День останній березневий Сонечком засяяв, Прояснилось синє небо Й десь поділись хмари. Вітерець легенько пестив Кучері вербичкам, Намагався в косу сплести Та умити личка. На ставку нема вже криги, А вода прозора, Як в люстеречко дивитись Нині в неї можна. Лебедиків гордих пара Сіла відпочити, А може десь в очереті […]
Monthly Archives: Березень 2025
21 posts
Колись можливо хтось на цьому світі Про тебе добрим словом і згадає Та на могилу прийде пом”янути, Покладе кілька квіточок яскравих. А ні – то й так лежатимеш спокійно, За це ти ж не образишся на них. Тобі ж бо вже буде всерівно Чи квіти тут, а чи бур”ян густий. […]
Друге пришестя Пандори: Назбиралося дерев’яних скриньок, Нема кому відчиняти і зазирати, Що там заховано-поховано, Не цікаво нікому, навіть гетерам, Що там лишилось на дні (А лишилась надія – Останнє болюче нещастя) (А може і не лишилась?) Друзяко Улісс!* На острові Всіх Вітрів Знову раптова вакансія: Нема кому пильнувати** Білих овечок […]
А роки, а роки – Перелітнії птахи Все кудись летять, летять, Їх уже не наздогнать. А літа. а літа, Наче в річечці вода Стрімко так біжать-пливуть, Їх, на жаль не повернуть. А душа, а душа В осінь хай не поспіша,В серці літечка розмай, Хоч літа все мчать удаль. 2025 р.
Листви яскрава втіха,Ще гралась теплим сяйвом,Зима прийшла без снігу,Усе мінливе з часом. Життя у цьому ритму,Настільки швидко плине,Відчувши тільки днину,Вже пролетів і тиждень. Змінилась жовта барва,Упав останній жолудь,Зів’яла ніжна мальва,Хоча б помітить спробуй. А осінь, осінь швидко,Летіла в даль віднині,У серці, серці дивом,Лишила світлі миті.
Кожна квітонька, кожна травинка, Кожна гілочка, кожен листок І комашка, і ягідка стигла, Це частиночка краю мого. І люблю я його я всім серцем,Тішуся, що живу саме тут. Край Подільський, Летичівська земле, Дихаю я тобою й живу. Ви дали мені творчості крила,Віру в краще, любов до людей, Дарували і пісню, […]
Багатостраждальна ти, Мамо-Україно, Бо рашистськії кати Принесли нам війни. Плачеш нині за дітьми, Яких ти втрачаєш І гіркими теж слізьми Рани обмиваєш. Обіцяємо тобі Ворога збороти, Переможем в боротьбі Проклятющих орків. Хай лунають скрізь пісні Про нашу Вкраїну, Пам”ятатимем усіх, Хто за неї згинув. Мирних весен нам усім Й квітучого […]
Вітер заколисує підвечір Сосну та вербиченьку й берізку, Дбайливо огортає їхні плечі Срібною шаллю, ночі ж зимні трішки. Та шаль розшита зоряним намистом І затишно стає тим деревцятам, Лиш задрімали, а вже ранок близько, Тому вони як молоді дівчата Гарненько вмили личенька вродливі В прозорій чистій ставковій водиці, Струсили росу […]
Корабель тисовий тесаний, Вітрила якого пошиті З клаптиків синіх снів: Залатані Небом. Назвав його «Doloroso», А мав би писати «Vigilia» На його боках опуклих І трохи трамвайних – Ніби підступні данайці (Споконвічні жителі міста) Приблудили на берег спокою У пошуках мушлі, Що нагадує глек Діоніса – Піфос кольору жовтневого Сонця, […]
Пливе кораблик паперовий Струмочком, наче морем синім. Мені ж пригадується знову Моє далекеє дитинство. Ми теж кораблики пускали Після дощу в калюжах радо І себе гордо уявляли, Що стоїмо ми за штурвалом Справжнього судна в океані, А шепіт хвиль, неначе пісня, Вітаються дельфіни з нами Як друзі весело й привітно. […]
Чи зимова хуртовина, Чи веснянії струмки, Білі хати разом з тином Заховалися в садки. Літо-літечко тепленьке, А чи осінь золота, Ті хатиночки біленькі На подвір”ячках стоять. Їм під ноги простелились Зелененькі спориші. Тут жили колись й любили Та раділи від душі. Половина вже порожніх Тих білесеньких хаток, Що вдивляються тривожно, […]
Колись мудрі люди казали, Що із собою слід брати Воза, човна і сани, Як до березня в гості збиратись. Бо зранку він приморозить, Ще й снігом притрусить зверху, Розлиє удень ріки-води, Що треба братись за весла. А сонечко блисне весняне, Підсохне трішки дорога – Ховай тоді човен і сани, Впрягай […]
Гуртуймося, друзі, єднаймося всі українці,Бо тільки так переможемо ми ворогів, Ми – сила разом, безпомічні як поодинці,Про це пам”ятаймо, щоби ніхто не посмів Нас, українців ніколи-ніколи здолати,Зламать нашу волю і дух український також, Нас не підкорити, коли ми всі будем єднатись, Бо непереможний і вільний та гордий вкраїнський народ. 2025 […]
Ми зловили округлу рибу Гарячу, як споконвічний вогонь, Жовту, як глина долини Усіх Таємниць, Сяючу, аж сліпило очі Не тільки нам, Але і шаманам дощу, Що кликали воду з Неба Злого й байдужого До людей-собак. Зловили ту рибу в ятір, Що сплетений з минулого – З його ниток липких, Наче […]
Жінка – мати, вправна господиня І волонтерка, і психологиня,Турботлива бабуся й медикиня І будівельниця й художниця-майстриня. Але коли Вкраїна в небезпеці, Скинула туфлі, взула вона берці І замість пензля взяла в руки зброю, З чоловіками рідний край боронить. В аеророзвідці тепер вона й піхоті, Як мінометниця знає свою роботу, Як […]
Характер жінки, мов навесні погода, То дощ, то сніг, то сонечко ясне, То без причини лиє вона сльози, А то не хоче й думать про сумне. Бува ненавидить із усією люттю, А то кохає аж до забуття. Але без жінки все ж не може бути Ні дім, ні чоловік, а […]
Коваль, якого звали Мигдаль А може Мігель (Родом з Гішпанії – Країни замріяних вершників – Гідальго) Вистукував молотом Веселу мелодію По ковадлу, що знало Адама (Кадмона*), Майстрував підкову Для бородатого Фавна І безбородого пастуха мрій – Кентавра Хроноса**. Я думав, що то замурзана кузня, А то палаццо Гордого кондот’єра-карбонарія, Майстра […]