Я зустріла Тебе, хоч і не сподівалась. Поступ Твій я пізнаю із тисяч людей. По-шляхетному усміхом ми розмінялись. Це вітання просте варте сотні ночей. Тих ночей, що приходять з пустими руками, Бо ховають мій сон у торбини свої. І наповнюють простір сумними думками, І ти сам із собою проводиш […]
Тебе вдихав із димом, Одурманений твоєю був красою. Сотні раз втикав від тебе, Та мене вертала, ти – сльозою Твій голос досі мозок проїдає, Перед очима досі образ твій. При першій зустрічі напевне, Програв тобі двобій. Ти – крик, ти – емоції мої, І сльози, страх і слабість. […]
Випадкова зустріч нас тоді звела Ти була так чиста,ніжна і свята. Я кохав і вирив у всі твої слова, Ти була для мене як вічність ціла. Ти втікала й знову вертала назад. Я ж чекав і вирив що для тебе друг. Хоч ночами марив і хворів,любив- Ти не зрозуміла а […]
Цвіте барвінок, ніжиться калина, Тремтить повітря тихо, мов струна. Я полем йшла, і стала на коліна – На сповідь з Богом кликала весна. Зайшла в цей храм в молитві на причастя Зцілить в просторах душу від нудьги, Обняти світ й в поривах сладострастя Зірвать з буденності всі маски й ланцюги. […]
Тут пахне кавою… Цей затишний провулок Сховався в лабіринті між дворів… Стара кав’ярня з вікнами в минуле Лікує серце стомлене з доріг. Тут тьмяне світло і спокійні звуки, І столик невеличкий під вікном, І пряна кава зігріває руки, І він сидить навпроти за столом… Тут не працюють […]
-Правдиво хочу подію Розповісти,куме,вам… З жінкою по плану дію (Як вип’ю двісті грам). Оце два дні потому Аж на коліна упала. -І що ж ваша Тома При цьому сказала? І додав до події ще трішки Правдолюб затятий: -Вилазь(каже)із-під ліжка, Боягузе клятий(!)…
Місяць і Венера Ніч між нами стала світом, в ньому сяємо лиш ми, сіючи весняним цвітом про кохання милі сни. Хай навколо тільки тиша і пітьма густа-густа, нам від цього лиш тепліша мить життєва непроста! Ми зустрілись випадково серед темряви ночей незабутньо-загадковим світлом радісних очей, як шукали мрії-зорі, що втішали […]
Якось на дозвіллі Петра Мойсей питає: -Чому одяг на весіллі Наречена білий має? -Та ви,куме,ніби пень У якомусь забутті;- Це самий світлий день У її житті(!!!)… -Я поняв(Ну,”ха-ха”!- Зареготав Мойсей)… Чому костюм у жениха Чорний геть усей!!!
Сказав кум авторитетно: -Я знаю”комбінацію”… Як про випивку секретно “Зв’якнуть”інформацію. Жінок щоб наших переграть (Ольгу та Гафію);- Напої будем…шифрувать(!) Як…поліграфію… Горілку книгой назвемо, А пиво-журналом (Таємно вип’єм,закусимо Рибою та салом)… Ось прийшла неділя Й пролунав дзвінок: -Що там на дозвіллі Робить мій кумок? Забігай на годинку […]
Недалеко від сільмага “Запорожця”дядько вів; Та тут інспектор Скряга Хутко вилетів з кущів… -По дорозі гониш файно (Більше ста п’ятдесяти)- Так що…штраф негайно Чималенький заплати!!! Дядько ключі віддав: -На і тисни до упору. Розгониш(як сказав)- Заплатю без спору!!!
Герої помирають, гордо стоячи, Піднявши догори своє обличчя. Вони вмирають, не за себе молячи, Підставивши нам всім своє підпліччя. Ми винні їм своє життя нескорене, Своє майбутнє і життя своїх дітей. А їх було по таборах заморено, Серед бандитів і простих людей. Та ми не знаєм імена героїв, Забувши чи […]
дай я прокинуся, просто і легко вдихну повітря на повні груди, стану не займаним ангелом, якого ще не прокляли люди. дай я піду і більше ніколи вже не повернуся, ти був моєю надією, але я більше тобі не здаюся. дай я залишу тобі всі спогади гарні й не дуже, зачиню […]
Такi близькi ,але такi далекi, Пухнастi,теплi i м’якi… Так хочеться торкнутися руками неба, Та неба нам не досягти. Так манить ця блакить мене, Взлетiти б птахом вiльним… Можливо з часом це мине- Бо воля розкiш божевiльних. Я путами земними скована на вiк, Не маю крил,тримаэ тут земне тяжiння. […]
-З самого ранку торгую (Кумові Абрам сказав);- Ніхто насоси не купує- Ще і одного не продав! Добре товар вихваляю Кожному,хто підійде; І щит рекламний маю, Та діло щось не йде… -Скажу,чому немає спросу- Рекламні слова заважають: “Чудові придбайте насоси, Які повік не підкачають”!..
Бродить осінь по землі І фарбує все навколо, Листя жовті, там руді Осінь грає своє соло. Вітер ніби диригент: Ноти вищі, тут низькі. Ти єдиний абонент Я з тобою в мріях, сні. Осінь бродить по землі Ми блукаємо у млі…
Запитав Гнат Пшінка У дружини своєї Каті: -А чи бачила ти,жінко, П’ять гривень пом’яті? -Так.-почув Пшінка;- І знов спитав у Каті: -А чи бачила ти,жінко, П’ять баксів пом’яті? -Так.-почув Пшінка;- Й ще раз спитав у Каті: -А чи бачила ти,жінко, Сто тисяч євро пом’яті? -Ні(почув тут Пшінка). […]