ПАТРІОТ Доки в душі палає патріот, Доки кохана молиться таємно. Доти, незламним буде наш народ, Десь сходить сонце, а на фронті темно. Нездолані, нескорені життя, І сльози капають в забруднені долоні. Молитва Богу- наше каяття, Ми боремось, заради сина й доні. Ми пам’ятаєм вас на полі бою, Ми […]
Воєнна лірика
168 posts
У полі скородженім “градами”, Свідки трагедій стоять, Ребрами-рамами чорними, битими Мовчки про щось гомонять… “Зрадили, зрадили, зрадили, зрадили, Нас бо загнали в котли. Воїнів наших серця відважнії , Прямо на смерть повели… Зрадою, зрадою поле засіяли, Трупами впавших солдат, Зрадою, зрадою нас проводжали, Мінами й свистом гармат…” У чистому полі […]
У полі скородженім “градами”, мінами Свідки трагедій стоять, Ребрами-рамами чорними, битими Мовчки про щось гомонять… “Зрадили, зрадили, зрадили, зрадили, Нас бо загнали в котли. Воїнів наших серця відважнії , Прямо на смерть повели… Зрадою, зрадою поле засіяли, Трупами впавших солдат, Зрадою, зрадою нас проводжали, Мінами й свистом гармат…” В […]
Вже зацвіла вишня в маминім саду, Я до тебе, люба, більше не прийду. Важко груди тисне матінка-земля, Я в бою загинув, ненечко моя. Вже зацвіла вишня в маминім саду, Я до тебе, рідна, більше не прийду. Бо сліпая куля обпекла вогнем… Заридало небо вогняним дощем… Вже поспіла вишня в маминім […]
Так — я не знаю, що таке війна, І як від пострілів буває страшно, І як це,коли гине вся рідня, Коли життя руйнують безшабашно. Коли за мить все те, що цінував, Все, що плекав, що серцю було мило, Твій ворог-твій же брат все зруйнував… І душу ненависть ураз затьмила. Так […]
“На фронті” На фронті знову все без змін Одного вбили, двоє в комі… В окопі із бетонних стін Які доволі вже знайомі На фронті тихо йде війна Та всі про те, давно забули Неначе поміж нас стіна І перемоги не здобули Солдата несли в лазарет […]
За свободою аж до неба, А за гідністю – до межі, Холод, відчай – стояти треба, Тільки гострять уже ножі. За надією на край світу, За майбутнім – останній крок, Та палючим овіє вітром, Поруч палець зведе курок. Забагрянило овид темний Загорілася хижа ніч, Тільки око іще недремне Поміж сотень […]
В такі моменти, хочеться мовчати, Хоча повір, душа кричить. Очі будуть, все ж чекати, Що ти прийдеш, хоча на мить. Привітаєшся із нами, Зітреш сльози на лиці. І приходитимеш днями, Немов Сонця промінці. Та на жаль настане вечір, Й за обрієм ти пропадеш. І усі несказані речі, На завтра відкладеш. […]
Листи…в них стільки болю! В них море сліз і заглибоких ран. Листи з війни, що ти писав додому, Не загоять серце, і не повернуть втрат. Вони залишаться у скрині по життєво, Пектимуть душу, але й грітимуть її. У кожному із них з тобою, хоч й миттєво, Я щовесни ще […]
Не прощайся зі мною! Не прощайся! Я ж чекатиму, любий, тебе! Війна скінчиться, а ти повертайся. Не дай вбити, коханий, себе! Не дивися у очі, як востаннє. Не даруй мені квіток польових. Поміж нами засяде чекання, Тільки ж ти, повертайся живим!
«Останній бій» ветеранам вітчизняної присвячується… Здригалась під вагою крові, Ущент спустошена земля І чорний крук літав по полі. У темноті не видно й дня. На полі бою стало тихо. Вже й захлеснувся кулемет. Пройшло землею чорне лихо. Солдата несли в лазарет. Останній бій з фашистом […]
Приходить війна у спокійну годину, Ламає життя,руйнує родини, Серця молоді вона забирає, Жорстоко дітей у батьків віднімає. Чому вона приходить? Чому забирає життя? Скільки лиха робить без краплі каяття, Їй не жаль нікого,заради перемоги, Знову і знову хочеться крові. А хлопці молоді на захист ідуть, За країну життя свої віддають. […]
Цього року зима – не зима Замість снігу все дощ та дощ… І лягає тиша німа На мережива Київських площ Мжичка тихо січе вікно І по шибці стіка́ слізьми Боже, як це було давно Теж, якраз посере́д зими… Кілька сотень. Один наказ: “Протриматись до темноти” Та ніхто не подумав з […]
Дивися, мамо, йде лапатий сніг На завтра буде вже його багато. І я б згори кататися побіг, Та почекаю, як приїде тато У небі хтось торбину розв’язав – Такі великі падають сніжинки. “Приїде тато? Він же обіцяв На Новий рік поставити ялинку” -“Він не дзвонив сьогодні?” -“Не дзвонив” -“І вчора […]
Рвані — догори Дригом — прапори. Прапор — той же хрест. Віям — ожелест. Втомлений хижак, Сльози наддержав, Пил на вітражах, Люди — то іржа Танків і рушниць, Лежать горілиць. Чорнота зіниць Ляканих синиць, Вітряні поля, Листя та гілля. Змерзле янголя Селами гуля.
Спустилася на землю тиха ніч, В молитві я за тебе любий сину. Іде війна… І лиш у тому річ, Що випало тобі моя дитино Як діду боронити рідний край, Від ворога, що землю роздирає, Я серцем поряд, завжди пам’ятай, Бронею хай молитва захищає. Тривога серце хижим птахом рве, І […]
Я бачив пéкло, мамочко моя! Я бачив пéкло… Летіли кулі, «Грáди», а по тім тілами сіялась земля, а серед них лежав і я… Прощай, мій дім! Я вірним був тобі, Вкраїно, до кінця! Я вірним був… Я не зганьбив свогό отця. Йому тепер без мене віку доживать і вже […]
Завяжу я дУшу, в узелок… Ведь дарил её, не тем, повсюду Для себя оставлю, хоть чуток Тех, кто предавал, не позабуду Становлюсь с годами всё сильней И смеюсь от боли, пусть без толку Вспоминаю холод прошлых дней… На плече… армейскую наколку! Не забыть всех лиц, моих друзей Им домой с […]