянки сніг сиплеться й за комір, Мороз щипає так, що аж пече. У таку пору слід сидіти вдома, Липовий пити чай із калачем. […]
І неважливо зовсім те, Що переходами крутими Знаходиш ти в житті просте… Без зайвих слів живеш між ними… (Вікторія Корсунська, 20.12.2023)
Рід Габораків – давній гуцульський рід, що колись ще в старі часи переселився на Ґорґани (що історично та етнографічно є Бойківщиною), але пам’ятає про своє гуцульське походження. Згідно легенд назва роду походить від гори Габор. Що то за гора – не зовсім зрозуміло, бо такої гори на Гуцульщині немає. Мадярський […]
А сніжок мете і сипле Густо-густо так із неба, До чобіт і шапок липне, Обліпив усі дерева. Одягнув в шапки пухнасті Сосни, ясени і клени, У кожушках білих також І ялиноньки зелені. В білих снігових заметах Загубилася стежина. Я скажу вам по секрету – Взялася зима за діло. Так вона […]
Співала матуся мені колискову І я засинала під неї щораз Та скупана була постійно в любові, У ніжності хвилях, теплі її ласк. Коли ж прокидалась – мов сонце зоріла Усмішка привітна та щира її. І де б не була я, вона мене гріла Та сил додавала мені і снаги. Матусенько […]
Відкрилась злощасна скринька Пандори,Портал облудний з ненависті й злості,Не бачить криваве лихо кордони,Належне місце й жорстокій є помсті. Тепер безупинне як стримати зло,Смертельної люті збурений вихор?Далеко в жорстокій війні все зайшло,Чим думав же цар, загравшись фашизмом?
Має бути морозно і сніжно Зазвичай у цю пору зимову, Але дощ накрапає і вітер Повіва й веде з дубом розмову Коли мир вже настане в країні, Коли гинути люд перестане, Московит нашу землю покине, Лід жорстокості коли розтане. Згуртуватися слід українцям І пліч-о-пліч боротись за волю Та вершити самим […]
По ярочку й по долині Білим снігом зима сипле, Сіє крізь сріблясте сито То лагідно, то сердито. Вітер щоки надимає, Розкидать допомагає На кущі та на дерева, Б”є у дзвони кришталеві Морозенко в срібних шатах, Річка буде замерзати. Як в прозорому люстерку В кризі видно дно далеко, Де сховались зимувати […]