. . . . . . . . . . . .ЛІТА ІДУТЬ, МИНАЮТЬ… . . . . . . . . . . . .Літа, літа ідуть, минають, . .ВСЕВИШНІМ подаровані нам дні, . .Волосся в сивину вдягають, . .І виринають спогади сумні. . .Дитинство, юність нагадають . .Мої, […]
Yearly Archives: 2023
373 posts
Розбрелися в небі хмари, Як в долині гуси Або ще овець отари, Що собі пасуться. Одна хмарка кучерява Круглобока біла Над ставочком собі стала, Бачити хотіла Як плавають качки дикі, Гуси й лебедята, Ті маленькі, ті великі Та їх привітати. Ті ж крилятами махали Навзаєм хмаринці, Гелготіли і кричали Голосно […]
На світанку дощик накрапав І калюжі на землі залишив. Теплих листопадових цих днів Я обманну відчуваю тишу. Бо до вечора ще може бути все: Вітер з морозцем, сніжок біленький, Що укриє ковдрою земельку. Несподіванки природа нам несе. 2019 р.
. . . . . . . . . ВИГЛЯДАЄ МАТИ СИНА . . . . . . . . . .Ніжні сонячні промені вранішньої пори ледь пробивалися через густе гілля дерев. Здавалося, кожне живе створіння поверталося всім своїм єством до світла, до сонечка, до простору. Ось воно, величне […]
. . . . . . . . . .Й НАСТАНЕ НЕЗАБУТНЯ МИТЬ! . . . . . . . . . .Здавалось, що безлюдно стало всюди, . .Всі заклопотані, і сум в очах, . .Якісь розгублені тепер ці люди, . .Хлоп”ятко не сміється, і дівча. . .А іноді і […]
На високій кручі, що біля ставочка Виріс дуб могутній, йому років зо сто. В верховітті вітер знай собі гуляє, Співає і свище й віти нахиляє. Та сили такої у вітру немає, Щоби із дубочком взяти позмагатись. Бо міцний та дужий дуб отой столітній, З високої кручі бачить увесь світ він. […]
Неньки України Всіх захисників Привітати щиро Хочу від душі. Ви оплот надійний, Миру наш гарант. Віри та надії І любові вам. Ви оберігаєте Спокій наш і сни, Світлої вам радості, Доньки і сини. Нехай Богородиця Заслонить від зла, Дівчатка і хлопчики, Щастя вам й добра. Привітної доленьки, Ви ж – […]
Вся Україна волонтерить, Допомага захисникам, Щоб на душі їм було тепло Й підтримку нашу відчував Кожен із них отам в окопах, Там, де важкі бої ідуть, Були упевнені, що вдома Про них турбуються і ждуть. Як часточку хоча б маленьку У спільну справу внесемо, То наша Україна-ненька Скине скоріш руське […]
Маленьке дитятко, Лягаймо вже спатки, Смішне поросятко, Заснуло без казки. Там зірка на небі, Пісні нам співає, Дивися по стелі, Метелик літає. Прикрий оченята, Тож квіти рахую: Тюльпанчик, Ромашка, Півоній, І айстра, Троянда, Лаванда… Летять янгелята… Я ж поряд…милуюсь.
Грудневий день видався малосніжним І морозець не дуже дошкуля, Ледь-ледь прикрита ковдрою земля Чекає, що зима їй дасть теплішу. Синички прилетіли до осель, Щоби чимось смачненьким поживитись, А ситі вони будуть веселити Тих, хто їх годував в грудневий день. 2023 р.
На порозі вже зима, Але снігу ще нема. Незабаром він засипле Молоденькі в саду вишні. Коси посріблить вербичкам, Вкриє килимом травичку, Соснам шапки подарує, Білі чобіточки взує Й танцювати зима піде В парі з шибеником вітром. 2023 р.
Все похмуре навкруги: Річки сірі береги, Верби й вільхи роздяглися, Вітер позривав з них листя. І тремтить стара осика, Плаче бідна тихо-тихо. Щось шепоче очерет, Гойдаючись назад-вперед. Змерзли молоді кленки, Хвиля теж “б”є дрижаки”. Осені холодний день, До зими ж бо крок лишень. 2015 р.
Ой, пісне ти народна українська! Скільки у тобі мудрості віків: Журлива і весела й історична, В тобі ліричний також є мотив. Тобою Ярославна виливала Всю свою тугу та журбу і біль, Ти і серця козацькі звеселяла, Коли вони збиралися у бій. Тобою зізнавалися в коханні Та й свідком при розлученні […]
Листопад, листопад, Грудню руку подавав І вітався з ним привітно, Треба ж було розповісти Натомився як добряче, Зривав листя, сіяв мряку, Гнав по небу сірі хмари, Що мов кетяги звисали Низько-низько над землею Та зливалися із нею Там, де обрій синій-синій. То ж іде вже на спочинок. 2017 р.
Золотом. золотом, золотом Осінь сипнуть поспіша Та молодо, молодо, молодо Моя ще співає душа. Багрянцем, багрянцем, багрянцем Вкриває сади та ліси. Та серце моє ще гаряче І в осінь воно не спішить. Танцюють, танцюють, танцюють Листочки повільний свій вальс. Відчую, відчую, відчую Я іще ніжність не раз. Хоч зимним повітрям […]