Доктор Марк Маркус жив самотиною в будинку на березі озера, що здивовано зазирало в Небо. Цей забутий світом і людьми будинок він колись випадково надибав під час своїх завжди несподіваних прогулянок околицями (сосновими лісами і вересовими пустищами) і побачивши оголошення «Продається», одразу зрозумів, що саме тут йому судилося знайти спокій. […]
Monthly Archives: Квітень 2025
22 posts
Вже заливаються-співають солов”ї, Над нами небо зоряне високе. В блакитні очі дивлюся твої, Кохаю, не зважаючи на роки. В моїх очах ти бачиш плюскіт хвиль, А випромінюють вони тепло та ніжність. Підморгує нам загадково місяць, Бо наших почуттів свідок лиш він. Їх збережемо в будні і свята, Не впустимо в […]
Розквітла груша, мов цариця,В обіймах пахощів милуюсь,Крізь віти, певно це не сниться,Блакить вдивляється у душу.Природа, Божий дім під небом,Нема лукавства і лихого,Тут жваві звуки та блаженство,Від сонця й місяця потоком.Прикрию очі… я і Всесвіт,Вирує цвітом все навколо,Журба що тиснула на серце,Зникає… дякуючи бджолам.Ось промінь теплий забарився,Й голубить лагідно, незвично,Мов зайчик […]
Кажуть, що сім – то ангельське число, А чи це так, то Богу лиш відомо, Вірить хтось у це що б не було, Хтось не сприймає тую аксіому. Магія чисел. Для одних вона Пов”язана з казковістю й чаклунством, Для інших же – це вигадка чиясь, Тому до цього ставляться байдуже. […]
Біле марево, марево біле Все пливе у веснянім саду, Груші й вишні чудово розцвіли, А ще сливи у крайнім ряду. Незабаром рожевий серпанок Огорне молоді яблуньки І роси назбирає у збанок, Щоб напились її пелюстки. 2025 р.
Сонце – вухастий заєць Малює знаки на жовтій глині, Якої торкались руки людей, Що вдягнені в торішні зимові сни Замість полотняного одягу, Що взуті в личаки лабіринтів, Що плетені з кори хлібного дерева, Яке посадив пастух Таргітай. Діти глеків-клепсидр: Їм жити серед жита та єресі, Серед хаток без вікон і […]
Уже вкотре на подвір”я Лелеченьки прилетіли Теплим днем весняним. То ж моститимуть гніздечко Біля хати недалечко, Щоб потомство ждати. І господарів потішать Своїм клекотом ті птиці Вранці та підвечір. Як лелеки у господі – Привітною буде доля Для тих, хто живе тут. 2025 р.
Йому не спиться вночі,Її сердечко проймає,Такі далекі й близькі,Й звабливий лагідний травень. Відчутний подих весни,Незвично збуджує тіло,Єство не бачить пітьми,Кохання вабить, лиш світло. Солодкий ніжний танок,Вели під звуки Шопена,Тож місяць дивне панно,Лишив на пам’ять край неба. Неспішно дійство пішло,Іскриться сонячне сяйво,Вони удвох в унісон,Зустріли знову світанок.
Садочок незвичайний в травні,Розквітли чарівливі вишні,Поляни із рябих тюльпанів,Як нібито росою вмиті. Усміхнені кульбабки знову,Встелили килимком доріжки,Відчутний аромат медовий,Гуртом передали всі квіти. Пройдуся і вдихну повітря,Зібравши весь потік блаженства,Лиш сонечко зронить проміння,Квітковий рай душі торкнеться. Горнятко запашної кави,Щебече недалечко пташка…Навколо ж особливі фарби,Весняні… придають нам щастя.
Плаче квітень, плаче квітень, Гинуть українські діти, Дощові краплини-сльози Все стікають по листочках І берізок, і вербичок, Мовби по дитячих личках, По траві також побігли. Скільки ж бо осиротілих Діточок у краї нашім “Завдяки” проклятій раші. Але мати-Україна У біді їх не покине, Потурбується про діток, Дасть усе їм необхідне, […]
Четвертий Великдень У війні великій Та летять ракети на мирні міста І на села також, Ми ж печемо паски, Писанки малюєм На ції свята. Молитви возносим, Всевишнього просим Миру Україні-неньці дорогій. Дай нам, Боже Милий Витримки і сили Ворога прогнати з рідної землі. За столом сидіти, В свято розговітись Та […]
«Чиніть, як вітер, що виривається з гірських ущелин: він хоче танцювати під власний свист, під його ходою тремтять і підстрибують моря». (Фрідріх Ніцше) Якщо Ви відвідували Донецьк на День шахтаря чи під час знаменитого донецького карнавалу на День Паризької Комуни, Ви обов’язково мусили побачити яскравий та емоційний танець донецьких шахтарів, […]
А чистого четверга Кожна хвилька дорога – Слід помити скрізь, прибрати, Писанки розмалювати, Готувати крашанки, З печі вийняти паски Та накрити рушником Вишиваним. І з добром Великодня вже чекати, Це чудове гарне свято. 2022 р.
Яблунева гілочка, яблунева, Біло розквіта вона та рожево. Тепло на душі стає в мене й в тебе, Коли квітне гілочка яблунева. Яблунева гілочка, яблунева, Дивиться замріяно вона в небо, Кличе пелюсточками бджіл до себе Яблунева гілочка, яблунева. Яблуневу гілочку, яблуневу Пестить вітерець, немов королеву. Ніжності серпаночком в день травневий Огорнута […]
Квітень килим простелив, Вишивала веснонька Узори чудеснії, Всі у крапельках роси. Там медуночка і ряст Та фіалка-крихітка. Всі вони дивують нас, Веснонькою виткані. Хай засіється земля Квітами, не мінами, Зеленіти всім полям Сходами озимими. 2025 р.
Я прийшов до брами, А там самотній гідальго – На Дон Кіхота зовсім не схожий, Ані трошечки, ані на цяпочку, Без коня й кіраси, але бородатий І сивий як лунь навесні, І старий як світ варварів, Ключі мідні причепив до поясу: Впізнав його ненароком – То сновида Сан Педро. Подивився […]
А вербові гілочки Вже складені в букети, Із ними кожен поспішить В неділю цю до церкви. Щоби усі їх посвятить, Це ж бо заслін злим духам. А далі пасочки пекти Всі господині будуть. Приготувати писанки Також слід неодмінно. Стрічатимемо залюбки З молитвою Великдень. 2025 р.
Квітневий сніг, квітневий сніг, На квіти килимом він ліг, Травичку притрусити зміг Квітневий сніг, квітневий сніг. Квітневий сніг, квітневий сніг, На сіре полотно доріг Білою вишивкою ліг, Квітневий сніг, квітневий сніг. Квітневий сніг, квітневий сніг Зупинить незабаром біг. А сонечко пригріє в бік, Стече струмком квітневий сніг. 2025 р.